Ми завжди твердо тримались за свої традиції та культуру, попри всі заборони, наперекір можновладцям, хрестили дітей і святкували Різдво та Великдень. Українські традиції давні, але водночас і сучасні.

5 гривень 2005, “Покрова”

Як свято Покрови, де поєдналось сьогодення та минуле: заступництво Богоматері, українське козацтво та сучасні захисники України; як один з символів України – Сорочинський ярмарок.

5 гривень 2005, “Сорочинський ярмарок”

Народ наш вижив, не згинув у пітьмі віків. Тепер ми йдемо в Європу, повертаємо історичну правду, займаємо своє законне місце в світі. Це довгий шлях і тернистий. Багато буде і перепон і труднощів.

Для полегшення проведення реформ та соціального захисту населення уряд впровадив субсидії. Тут у всій красі проявилась інша наша традиція – українець про все моє свою, власну, а головне особливу, думку. В поєднанні з ще однією – нам догодити важко, мабуть, неможливо. Добрі ці традиції чи ні – залишу на розсуд читача.

Варто згадати зростальне значення України як постачальника сільськогосподарської продукції в Європейський Союз та взагалі на світовий ринок. Наша держава знову стає “житницею Європи”.

Але чи стає, чи повертається, і чи в цієї ролі не давня історія? А субсидії? Вважаєте, що то наше нововведення? Вкотре мушу розчарувати – все вже було… Так, знову буде про виток історії, її спіральний розвиток.

5 гривень 2012, “Античне судноплавство”

Почнемо здалеку. “Хліба й видовищ” – вимога та спосіб життя римського плебсу. Саме достаток хліба, яким не могли в повній мірі забезпечити довколишні землі, і був тим стимулом, що зробив Давній Рим центром і підкорювачем античного світу. Значні верстви громадян міста залежали від безкоштовної роздачі хліба. Оце і була давньоримська субсидія, не наш винахід, таки… Імперія розширювалась, населення її зростало, потреба в “субсидії” все збільшувалась. Ситуацію рятувало лише регулярне підвезення продовольства з Африки, Сардинії та Сицилії. Імператор був зобов’язаний організовувати флоти, що доставляли зерно провінцій. А Україна з часу Давньої Греції була значним постачальником пшениці.

Денарій Александра Севера з Анноною на реверсі

Аннона – давньоримська богиня врожаю, щорічних жнив. Її ім’я походить від латинського слова “рік”. До того, вона ще й опікувалась постачанням зерна з провінцій. Чудове її зображення карбовано на денарії імператора Александра Севера. Тут вона з притаманними їй атрибутами: в правій руці богиня тримає колоски. Лівою тримає Корнукопію – Ріг Достатку. Біля ніг – модіус, кошіль для зерна, водночас це слово означало й одиницю виміру того таки збіжжя.

На реверсі іншої монети, давньоримського аса імператора Адріана, вгорі праворуч бачимо частину корабля, богиню, що вислуховує прохання людей. Вони маленькі, у порівнянні з Анноною, тут підкреслено велич богів, залежність від їх волі та від імператора, що втілює її.

Ас Адріана, реверс Аннона

Сам корабель, як і на українській монеті з фото №3, можна побачити на реверсі ще однієї монети, теж аса того ж імператора. Додам: з таким реверсом ще карбувався варіант аса, але крім корабля там ще була легенда FELICITAS – Щастя. Для давніх римлян дійсно прибуття кораблів з зерном було важливою і радісною подією.

Ас Адріана з кораблем на реверсі

Все в історії взаємопов’язано, вона в своєму розвитку іде по спіралі, виток накладається на виток. Виправляються помилки. Україна повертається в Європу. Займає своє місце. Гідне її. Заслужене.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram