Розрізняймо підступних близнюків!

В’ячеслав Васильченко. Мова: Розрізняймо підступних близнюків!

Сьогодні розслідуємо проблему, пов’язану з тотожними у плані форми словами, значення яких залежить від наголосу. У лінгвістиці їх називають омографи (різновид омонімів – від дав.-гр. ὁμός – “однаковий” та γράφω – “пишу”). Саме наголос дає змогу розрізнити цих близнюків (хоч, звісно, не лишається осторонь і контекст: купили замОк, щоб замкнути зАмок).

Дуже поширеною є плутанина слів прошУ і прОшу. ПрошУ (що роблю?) – це форма 1-ої особи однини дієслова просити (“звертатися з проханням до кого-небудь, домагатися чогось; спонукати кого-небудь зробити, виконати щось”). ПрОшу – належить до арсеналу етикетних слів, виконує ту ж саму функцію, що й “будь ласка” (будь ласка (синонімічні йому коли (як, якщо) [буде] [твоя, ваша і т. ін.] ласка; з ласки вашої (твоєї і т. ін.) – “чемне звертання при проханні або згоді на що-небудь”). Отже, “я прошУ: вживайте правильно слово “прОшу” – коли хочете чемно звернутися, просячи або даючи згоду на щось (вам кажуть: – Дякую! ви кажете: – ПрОшу!)”. Відомий телемовознавець Олександр Авраменко радить вживати прОшу, “коли відповідаєте на подяку, якщо ваша послуга була незначною, адже прОшу звучить скромніше, ніж будь ласка”. Водночас хочеться зауважити і щодо правопису конструкції “будь ласка”. Вона, подібно до на жаль і до речі (тут наші мовці теж часто помиляються) пишеться як два слова (і без дефіса). Згадані три конструкції належать до вставних (“вставними називаються такі слова або сполучення слів, за допомогою яких виражається ставлення мовця до висловленої ним думки”) і виділяються розділовими знаками (найчастіше – комами: “на жаль, я не знаю турецької мови // до речі, сьогодні обіцяли дощ // не заважайте, будь ласка, працювати”).

Згадаю ще про одну пару таких омографів. Для багатьох використання цих слів створює проблеми. Мова про “шкОда” і “шкодА”. Перше слово (шкОда) має кілька значень. Насамперед – це “Матеріальні втрати; збитки // Людські жертви; втрата когось //  Збитки, втрати, неприємності тощо, що є наслідком яких-небудь дій, учинків // розм. Щось зіпсоване, ушкоджене, знівечене // рідко. Те саме, що біда”. Із цим значенням наше слово “мешкає” у низці фразеологізмів: заходити (зайти) в шкОду = ускакувати (ускочити і т. ін.) в шкОду – “завдавати збитків кому-, чому-небудь”; мудрий [шляхтич] по шкоді – “зазнавши втрат, збитків, почати більше розуміти”; на шкоду – “з негативними наслідками для кого-, чого-небудь: не на користь комусь, чомусь”; як спійманий (зловлений і т. ін.) на шкоді  “ніби захоплений на місці злочину хто-небудь”. Також аналізоване слово у розмовному мовленні означає “те саме, що пустун (“той, хто любить пустувати, схильний до пустощів”)” і “те саме, що вина (“негативний вчинок або злочин; причетність до них або до чогось неприємного, що сталося”)”.

Присудкове слово шкодА теж має не одне значення: “1. Про співчуття до кого-, чого-небудь; жаль. 2. Про почуття прикрості з приводу втрати чого-небудь. 3. Про небажання витрачати, віддавати що-небудь, позбуватися чогось”. Є наше слово і в складі фразеологізмів: шкодА [й] заходу (праці) – “нічого не вийде, не варто зусиль і т. ін.”; шкодА й гадки (гадка – те саме, що й думка) – “немає чого й думати, нічого й думати”; шкодА й казати (говорити) – “не варто й слів”.

У розмовному мовленні слово “шкодА” – те саме, що й “марно, даремно”.

Для уникнення проблем з омографами пропоную невеликий словник:

артИкул (1. Тип виробу, товару. 2. заст. Стаття, розділ або параграф якого-небудь закону, договору, розпорядження та ін.) артикУл (заст. Рушничний прийом)

 

Атлас (укладений за певною системою і виданий у формі альбома або книжки збірник географічних, історичних та інших карт) атлАс (шовкова або напівшовкова тканина, блискуча і гладенька з лиця. //  шро одяг з такої тканини)

 

бАрочний (прикметник до барка – “плоскодонне річкове судно без палуби для перевезення вантажу”) барОчний (прикм. до бароко – “стилістичний напрям у європейському мистецтві кінця XVI – середини XVIII ст., що характеризується примхливістю форм та декоративною пишністю”)

 

бережИна (узбережжя, берег) бережинА (берегова або лугова трава, берегове або лугове сіно)

 

Бостон (місто в північно-східній частині США, столиця та найбільше місто штату Массачусетс, адміністративний центр округу Саффолк) бостОн (1. Дорогий сорт тонкого сукна. 2. Гра в карти. 3. Повільний вальс)

 

брАтова (присвійний прикметник до іменника брат) братовА (дружина брата)

 

вАжниця (1. Поважна, значна особа.

2. Важлива справа; фразеологізм яка важниця! – “не важливе, не заслуговує уваги”)

важнИця (заст. 1. Підставка для підважування воза під час змащування коліс. 2. рідко. Те саме, що вага – “прилад для зважування”)

 

вЕрхом (по верхній частині, у верхній частині чого-небудь) верхОм (рідко. Те саме, що верхи)

 

вершкОвий (1. Прикм. до вершок – “густий продукт молока з великим вмістом жиру, одержуваний шляхом відстоювання або сепарування свіжого молока. 2. Зробл. з вершків (у 1 знач.) // Який має у своєму складі вершки”) вершковИй (який довжиною дорівнює вершку – “міра довжини, що дорівнює 4,4 см і застосовувалася в до запровадження метричної системи мір”)

 

вИрок (1. Рішення суду про винність або невинність підсудного // перен. Чиє-небудь рішення про покарання когось. 2. перен. Категоричне рішення про що-небудь, оцінка чогось, авторитетна думка про щось) вирОк (зменш. до вир – “1. Місце у річці, морі і т. ін. з круговим рухом води, що утворюється внаслідок дії протилежних течій”)

 

вОловий (прикм. до воло – “1. Розширена частина стравоходу в багатьох птахів, де тимчасово перебуває та попередньо перетравлюється їжа. 2. Ожиріле підборіддя (в людини)”) волОвий (Прикм. до віл – “кастрований бик, якого використовують як тяглову силу”)

 

глАдкий (без загинів, виступів, западин; рівний. ) гладкИй (який має повне тіло; вгодований, ситий)

 

діАспора (етнічна, насамперед релігійна та мовно-культурна спільнота або сукупність індивидів, які існують та зберігаються за межами материнської території, і котрі усвідомлюють свою генетичну або духовну з ним єдність) діаспОра (біол. Частина рослини, що природно відокремлюється від неї і виконує функцію поширення та розмноження)

 

до лАду (ім. з прийменником: “Завод стане до ладу в цьому році”) до ладУ (як слід, як належить; злагоджено)

 

дозвІльний (вільний, не зайнятий якою-небудь працею // стосовний дозвілля ) дозвільнИй (який містить дозвіл на здійснення чого-небудь)

 

домОвини (обряд домовляння перед весіллям про гостей, подарунки і т. ін.) домовИни (Р.в. іменника домовина – “1. Місце, де поховано померлого; могила. 2. Те саме, що труна”)

 

дЯкувати (висловлювати, виражати подяку, бути вдячним за щось.) дякувАти (бути за дяка)

 

елЕктрик (розм. Фахівець з електротехніки; електротехнік // той, хто працює в галузі електротехніки, в електропромисловості, вивчав електрику) електрИк (невідм., прикм. Голубий або синій з сірим полиском)

 

жмУритися (стуляючи повіки, частково прикривати очі) жмурИтися (зав’язати очі і ловити або відшукувати інших учасників гри в жмурки)

 

зАв’язка (Те, чим зав’язують що-небудь (мотузок, стрічка, вірьовка і т. ін.); фразеологізм по (саму, самісіньку) зав’язку – “дуже багато, досхочу”) зав’Язка (початок, основа, вихідний пункт, момент чого-небудь // пізод, яким починається розвиток сюжету в творі; протилежне розв’язка)

 

зАклад (установа з певним штатом службовців і адміністрацією, що працюють в якій небудь галузі освіти, науки, культури і т. ін.) заклАд (1. Умова між сперечальниками, за якою той, хто програв, повинен виконати що-небудь; парі. 2. Гроші, річ і т. ін., на які сперечаються і які є предметом виграшу; фразеологізми битися (побитися) об (у) заклад; іти (піти) в заклад – “сперечатися на гроші, яку-небудь річ тощо”)

 

занЯття (те, чим хто-небудь займається (справа, праця і т. ін.) заняттЯ (урок, лекція в навчальних закладах і взагалі навчальна вправа)

 

затвЕрдити (схвалити що-небудь, вважати остаточно розв’язаним) затвердИти (1. Почати говорити, повторювати те саме. 2. заст. Багато разів повторювати що-небудь, щоб вивчити, запам’ятати)

 

зОна (певний простір, район, територія, що характеризуються спільними ознаками) зонА (с. г. Хвороба хлібних злаків)

 

зОрювати (обробляти землю плугом) зорювАти (ночувати просто неба)

 

Ікання (лінгв. Вимова “і” на місці давніх “о” та “е” в новозакритих складах.) ікАння (дія за значенням ікати (=гикати) – “мимовільно видавати горлом короткі уривчасті звуки, що викликаються судорожним скороченням діафрагми”)

 

КАтар (офіційна назва – Держава КАтар – країна на Середньому Сході, що займає півострів Катар у Перській затоці, у східній частині Аравійського півострова) катАр (запалення слизової оболонки деяких органів)

 

консервАторка (жіночий рід до консерватор – “той, хто має консервативні погляди, переконання; ворог прогресу // член консервативної партії”) консерватОрка (жіночий рід до консерваторець – “розм. Студент консерваторії”)

 

лУка (рівна місцевість, вкрита трав’янистою рослинністю, що розвивається протягом усього вегетаційного періоду) лукА (1. Вигин переднього або заднього краю сідла. 2. Дугоподібний вигин русла річки або берега річки, моря)

 

мокрОта (те саме, що мокротиння – “слизисте або гнійне виділення з дихальних шляхів і легенів”) мокротА (абстр. ім. до мокрий)

 

пАрний (який становить з іншими пару: парний чобіт // який складається з двох однакових предметів, частин: парні органи; парне копито // розташований парою, парами // який ділиться без остачі на два (про числа); кратний двом. парнИй (такий, що зберіг теплоту живого тіла (про харчові продукти тваринного походження); свіжий; парне молоко – “щойно надоєне молоко”; парна риба – “риба, що заснула або була вбита зразу після улову”)

 

підсУмковий (прикм. до підсУмок – “невелика шкіряна поясна сумка для патронів”) підсумкОвий (1. прикм. до піІсумок – “сума, одержувана внаслідок якого-небудь підрахунку”. 2. Завершальний, заключний)

 

зАмковий (прикм. до зАмок) замкОвий (прикм. до замОк) замковИй (один з військовослужбовців, що входять до складу обслуги артилерійської гармати.)

 

жАхнути (сильно вдарити) жахнУти 1 (злякати) жахнУти 2 (про полум’я – раптово спалахнути)

 

зАпал (велике внутрішнє збудження, порив або піднесення; фразеологізми з запалом – “палко, пристрасно, з натхненням”; у запалі – “в стані сильного збудження, завзяття, хвилювання і т. ін.”) запАл 1 (пристрій для запалювання вибухової речовини); запАл 2 (пошкодження зерна злакових у колоссі внаслідок посухи чи суховіїв)

 

Образи (вигляд кого-, чого-небудь, відтворений у свідомості, пам’яті або створений уявою // специфічна для літератури і мистецтва конкретно-чуттєва форма відображення дійсності; фразеологізм входити (увійти) в образ – “зживатися з персонажем мистецького твору, переймаючись його духовним світом (про гру актора, майстерність читця і т. ін.)”) обрАзи (зневажливі висловлювання, негарні вчинки і т. ін., спрямовані проти кого-небудь і викликають у нього почуття гіркоти, душевного болю)

 

образИ (те саме, що ікони)