Світлана Писаренко. Замовте слово за Дніпро

Світлана Писаренко. Замовте слово за Дніпро. Фото: Український інтерес/Владислав Недашківський
Світлана Писаренко. Замовте слово за Дніпро. Фото: Український інтерес/Владислав Недашківський

Міністерство екології та природних ресурсів України поінформувало парламентський Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи про виконання Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року. Цей документ затверджений відповідним Законом України у травні 2012 року. Відтоді Мінекології звітує про реалізацію вказаної державної програми.

Зроблено не чимало.

У маловодні регіони України торік подано 1,89 мільярдів кубічних метрів води і забезпечено відведення зворотних вод та захист від їхньої шкідливої дії. Це дуже значимий показник з огляду на те, що в Україні ще кілька років тому майже 9,5 мільйона людей не мали доступу до послуг безпечної питної води. До речі, саме у межах реалізації вказаної цільової програми забезпечено поліпшення якості води річки Інгулець для водокористувачів.

У двох сільських населених пунктах збудовано та реконструйовано локальні водопроводи, стали до ладу берегоукріплювальні споруди протяжністю 7,1 кілометра. Розчищено майже 25 кілометрів русел річок і водойм. На виконання програми здійснено 92,7 тисяч вимірювань показників якості води.

Проте у звіті зазначається, що Програма була профінансована всього на 55,8%. А от власне на екологічне оздоровлення басейну річки Дніпро та поліпшення якості питної води було спрямовано всього 27,9% від передбаченого Програмою, це 183 469 700 гривень. Примітно, що з держбюджету на виконання Загальнодержавної цільової програми спрямовано всього 1% від загальної суми коштів; з місцевого бюджету – 59,2%, інших джерел –9,5%.

За ці кошти реконструйовано майже 11 кілометрів каналізаційних мереж загальною потужністю очисних споруд водовідведення 120 тисяч кубометрів на добу, розроблено інвестиційний проект з очищення фільтрату міських звалищ, реконструйовано дві споруди зливної каналізації протяжністю мереж 470 метрів.

Перелічені заходи стосуються виконання завдання з “упорядкування споруд водовідведення на об’єктах комунального господарства, господарських об’єктах, урбанізованих територіях”.

А от щодо “забезпечення екологічно безпечного функціонування дніпровських водосховищ”, то один-єдиний захід – а це “вселення 120 тисяч штук рослиноїдних та аборигенних риб” профінансовано суб’єктами господарювання на суму 351 тисяча гривень, що становить усього 5% від передбаченого Програмою.

До речі, щоліта ось уже протягом кількох останніх років міністерства і відомства, причетні до екології Дніпра та його водосховищ, учені, громадськість, б’ють на сполох: головну водну артерію України заполонив водяний горіх, стрімке і невпинне розростання якого веде до природної катастрофи. Дніпро замулюється, міліє, вода прогрівається до небезпечних показників, цвіте, риба гине.

Штучне зарибнення, тим більше в таких мікроскопічних масштабах, як торік, не здатне змінити становище водойм. До того ж, фахівці наголошують, що випущена у водойми риба знаходить собі іншу поживу, не справляється з величезними обсягами водяного горіха. Водойми слід очищувати від цього окупанта. Та для початку рослину необхідно вилучити з охоронної Червоної книги України.

Мінекології сподівається на біологів та ботаніків, а ті – посилаються на необхідність проведення наукових досліджень, щоб ухвалити, так би мовити, виважене рішення про доцільність вилучення з переліку червонокнижних двох з семи різновидів водяного горіха, які агресивно захоплюють Дніпро. Та, на жаль, у Програмі про це не йдеться. Хіба що під завданням “Удосконалення нормативно-правової бази та організаційної структури водогосподарського комплексу для забезпечення екологічного оздоровлення басейну р. Дніпра”, що торік було профінансовано з держбюджету на суму 808,7 тисяч гривень (8,1% від передбаченого Програмою), можна запланувати фінансування відповідних заходів для прийняття критично важливого для життя Дніпра та його водосховищ закону. На жаль, 2017 цього не сталося. Чи знайдуть науковці, екологи, чиновники, законодавці час і засоби, щоб, принаймні, до кінця нинішнього року замовити рятівне слово за Дніпро? Риба не говорить.

Якщо змін не станеться, ріка може жорстоко покарати нас.

Україна втрачає річки – по 400 на рік

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.