Економити – не означає бідувати. Це вдумливо витрачати кошти, планувати витрати та не пропускати нагоди отримати якісні товари за меншою ціною. Можна сказати, що економити – це раціонально споживати. Коли говоримо про бережливість, то часто маємо на увазі уникнення споживацтва та екологічну свідомість. Українці намагаються забути слово “марнотратство”. Йдеться не лише про людей із низьким рівнем достатку, а й про середній клас. Отож поговоримо про те, як українці змінили філософію своїх витрат та як їм вдалось призвичаїтись до реалій нашого часу.

Увага на ціну, а не на маркетингові фокуси

Генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко зазначає, що останніми роками виробники товарів значно знизили свою маркетингову активність. Вони роблять акцент саме на зниженні ціни.

“Останнім часом стає все менше розіграшів призів, рекламних акцій. Багато виробників не може в ціну продукту, товару чи послуги закласти додаткові витрати. Зараз такого бюджету у багатьох компаніях просто немає. Я вже не пам’ятаю, коли востаннє бачив якусь цікаву акцію, коли при покупці одного товару отримуєш щось інше в подарунок. Такого все менше. Раніше виробники конкурували між собою не ціною, а за допомогою маркетингової активності. Вони розуміли, що могли тримати вартість товару однаковою і люди середнього достатку його купували. Піднімати ціну не варто, а якщо продавати дешевше – отримаєш менший прибуток, більшої кількості цього товару не купуватимуть. Проте такий маркетинг можливий у країні, де люди дійсно готові за щось платити. У країнах із низькою купівельною спроможністю такі речі недоречні. Ідеться і про наші реалії. В Україні компанії почали просто знижувати ціну. А коли у тебе товар завжди коштував долар, а зараз коштуватиме 70 центів, то вся маркетингова діяльність відчіпляється, бо ціна знижена”, – розповідає Олексій Дорошенко.

За словами експерта, коли рівень життя підвищуватиметься і це набуде сталої тенденції, тоді виробники знову формуватимуть єдину ціну й закладатимуть бюджет на маркетингову активність.

Нема зла, щоб на добре не вийшло – низька купівельна спроможність змусила виробників знижувати ціни. Гадаю, тут варто говорити не лише про низькі статки. Звертати увагу на ціну, а не на маркетингові фокуси – це про здоровий глузд та знання основ економіки. Іноді йдеться і про звичайну лінь. Простіше обрати дешевший товар, аніж збирати етикетки, потім реєструвати їх в Інтернеті чи кудись відправляти коди. Це також дорогоцінний час, який сучасна людина береже особливо ретельно. До речі, нинішні подарунки від виробників товарів бувають сміховинні – 10 гривень на мобільний рахунок. Та кому воно треба?

Нова філософія покупок

Українці ходять до магазинів інакше. Як робили раніше? Складали список і йшли в той чи інший супермаркет, щоб запастись усім необхідним для щоденного життя. Як почали робити зараз? М’ясо купують в одному супермаркеті, кондитерські вироби – в іншому, побутову хімію – ще десь і так далі.

“Люди не ходять до одного конкретного супермаркету. Те, що потрібно, купують у трьох-чотирьох. У кожному магазині беруть лише те, що там дешевше, на що там є знижки. Якщо покупець знає, що в конкретному супермаркеті є група дешевших продуктів, то йде саме туди. Багато хто відслідковує ціну того чи іншого товару на сайті супермаркету, а потім іде та купує”, – пояснює Дорошенко.

Читайте також: Стати сильним брендом: як емоції керують бізнесом

Тут також варто зауважити, що за продуктами та товарами для дому українці дедалі частіше ходять саме до інтернетових магазинів. Усе більше супермаркетів надають таку можливість. Це зручно, адже товари доставляють просто додому, що значно економить час та енергію. Також покупки в Інтернеті дозволяють моніторити ціни. Хто б раніше міг подумати, що мішечок картоплі чи десяток яєць тобі принесуть прямо до дверей? Що не кажіть, а це прекрасна можливість провести суботній день цікавіше, аніж з кошиками та візками в магазинній тісняві.

А ще хочу зазначити, що багато українців уже не ведеться на яскраві обгортки чи гарне пакування товару. Гадаю, виробники товарів це також помітили. Дуже часто українці беруть продукти в простецькому пакуванні, бо це, певною мірою, викликає довіру, покупці гадають, що паперова упаковка пастельних тонів свідчить про авторитет виробника, який дбає про якість товару, а не його оздоблення.

Новий спосіб відвідувати заклади харчування та організовувати свій відпочинок

Українці стали хитрішими щодо організації свого відпочинку. “Було дивно з’ясувати, що багато людей ходить до ресторанів з купонами”, – зазначає експерт Олексій Дорошенко.

Відверто кажучи, я майже завжди так роблю. Мої друзі теж. Це вигідно, адже заощаджує кошти та дозволяє наїстися досхочу, а не смакувати малесенький шматочок тортика протягом усього вечора. Піти до незнайомого ресторану та обрати все, що тобі хочеться, – це часто недоступне для людей із середнім рівнем достатку. А якщо хочеться кудись вибратися? Тоді треба посидіти в Інтернеті, промоніторити ціни того чи іншого закладу харчування, знайти купон на знижку, виявити “щасливі години” за меншою ціною – і вперед. Багато хто соромиться в цьому зізнатися, але тут нічого поганого немає: крутимось як можемо.

Те ж стосується й інших видів відпочинку: аквапарк, катання на ковзанах чи лижах, басейн, аеробіка, танці тощо – усе шукають за адекватною ціною, а краще зі знижками чи привабливими пропозиціями.

Відмова від споживацтва та екологічна свідомість стають популярними серед молодих українців

Про споживацтво завжди говорять негативно. Людина, яка хаотично скуповує зайві речі, викликає негативну реакцію. Туристів, які обжираються в єгипетських готелях, завжди висміюють. Глузують над тими українцями, які в переддень Нового року несуть гігантські торби з харчами. Взяти стільки, скільки потрібно – нова філософія сьогодення.

Помірність, акцент на внутрішньому збагаченні, а не на атрибутах розкоші – це те, що стає популярнішим серед українців. Продати нирку та купити айфон – це про дурнів. Сучасні молоді люди дедалі частіше обирають не пафосні ґаджети, а якісну освіту; не дорогі речі, а поїздки за кордон; не переїдання на свята та недоїдання в інші дні, а якісне помірне харчування. У них не радянський тип мислення – інший.

Вони вміють заощаджувати не тільки власні кошти, вони усвідомлюють, що ресурси планети – вичерпні, що наша планета – загиджена. Саме серед молоді багато тих, хто відмовляється від поліетиленових пакетів, пластикової тари, хто сортує сміття та ходить на сезонні толоки. За бережливими людьми – наше майбутнє.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram