Володимир Паніотто
Директор КМІС, професор Києво-Могилянської Академії

В.Паніотто. Чому українці ставляться до росіян краще, ніж вони до нас

215
Володимир Паніотто. Чому українці ставляться до Росії краще, ніж росіяни до України. Фото: Юрій Лозіцький/Razom for Ukraine

Декілька днів тому Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) оприлюднив результати травневого всеукраїнського опитування громадської думки щодо ставлення українців до Росії (1). Паралельно російська недержавна дослідницька організація “Левада-центр” проводив опитування щодо ставлення росіян до України (2). Це спільний проект, який почався ще у 2008 році, дослідження проводяться кожні три місяці, в кожній країні проведено майже сорок опитувань.

Результати вразили з самого початку проекту – у 2008-2010 роках 90% українців добре ставилися до Росії щоб там не було, в той час як ставлення росіян коливалося від 29% (під час війни Росії з Грузією) до 70%, отака нерозділена любов. У 2011-2013 роках відсоток українських прихильників Росії знизився до 80%, але все одно був щонайменше на 10 процентних пунктів вище, ніж відсоток російських прихильників України. Взагалі за весь час досліджень, українці ставилися до Росії краще, ніж росіяни до України. У 2014 після анексії Криму та агресії на Донбасі відбувся просто обвал позитивного ставлення українців до Росії з 80% до 30% (на 50 процентних пунктів!). Але в Росії відбувся ще більший обвал позитивного ставлення до України. Протягом останніх двох років ставлення до Росії трохи покращується, за даними травневого опитування у нас 44% прихильників Росії, в той час як в Росії тільки 26% прихильників України.

Як це пояснити? Потрібні ґрунтовні дослідження, ми ж проводимо всі опитування за власний рахунок і включаємо у дослідження лише декілька запитань, тому все, що можу сказати – скоріше гіпотези, ніж доведені закономірності.

1.Позитивне ставлення українців до Росії переважно пов’язане з позитивним ставленням до росіян (так само і позитивне ставлення росіян до України пов’язане з позитивним ставленням до українців). В деяких опитуваннях ми, крім запитання щодо ставлення до Росії в цілому, задаємо запитання щодо ставлення окремо до керівництва Росії і до населення Росії. Так, в останньому такому дослідження, яке ми проводили у травні 2016 до Росії позитивно ставилися 42% українців, до росіян позитивно ставилося 67% українців, до керівництва Росії – 8% .

2. Ставлення українців до Росії (за винятком “обвалу” після захоплення Криму) змінюється плавно, в той час як в Росії досить великі коливання. Це може бути пов’язано з тим, що в Україні все ж існує плюралізм ЗМІ, а в Росії ЗМІ (перш за все телебачення, яке є головним чинником впливу) керуються з одного центру, інформація щодо України подається узгоджено, цілеспрямовано, тому громадська думка більш керована (як казав Євгеній Кисильов, головним принципом російського телебачення щодо України ще до війни був такий – як про покійника, але навпаки – або погано або нічого). Негативне ставлення до України ефективно формується владою Росії.

3. Після закінчення активних бойових дій ставлення до Росії почало трохи покращуватися. Боюся, що щоденна інформація про загибель одного-двох військових протягом років стає звичною, рутинизується, захоплення в полон російських військових зникає з екранів, присутність і роль Росії відходить на задній план. І відновлюється традиційно позитивне ставлення до росіян.

4. Активно діють проросійські політичні сили. З таблиці 1 (наведено відсоток позитивно налаштованих до Росії з тих, хто планує голосувати за ті чи інші партії) видно, що серед електорату Опозиційного блоку чи “За життя” набагато більше прихильників Росій, ніж серед електорату інших партій.

Зрозуміло, що партії відображають інтереси своїх прихильників, але є і зворотний процес агітації і формування поглядів партіями через ЗМІ. Серед українців, що дивляться російське телебачення, 70% прихильників Росії, серед аудиторії News one – 50%, в той час як, скажімо, серед аудиторії УТ-1 – тільки 25%.

5. Недостатньо обґрунтована політика щодо українізації телебачення. Чи були дослідження і чи будувалися моделі, які прогнозують поведінку населення при збільшенні відсотку україномовних передач до 50% чи до 75%? Яка ймовірність того, що російськомовне населення буде більше дивитися україномовні передачі і через це ставати більш патріотичними, а яка, що люди почнуть використовувати супутникове телебаченні і Інтернет і будуть переключатися на російські канали? Чи не обрубає влада собі канали впливу на російськомовне населення?

6. Довіра до влади знизилася, знизився оптимізм населення щодо перспектив України, більшість населення вважає, що в Україні зростає рівень корупції та рівень бідності (хоча наші дослідження показують, що це не так, рівень корупції трохи знизився, а рівень бідності стабілізувався і вже більше року не зростає). Це теж може впливати на покращення ставлення до Росії.

Знов таки, я не беруся наполягати на цих висновках, це гіпотези, перевірка яких потребує спеціальних досліджень.

1. З 20 по 29 травня 2017 року методом особистого інтерв’ю опитано 2040 респондентів, що мешкають у 108 населених пунктах усіх областей України (окрім АР Крим та неконтрольованих Україною територій Донбасу) за стохастичною вибіркою, репрезентативною для населення України віком від 18 років. Похибка з врахування дизайн-ефекту 3.3%.

2. З 19 по 22 травня 2017 року методом особистого інтерв’ю за репрезентативною вибіркою для населення Росії опитано 1601 людини у віці 18 років і старше.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.