В’ячеслав Васильченко. Мова: бажаючі vs охочі

В’ячеслав Васильченко. Мова: бажаючі vs охочі. Фото: ua.wallpapers-fenix.eu

Сьогодні наше розслідування хоче розібратися з доволі значною проблемою – уживанням дієприкметників. У чому проблема? У тому, що… Утім, скажіть, як буде по-нашому російське “нержавеющая сталь”? “Неіржавіюча сталь”, – скажете ви. – А як же ще? Є ж у нас дієслово іржавіти (або рідше – ржавіти) – “1. Ставати іржавим, покриватися іржею. 2. Набувати кольору іржі”. Від нього й утворився дієприкметник “неіржавіючий”. Про це можна прочитати у будь-якому підручнику з граматики”.

Гм, усе ніби й логічно. Зі шкільного курсу ми знаємо, що дієприкметник – це “особлива форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією або станом”: розрекламований (“такий, що його розрекламували”). Ця дієслівна форма поєднує ознаки дієслова та прикметника. У зв’язку із сьогоднішньою розмовою нас цікавить поділ дієприкметників на активні й пасивні. Перші, як пам’ятаємо зі школи, “виражають ознаку предмета за його ж дією”. Бувають вони теперішнього часу (утворюються за допомогою суфіксів -уч-(-юч-), -ач-, (-яч-): рев-уть – ревучий, працю-ють – працюючий, дриж-ать – дрижачий, сид-ять – сидячий) та минулого (суфікс-л-: посиві-ти – посивілий, потемні-ти – потемнілий, пригорі-ти – пригорілий). Пасивні ж називають “ознаку предмета за дією над ним”. Тут використовуються суфікси -н-, -ен- (-єн-), -т-: написа-ти – написаний, побачи-ти – побачений, покри-ти – покритий, би-ти – битий. На завершення цього коротенького “лінгвістичного лікнепу” додамо, що в сучасній нашій мові використання активних дієприкметників теперішнього часу потрібно уникати. Простіше кажучи, слова на -учий-(-ючий-), -ачий-, (-ячий-) значною мірою для сучасного мовлення – табу.

“То що ж робити з тою сталлю? – запитаєте ви після останніх речень. – Якщо “неіржавіюча” не можна, то…” Насамперед – слід позбутися стереотипу: работающий – працюючий, отдыхающий – відпочиваючий, бегущий – біжучий (чи й ще гірше – бігучий). Хоча для багатьох це зробити дуже важко. Погляньмо: “Виріб РС-80 “Оскол” є повністю вітчизняною розробкою, всі комплектуючі також українського виробництва”, “оригінальні комплектуючі“, “комп’ютерні комплектуючі“, “комплектуючі для покрівлі”. На жаль, цей ряд прямує до нескінченності. Бо про згадане табу, зрозуміло, ніхто ніде не чув і в очі не бачив. Водночас виділені покручі можна без проблем замінити на: а) комплектувальний призначений для комплектування, пов’язаний із комплектуванням”; б) комплектОвання – “сукупність, набір деталей для комплектування, компоненти, складники”; 3) комплектувати (“1. Складати комплекти чого-небудь. 2. Набирати потрібну кількість кого-, чого-небудь; доповнювати до комплекту”). Погляньмо:

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
Ремонтно-комплектуючий цех запрацював на повну потужність. Ремонтно-комплектувальний цех запрацював на повну потужність.
Завод виготовляє комплектуючі для комп’ютерів. Завод вивиготовляє комплектОвання для комп’ютерів.
Компанія, комплектуюча планшет неякісними навушниками, знищує свій імідж. Компанія, що комплектує планшет неякісними навушниками, знищує свій імідж.

Як на мене – жодних надзусиль. І все органічно та просто

“А про сталь?” – заворушитеся ви.

Та не забув я, не бійтесь, не забув. Тут у нас цілий кастинг намалювався: неіржАвна, нержавкА, нержавІйна, неіржавІйна. Можливі ще також нержавійка та інокс. До речі, нещодавно я редагував переклад детективного роману “Двійник” американської письменниці Тесс Ґеррітсен, то спокійнісінько використав варіант “неіржавна сталь” (скоро можна буде цей роман придбати).

То що ж робити з тими кля… тими капосними дієприкметниками? Ну, оскільки вживати їх НЕ ВАРТО, повчимося знаходити їм заміну. Погляньмо, що нею може бути:

1) відповідні іменники (не до всіх, на жаль, такі відповідники є):

вступаючий до вузу – вступник до вишу;
завідуючий кафедрою – завідувач кафедри;
працюючий на заводі – працівник заводу;

2) відповідні прикметники (тут теж варіантів не так багато, як хотілося б):

гальмуючий пристрій – гальмівний (пристрій);
пануючий настрій – панівний настрій;
чаруючий образ – чарівливий образ;

3) відповідні підрядні означальні речення:

пишучий – який пише;
освітлюючий – який освітлює;
думаючий – який думає;
співаючий – який співає;
танцюючий – який танцює.

Не порушують мовну норму утворені від дієслів прикметники із суфіксами -уч, -юч, -ач, -яч-. Не треба їх плутати з дієприкметниками. Як уникати плутанини? Треба пам’ятати, що прикметники називають постійну ознаку, а дієприкметники – ознаку за дією; прикметники не керують іменниками (займенниками), а дієприкметники – дуже легко можуть це робити: квітучий сад (сад який? квітучий – постійна ознака, отже, – прикметник) – квітуючий пишним різнобарв’ям сад (квітуючий чим? різнобарв’ям – ознака за дією та керування іменником, отже, – дієприкметник). Останнє словосполучення, зрозуміло, змодельоване для наочності й використовувати його та подібні – моветон.

Ось ще кілька прикметників, схожих на дієприкметники: лежачий камінь, пекучий біль, правляча верхівка, родючі землі; ряд продовжують також присвійні прикметники (називають ознаку за належністю комусь, про жодну дію тут, звісно, не йдеться): заячі вуха, лисячий хвіст, хлоп’ячі витівки.

Далі в нас табличка із замінниками для “табуйованих” дієприкметників на -уч, -юч, -ач, -яч-:

НЕПРАВИЛЬНО ПРАВИЛЬНО
бажаючі взяти участь у конкурсі охочі
виступаючий закінчив доповідь промовець
відпочиваючі зібралися на екскурсію відпочивальники // ті, хто (НЕ “що”: істоти відповідають на питання ХТО?) відпочиває
головуючий зборів голова
керуючий проекту керівник
лікуючий лікар призначив процедури лікар-куратор
маніфестуючі виявили бажання маніфестанти
подорожуючий зупинився на перепочинок подорожній
страйкуючі висунули вимоги страйкарі
ведучий фахівець провідний
випереджаючий захід випереджальний
відстаючий учень у класі відсталий
діюча особа в спектаклі дійова
доповнюючий компонент доповнювальний
життєстверджуюча музика життєствердна
забруднюючі речовини забруднювальні
захоплюючі історії захопливі
знаючі працівники обізнані
керуюча верхівка керівна
коригуюча гімнастика коригувальна
лютуюча криза люта
миючі засоби мийні
пом’ягчуючі обставини пом’якшувальні
пояснююча записка пояснювальна
при обтяжуючих обставинах за обтяжливих обставин
промовляюча назва промовиста
прохолоджуючі напої прохолодні
руйнуюча енергія руйнівна
супроводжуючий документ супровідний
шокуюча інфляція шокова
біжуча вода проточна
визиваюча поведінка зухвала
діючий правопис чинний
зв’язуюча ланка сполучна
існуючі відносини реальні
направляюча сила спрямівна
недалекомисляча людина недалекоглядна
підростаюче покоління молоде, нове
у біжучому році у поточному
хвилюючий момент зворушливий
оточуючі його близькі люди у колі близьких людей
породжуючі тероризм проблеми проблеми, що породжують тероризм
пролетіла співаюча пташка співаючи, пролетіла пташка
тимчасово непрацюючим тим, хто тимчасово не працюють
потрясаючий фільм

 

сильний, чудовий (тут практично доречне будь-яке слово, що має значення «надзвичайно сильний»)
віруючий вірянин, вірний, вірник, парафіянин (про церковні назви ми писали у блозі “Who is who у церкві й біля”)

Про російські слова “следующий” // “последующий” та про наші відповідники до них (і це точно не фантомні дієприкметники “слідуючий” і “послідуючий”) ми писали в матеріалі “Забудьмо ці кальки-каліки!“.

Щоправда, трапляються випадки, коли як не крути як не верти (“що не роби, як не хитруй, нічого не вдієш”), а без активного дієприкметника не обійтися, “і заміна якого – це руйнація стилістики вашого тексту, то не гріх  його вжити, наприклад: Танцюючі пари кружляють у танці. Проте це не означає, що таким зауваженням ми перекреслюємо все, що говорили в цьому матеріалі про вживання дієприкметників” (Л. Пономаренко).

Отож, друзі, “Не майте гніву до моїх порад І не лінуйтесь доглядать свій сад”.

P.S. Гадаю, справедливі слова Метра українського слова ви впізнали.