Тернопіль – це місто 1540 року заснування, що розташоване на заході України та простягається на річці Серет. Місто є важливим культурним центром області. Тернопільщина славиться великою кількістю красивих історичних місць, що є туристично популярними. Серед них варто виділити наступні: Дністровський каньйон, Збаразький замок, Плебаніський віадук (1896 року), Червоногородський (Джуринський) водоспад, Вишнівецький палац та Оптимістична печера, які неодмінно потрібно побачити на власні очі. Місць, які варто відвідати в цьому краї багато, тому поїздку можна планувати одразу на кілька таких об’єктів.

Тернопіль невелике місто, але воно має приємну енергетику, затишність і неперевантаженість людом (можливо, нам просто пощастило). Якщо ви хочете бюджетного та непоспішного відпочинку – вам сюди. Тут є все для таких туристів, як ви: смачні та недорогі страви в кав’ярнях, тихі та прибрані готелі з лояльними цінами, зручні лавки для відпочинку та прослуховування талановитих, українськомовних гітаристів і не тільки їх. Подорож поїздом буде зручним варіантом, якщо ви плануєте провести у місті вихідні та не плануєте їхати на якісь інші об’єкти за його межами.

Театральний майдан і бульвар Тараса Шевченка – окраса міста, що утворюють сучасне середмістя Тернополя. На майдані тернополяни проводять всілякі урочистості, святкові ярмарки, зібрання, мітинги тощо. Це улюблене місце як туристів так і мешканців міста. Сьогодні вулиці мають оновлені ліхтарі, лавки та бруківку, тому ходити вулицями ще приємніше. У центрі є колоритні заклади з живою музикою та національними стравами.

А для тих, хто любить музеї або театр, теж буде чим зайнятись. Тернопільський обласний краєзнавчий музей, обласний художній музей, Музей Івана Пулюя, бібліотека-музей “Літературне Тернопілля” та меморіальний музей політичних в’язнів, але раджу уточнювати дні та години роботи перед відвідуванням.

Будівля Тернопільського драмтеатру особливо красива ввечері, завдяки підсвічуванню. Повна назва – Тернопільський академічний обласний український драматичний театр імені Тараса Шевченка. Інтер’єр театру виконаний в золотому та багряному кольорах. Розписаний театр візерунками десятків бурштинових та золотих відтінків. На стелях танцюють українки в національному вбранні (серед них можна ясно побачити й Катерину, яку колись написав та увічнив Тарас Шевченко), на стінах – здивовані обличчя ліплених масок. Особисто мені інтер’єр Тернопільського театру, нагадав Національний академічний театр імені Івана Франка в Києві.

Однієї із родзинок міста справедливо можна назвати набережну в парку імені Тараса Шевченка. Набережний став сьогодні відкриває красивий вид на місто. Це зручне місце для прогулянки як для пішоходців, так і для велосипедистів. Тут є фонтан, багато лавок, на воді ви побачите качок, а навколо – десятки закоханих. Саме набережний став нерідко стає місцем для освідчення в коханні та фотосесій закоханих. Можливо, це пов’язано ще з тим, що тут розташований Острівець закоханих, до якого вас проведе білий місток де і зранку, і ввечері чатують рибалки. На острівці є казкова альтанка, зайшовши до якої ви можете уявити, що перебуваєте в якомусь екзотичному лісі. Вечірня набережна – це окрема історія, що сповнена приємного співу пташок і шуму води, а ще кольорових заходів сонця та фотографій, що нагадуватимуть більше картину, аніж фото.

Острів закоханих має свою легенду, як і багато інших популярних і прекрасних місць. Легенда ця розповідає, що давно народилась тут прекрасна дівчина, яка мала тернові очі – Тернавка. Дівчина була високою та стрункою красунею, мала брови чорні, губи налиті, рум’яні щічки, а коса її була довгою та пишною. Любила Терна споглядати за природою, була розумною та мудрою дівчиною. Покохала дівчина хлопця на ім’я Поль, а він відповів їй взаємністю. Щире, чисте кохання було недовгим, бо влучила в груди закоханих стріла гостра.

Поховали Поля та Тернавку на заквітчаному терновому полі, разом. Люди клали на високу могилу квіти, і через роки полем розлилась вода Серету. Із часом утворилось озеро, яке було бездонним та глибоким, як очі в Терні, а навколо поросли терени та квіти. Пагорб ніколи так і не покрився водою повністю, а люди назвали це місце Острівцем закоханих. Тепер розповідають тернополяни цю історію із уст в уста, а закохані вірять у силу цього місця і приходять отримати благословення пари або освідчитись у коханні.

Як і багато інших легенд, можна по-різному трактувати історію, але неможливо не захоплюватись красою цього місця та душевністю цієї легенди.

Тернопіль маленьке розмірами, але широке душею місто, що сповнене австрійської архітектури, української історії та пам’яток. Вищеназвані об’єкти – це лише маленький клаптик того полотна, що можна й потрібно побачити у файному місті, щоб скласти свою картину про місто та область.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram