Люди поділяються на спостерігачів і на тих, за ким спостерігають. Останнім часом я спостерігаю за творчістю української художниці, що живе в Італії, адже її роботи дійсно особливі. Це важко пояснити, краще один раз побачити.

Сузанна Мікла мешкає та працює в Мілані вже сім років. Вона приїхала сюди, як заробітчанка, а лишилась тут, як член Асоціації італійських художників.

Так, вона все ще працює, але після роботи старанна й відповідальна працівниця перетворюється на справжню майстриню пензля, якою захоплюються як українці, так і італійці.

Сузанна отримала освіту кераміста в Ужгородському училищі прикладного та декоративного мистецтва, тож окрім роботи, Італія завжди манила її, як країна, що має величезний мистецький потенціал, батьківщина Караваджо та Рафаеля.

Вперше в Італії Сузанна представила свої роботи на фестивалі UKRO. Одного дня, випадково натрапивши на оголошення в соцмережах, вона захотіла долучитися. Відтоді коло її друзів і шанувальників лише зростає. З часом Сузанна почала співпрацювати з різними асоціаціями та брати участь у благодійних заходах.

Вона надзвичайно скромна людина, тому багато говорити про себе не любить.

“Я вже давно зрозуміла, що не є публічною людиною, адже пишу картини для душі. Живопис зараз є сенсом мого життя, я вкладаю в свої роботи не лише свою майстерність а й свій настрій і натхнення”, – розповідає художниця.

Віднедавна Сузанна вже стала членом Асоціації італійських художників, що дає їй можливість брати участь у різноманітних виставках, художніх конкурсах на різну тематику.

А вечорами Сузанна відвідує заняття живопису в Centro Culture Roseum, де має можливість покращувати свою майстерність і спілкуватися з колегами. Сузанна надала мені можливість, як журналістці, провести один вечір в культурному центрі, щоб зрозуміти енергетику таких творчих зустрічей. Заняття центру неможливо назвати просто уроками, а відвідувачів просто учнями. Це люди, які творять, незважаючи на вік, адже більшості з них вже за сімдесят. Тут вони вивчають різноманітні художні техніки, кожен працює у своєму стилі, атмосфера насправді дуже дружня. Викладачка Рафаелла Пінна є випускницею Академії Брера і головою Асоціації італійських художників. А це означає, що рівень її майстерності сягає дуже високо, і її таланти не можуть бути піддані жодним сумнівам.

“Ми не можемо стояти на місці, художник має розвиватися, вдосконалювати свою техніку та переймати навички досвідченіших майстрів. Мені дуже цікаві італійські техніки живопису. Ці вечірні уроки живопису для мене – це можливість працювати над собою під керівництвом талановитого викладача”.

Щодо адаптації в Італії, Сузанна вважає, що це питання суто індивідуальне. Хтось може адаптуватися в чужій країні за кілька років, а комусь не вистачить і десяти.

“Для мене душевний комфорт – це мій дім в Україні, куди я приїжджаю кілька разів на рік, досі не відчуваю себе в Мілані стовідсотково своєю. Я приїхала в Італію з наміром змінити щось у житті. Що я досягла? Насамперед я навчилася боротись зі своїми страхами та комплексами. Я знайшла себе тут, як творчу особистість. Тож Італія мене змінила”, – розповідає художниця.

Українці в Мілані пишаються тим, що мають в своєму осередку таку талановиту художницю, адже Сузанна постійно долучається до різноманітних культурних заходів.

Починаючи з 2015 року, Сузанна Мікла прийняла участь в таких виставках:

Come cielo e la note (Моццате-Комо, 2015);
Art Fashion Silver Party (Мілан, 2015);
ARS Gratia Atrs (Швейцарія, 2016);
Фестиваль української культури UKRO (2015, 2016);
Festival Internazionale dei Depuratori (Мілан, 2017);
Проєкт Il Mondo in Casa у співпраці з ASCS Onlus (Мілан, 2018)

У грудні 2019-го відбулася виставка в галереї Мілану Velasques під назвою Piccolo format e concorso Al di la, де були представлені роботи художниці.

Сузанна взяла участь у проєкті “Мистецтво та благодійність”, який відбувався за сприяння Support UA Children. Неодноразово віддавала свої роботи для проведення благодійних аукціонів. Її роботи вражають різноманітністю: від класичного портрету до графіки, від натюрморту до абстракції. У роботі художниця використовує все: олівці, акварель, олійні фарби, акрил. У своїх картинах вона поєднує сучасне мистецтво з українським фольклором, що спонукає до глибшого розуміння українських традицій і їх інтерпретацій на сучасний лад.

Для мене Сузанна Мікла – це позитивний приклад. Жінка, поїхавши на заробітки, не припинила жити повним життям, а знайшла можливість наповнити себе творчістю і саморозвитком. І не лише себе, а й світ навколо. Вона представляє Україну на європейських виставках. Ця жінка не чекає на дива, вона сама їх створює та ще й зі світом ділиться.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram