Книжковий ярмарок у Франкфурті – найбільший видавничий форум у світі. Сюди з’їжджаються друкарі з усіх континентів, щоб обмінятися досвідом і надихнутися на нові проєкти. У Франкфурт їдуть продавати не примірники вже виданого, тут продають і купують права на видання всіма мовами світу – від китайської до української.

Цьогоріч подію відвідало 7 450 видавництв зі 104 країн світу, а загальна ж кількість відвідувачів перевищила 302 тисячі людей.

Український національний стенд тут був представлений вже вп’яте. Площа самого стенду у порівняні з минулим роком не змінилася – 140 метрів, а от кількість представлених видавництв зросла майже вдвічі – до рекордних 28. На стенді також були представлені книжки, що у 2019 році отримали відзнаки за найкращий книжковий дизайн на Книжковому арсеналі, а також видання, відібрані експертами Українського інституту книги до трьох англомовних каталогів: прози, поезії та дитячих книжок.

Окрім самих книжок, на національному стенді була розміщена зона для презентацій, бізнес-зона для перемовин, та простір, де всі охочі могли в окулярах доповненої реальності побачити Україну з проєкту Ukraїner. Вмістити все це (і навіть більше, бо двічі тут несподівано знаходилося ще й місце на фуршет) в не таку вже й велику виставкову площу зумів медіадизайнер Андрій Лінік.

Загалом українська програма на франкфуртському ярмарку цього року налічувала близько 15 подій. Особливу увагу іноземних видавців привернула презентація програми перекладів Transalte Ukraine, яку провела її кураторка Богдана Неборак. Це закономірно. Нині більшість країн світу мають такі програми, що дозволяють видавцям покрити частину видатків на книжку, здебільшого це стосується купівлі прав та перекладу.

За словами пані Богдани, Україна планує в 2020 році надати близько 40 таких грантів на переклади українських книжок різними мовами. Ключова умова – переклад потрібно робити з української, це також має стимулювати зацікавлення у вивченні української мови на Заході та в інших країнах.

Як відомо, у проєкті держбюджету на наступний рік на цю програму заплановано 9,3 мільйона гривень. Для порівняння: норвезька агенція NORLA, яка має схожу програму перекладів, тільки у 2018 році підтримала понад 600 проєктів перекладів із норвезької, а від дня заснування у 1978 році – близько 5 500 перекладів на понад 60 мов світу. Це саме завдяки її роботі норвезьку літературу читають у всьому світі.

Програми перекладів важливі тим, що вони дозволяють країні-донору краще представити себе у світі, використовуючи засоби культурної дипломатії. Як показала дискусія з німецьким істориком автором книжок “Український виклик” та “Археологія комунізму” Карлом Шлегелем, для України це особливо актуально. Він зокрема зазначив, що навряд чи в німецькому сприйнятті взагалі існує якесь загальне уявлення про українців, для більшості німців Україна й досі – частина колишнього Радянського Союзу, завжди в тіні Росії. Сформувати уявлення про Україну – це для нас одне з найбільших завдань останніх років чи навіть десятиліть. Пан Шльогель наголосив, що один із головних результатів Помаранчевої революції і Революції Гідності – це те, що в Європі вперше усвідомили існування України як окремої країни, що має свою особливу культуру.

Найвідвідуванішими заходами української програми, безумовно, стали зустрічі з Олегом Сенцовим. Їх провели аж дві: презентацію щойно виданого у Voland &Quist німецького перекладу збірника оповідань “Жизня” і дискусію “Україна: 5 років боротьби”. Олег Сенцов, безумовно, був зіркою національного стенду. Із ним масово фотографувалися, його багато розпитували. Така увага – цілком закономірна. Адже ще торік у Франкфурті українська делегація влаштовувала пікет під російським національним стендом з вимогою його звільнення, а вже цьогоріч він сам долучився до акції #freeMarkiv.

Не обійшовся ярмарок без авторів. Серед заходів національної програми – творчі вечори й неформальне спілкування з Сергієм Жаданом, Юрієм Андруховичем, Танею Малярчук, Іреною Карпою, Катериною Калитко та іншими. До речі, на вечірні поетичні читання Андруховича, Жадана і Малярчук, що відбувалися 18 жовтня в залі готелю An der Messe я просто не змогла пробитися – через неймовірно шалену кількість слухачів, тож вирішила, що надолужу вдома.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram