З об’єктивних причин ми запізно збагнули необхідність підготовки та здійснення суспільного заходу з нагоди ювілею Миколи Руденка. Його багатогранна творчість і незбагненно наповнене життя служили правді, Україні, її народові, кожному українцю. Цей рік мав би бути роком Миколи Руденка. Його ювілей мав би відзначатися на державному рівні. Суспільство могло б належно запалитися його життєвим досвідом, творчими надбаннями, просвітитися ними. Так не сталося.

Підготувати захід з відзначення ювілею людини такого масштабу, таких дарів і талантів за місяць – практично неможливо. Дуже велика ймовірність профанації і його ідей, праць, і його життєвого досвіду, безцінного для українського народу. Розуміючи ці ризики, беручи їх на себе ми вирішили як центральний мотив заходу взяти головну подію його життя, про яку сам Микола Данилович писав так: “У шістдесят третьому році станеться такий злам у моєму житті, що в моїй подобі з’явиться на землі людина, котра тільки зовні нагадуватиме мене попереднього”. З атеїста народився вірний Богові, зі сталініста – український громадянин. Цю подію в житті людини по-різному можна назвати – пробудженням від сну, повернення до себе справжнього, постанням на путь. Так чи інакше – вона є провідною в людському житті й у житті народу теж, якщо з ним, з волі Божої, таке трапляється.

Чому ми зупинилися на цьому мотиві? Останні 30 років для сущого в Україні люду були роками надмірних випробувань: бути чи не бути країні, її окремим територіям, населеному пункту, селу, сім’ї. Бути батьком, матір’ю, сином, громадянином, а чи існувати, як їхні підробки. Притому й фізичне виживання для багатьох українців у цей час стояло та стоїть як межовий виклик. Так, ці випробування сприяли народженню вдруге не малій кількості українців. І ці внутрішні перетворення назовні проявилися в гідний громадянський спосіб на Майданах, війні з РФ, чи в особистому житті українців. Попри такого рівня потрясіння ми, як народ, ще не пробудилися від сну.

Ось цей факт пробудження, прориву в реальність адекватною думкою, словом, чином з життя Миколи Руденка, його вірність собі до кінця, новопосталому, і заслуговує, на наш погляд, сьогодні на особливу увагу живої частини нашого суспільства, як мотив, що будить. Він може на нашому заході гармонійно поєднатися, доповнитися зі звучанням уривків із поетичних і прозових творів ювіляра, його фантастики, фізики, філософії і економічної теорії, фактами його біографії, оприлюднених ним самим і людьми його кола.

Ми, ініціатори цього заходу, бачимо своє завдання в тому, щоб зацікавити сучасну українську молодь одним з найвеличніших українців ХХ століття – Миколою Руденком, його гранично чесним, люблячим, феєричним, стражденним і водночас творчим життям, щоб вона побачила в ньому близьку, рідну їй Людину, свого сучасника по духу й чину.

Беручи до уваги стан країни та суспільства, ми працюємо над тим, в якій формі краще подати цей захід. Можливо це буде у формі Конференції з нагоди століття з дня народження Руденка Миколи Даниловича з використанням сучасної техніки й технологій.

Можливо у когось з вас, друзі, які знають життя й творчість Миколи Даниловича, з’явиться бажання посприяти підготовці конференції (ідеєю, словом, матеріальною допомогою), чи участі в ній у зручній для вас формі. Пишіть. Будемо вдячні.

Ініціатори:

  • Олександер Сугоняко, народний депутат України першого скликання,
  • Мирослав Гринишин, заслужений діяч мистецтв України, продюсер і режисер,
  • Галина Яблонська, народна артистка України.
Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram