Якось знана кутюр’є Коко Шанель бідкалася: “Не знаю, чому жінки вимагають усього того, що є і в чоловіків. Адже у жінок з-поміж іншого є чоловіки”. Настав час, коли чоловіки почали бажати того, що є в жінок, свого “8 Березня”, наприклад.

Уперше International Men’s Day відсвяткували 1999 року просто ледь не посеред Атлантичного океану, в маленькій країнці Тринідад і Тобаго. Там була задумана гендерна чоловіча акція доктором Джеромом Тілуксінгом із Університету Вест-Індії. Пояснюючи необхідність запровадження “Чоловічого дня”, Тілуксінг зазначив: “Я зрозумів, що жоден із днів не є чоловічим… Деякі скажуть, що є День батька, але як щодо хлопчиків, підлітків та чоловіків, котрі не є батьками?” Дійcно, як? Адже доктор Тілуксінг розумів важливість віншування позитивної ролі чоловіків у суспільному житті. Відчував, що саме його власний батько слугував щонайліпшим прикладом для наслідування, тому й обрав для свята день 19 листопада – батьків день народження.

Чоловіки вшановуються в понад 60 країнах світу, серед яких Сполучені Штати Америки, Велика Британія, Канада, Данія, Норвегія, Франція, Італія, Ірландія, Індія, Китай, Тринідад і Тобаго, Ямайка, Румунія, ПАР, Танзанія, Зімбабве, Ботсвана, Сейшельські острови, Бурунді, Острів Мен, Австрія, Боснія і Герцеговина, Пакистан, Куба, Україна, Антигуа і Барбуда, Сент-Кіттс і Невіс, Сент-Люсія, Гренада та Кайманові Острови, Угорщина, Казахстан, Гана, Сінгапур, Мальта.

Символ Міжнародного дня чоловіків

Хоча ідея “Чоловічого дня” не була новою. Перші згадки про Міжнародний день чоловіків сягають гіпанських 1960-х. Саме тоді з’явилися повідомлення, що “більшість людей закликають святкувати Міжнародний день чоловіків 23 лютого за аналогією з Міжнародним жіночим днем, що святкується 8 березня”. На початку 1990-х років у США за ініціативою професора Томаса Оастера, який керував Центром гендерних чоловічих досліджень при Університеті міста Міссурі-Канзас, громадськими організаціями проведено невеличкі заходи. Відсвяткували День чоловіка і 1994-го року. Та вже 1995-го року спроби прищепити празник зазнали фіаско. Коли ж від святкування Дня чоловіка 23 лютого відмовилась і Австралія, єдиною країною, де ”чоловічий день” у лютому прижився, залишилася Мальта. За підтримки Мальтійської асоціації руху за права чоловіків День святкувався до 2009 року. Згодом його вирішено перенести на 19 листопада, щоб святкувати разом з усіма.

Чоловічий день засновано, щоб привернути увагу до гендерної дискримінації, проблем нерівності статей. Організатори акцентують увагу на збереженні здоров’я хлопчиків та чоловіків, підкреслюється позитивний вплив чоловіків на родину та виховання дітей, сімейне право, освіту та масмедіа, показується позитивний вплив чоловіків та їхні досягнення. Піонери Міжнародного дня чоловіків нагадують, що цей день не є конкурентом Міжнародного жіночого дня.

Звичайно, чоловічий день та ще й міжнародний, й направду гарна ідея. Завдяки Трінідаду і Тобаго він тепер всеосяжний. Що ж, як казав Оскар Вайльд: “Усі чоловіки – чудовиська. Залишається одне – годувати їх трохи краще”. Світові, ймовірно, ніколи не стане тісно не тільки від цієї, а й від решти чоловічих ініціатив. Чоловік є чоловік, і для українця цим все сказано. Якщо ми визнаємо права за тваринами і навіть рослинами, то чоловік – це саме той кактус сьогодення, про який ми можемо нагадати найчарівнішій частині людства: “Бережіть їх, чоловіків, жіночки – донечки, мамочки, бабусеньки, внучечки, як зіницю ока, бережіть!” А ми, чоловіцтво, спробуємо вповні відповідати національним еталонам. Хоча б тому віковічному еталонові чоловіка, який виявив та описав в оповіданні “Бовкун” Григір Тютюнник: “У роботі – віл, у пораді – мудрець, у компанії – співака та веселун”. Що поробиш: отака вона національна вимога для “мужика по-українськи”, інших та менш колоритних рис для національного супермена наша історія та ментальність чомусь не визнають.

У першу суботу листопада святкувався ще й Всесвітній чоловічий день, запроваджений з ініціативи австрійського магістрату та керівництва відділення ООН у Відні. Президентом Всесвітнього чоловічого дня був Михайло Горбачов, а ключовим заходом – щорічне вручення Всесвітньої чоловічої премії. Серед лавреатів премії – Папа Римський Іван Павло II, тележурналіст Ларрі Кінг, модельєр Карл Лагерфельд, музикант Пол Маккартні, співаки Лучано Паваротті, Хосе Каррерас, німецький політик Ганс‑Дітріх Геншер, режисер Стівен Спілберг. Утім, від 2006-го року ВЧД більше не відзначається.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram