Настоювати настоянку, наказувати наказ

В’ячеслав Васильченко. Мова: Настоювати настоянку, наказувати наказ. Фото: tOrange.biz

Сьогодні наше розслідування йде далі у викритті непотрібних кальок. Започаткована ця розмова у блогах “Забудьмо ці кальки-каліки!” та «Червоне світло для покручів». Нижче – нова група українських слів, яким третьомовці надають невластивих їм значень під впливом російської мови. І хоч ми ж не раз уже казали: норми й закони однієї мови – це не норми й закони для іншої (та, власне, й чому так має бути?!), калічення триває. На жаль. Спробуємо зробити внесок у виправлення цієї ситуації.

Безкорисний (безкорисно), вузькокорисний [< рос. “бескорыстный” (“1. Не требующий платы, компенсации. 2. (О человеке) лишённый корысти; не требующий вознаграждения за помощь”), утворене від “корыстный” (“1. Основанный на корысти /корысть – “выгода, польза”/, расчёте. 2. Стремящийся к личной выгоде, обогащению, наживе (нередко используя при этом и что-либо чужое); корыстолюбивый”; “узкокорыстный”)]. Слово безкорИсний у нашій мові має значення “який нікому не дає користі; некорисний”. Воно антонімічне до кОрИсний – “який дає, приносить добрі наслідки // здатний приносити кОрИсть [у 1 знач. – “добрі наслідки для кого-, чого-небудь; протилежне шкода“]”). Слово “корисний” входить до термінів корИсні копалини (“природні мінеральні утворення неорганічного та органічного походження (руда, вугілля, нафта тощо), які видобувають із надр землі й використовують у народному господарстві”) та коефіцієнт кОрИсної дії (“відношення кількості корисної роботи, виконаної яким-небудь механізмом, до кількості витраченої ним енергії”). Водночас той, хто “не дбає про користь для себе, не шукає вигоди; некорисливий”, у нашій мові має назву безкорИсливий. Походить воно від корисливий – “1. Який прагне до власної вигоди, наживи. 2. Який ґрунтується на користі (у 2 знач.); який робиться заради власної вигоди”. Поглянько на таблицю:

калька-каліка нормативний відповідник
безкорисна любов безкорИслива / некорИслива любов
служити безкорисно служити безкорИсливо
в кори́сних (вузькокори́сних) цілях у корИсливих / вузкокорИсливих цілях // з метою наживи, з користолюбною метою
безкорисність політика безкорИсливість політика
ними рухають кори́сні інтереси вони керуються корИсливими інтересами
адресував колезі докори в користі адресував колезі докори в корИсливості // користолЮбстві

Сумісний [< рос. “совместный” – “осуществляемый сразу несколькими субъектами, общий для них”]. Сьогодні в нашій мові слово сумісний слід використовувати у значенні “який можна поєднати, сполучити з чим-небудь”: біологічно сумісні (синонім “поєднувані”) речовини; психологічно сумісні характери. А ось як слід використовувати іменник сумісність (синонім “поєднуваність”): сумісність понять, сумісність геометричних фігур, сумісність тканин (медицина); сумісність крові. У російській слову “сумісний” відповідає “совместимый” (“Такой, который можно совместить с чем-либо”), споріднене із “совместить” – “1. Сочетать, соединять вместе. 2. Представить, воплотить в своем лице одновременно”. Таблиця показує, як уникати смислового калькування:

калька-каліка нормативний відповідник
про сумісну діяльність підприємств про спільну діяльність підприємств
проведено сумісний захід проведено спільний захід
сумісне проживання з батьками спільне проживання з батьками

 Наказувати [< рос. “наказывать” – “подвергать наказанию, взысканию как мере воздействия против совершившего преступление или проступок”]: “В адміністрації заявили, що суворо наказали марнотратників”. Українське слово наказувати має значення “віддавати наказ, розпорядження кому-небудь // давати вказівки, поради; повчати”. Водночас відповідником до російського “наказать” є українське покарати – “накласти кару за який-небудь злочин, якусь провину і т. ін.”. Від цього дієслова походить іменник покарання – “дія за значенням покарати“.

Відвідувати [< рос. “отведать” – “попробовать, съесть или выпить немного”]. “Відвідайте страви традиційної української кухні”, – рекламно запрошують потенційних клієнтів до кафе чи ресторану. Якби запрошували відвідати кафе чи ресторан, претензій не було б, адже наше слово відвідувати означає “ходити, їздити до когось, бувати в когось або де-небудь // систематично ходити кудись (у школу, музеї, театри тощо)”. А щоб виправити помилку у наведеному реченні, слід вжити слово куштувати – “з’їдати або випивати трохи чого-небудь для проби; пробувати”. А ось ще кілька випадків, що потребують виправлення:

калька-каліка нормативний відповідник
Тут можна відвідати бізоняче м’ясо Тут можна скуштувати бізоняче м’ясо
Варто відвідати однієї блідої поганки, щоб отруїтися Варто покуштувати / скуштувати одну бліду поганку, щоб отруїтися; не куштуйте блідих поганок, щоб не отруїтися

Настоювати [< рос. “настаивать” – “добиваться исполнения чего-нибудь”]: “Я настоюю на своїй поправці”, – можемо часто почути від депутатів у Верховній Раді. Тим часом сьогодні в такому контексті краще вживати слово “наполягаю” (наполягати – “наполегливо вимагати, добиватися від кого-небудь виконання чогось”) чи, скажімо, “вимагаю” (вимагати – “1. Настирливо просити що-небудь у когось. 2. Ставити перед ким-небудь якусь вимогу; пропонувати в категоричній формі зробити щось. 3. Зобов’язувати до чого-небудь, змушувати робити саме так”). І хоч у словниках ми ще можемо знайти факт синонімічності між “наполягаю” та “настоюю”, сучасна практика слововживання засвідчує: за словом “настоювати” варто залишити значення “заливши що-небудь якоюсь рідиною або помістивши його в рідину, давати можливість постояти, щоб утворився настій” та “стояти де-небудь протягом тривалого часу”. “Крім того, – пише П. Куляс, – як свідчать етимологічні словники (див., напр., словник М. Фасмера), до російської це слово потрапило методом калькування з німецької і французької, а в українську – вже через російську; навіщо нам така віддалена калька, коли є своє, питомо українське слово? Та й синонімічний ряд у нас не бідний: вимагати, напосідати(ся), обстоювати, домагатися, наполягати, стояти на своєму” (П. Куляс).

Наведених недоладностей, як видно, доволі легко можна уникати. Треба лише попрацювати над своїм лексиконом. І зробити це неважко. Усього лиш – розгорнімо словника. І запам’ятаймо: щоб у нас була змога це зробити, хтось доклав чималенько зусиль, адже відомо, що здавна найбільшим покаранням вважалося укладати словника. А нам я пропоную лише почитати його. Нам незрівнянно легше.