Сьогодні розслідуємо найпоширеніші випадки калькування російських сталих сполук, результати якого використовуються в нашій мові. (Поняття “калькування” у контексті нашої розмови синонімічне до мавпува́ння – “дія за значенням мавпува́ти” (“беззастережно, сліпо наслідувати чужі звички, вчинки тощо”). Певен, що у вашому лексиконі такі сполуки теж є. Тож погляньмо, якими правильними (тобто властивими українській мові) відповідниками їх слід замінити. (До речі, різні прояви калькування я розгладав у блогах “Співпадіння” “одруківок” на “залізній дорозі”; “А васька слухає та їсть”, або “Шидеври”; Ворожбити несамохіть та ін.)

Отже, побудемо трохи літературними редакторами (редактор – “той, хто редагує текст”, тобто – його перевіряє та виправляє або відповідно оформляє”; також це слово має ще одне значення – “керівник якого-небудь видання”, але нас цікавить більше перше). Тож – їдьмо (а не “поїхали” – читаймо про це у блозі Поїдьмо в лазню!)! А ще (як на мене, то навіть і краще), щоб спонукати/закликати до руху в певному напрямку (буквально чи метафорично), можна сказати просто: “Вперед!”.

1. “У статті розглядаються методи навчання фізиці як механізм забезпечення дієвості та продуктивності навчання”. Неправильну з погляду граматики (інше закінчення) фразу “навчання фізиці” (< “обучение физике”) слід подати як навчання фізики. “Дієслова навчати, вчити в сучасній українській літературній мові, – пише Євгенія Чак, – після себе вимагають додатка в родовому і знахідному відмінках (навчати, вчити – кого? чого?, навчати, вчити – кого? що?); навчатися, вчитися – додатка в родовому відмінку (навчатися, вчитися – чого?)”.

2. “На паризькій зустрічі Росія підняла питання газових контрактів з Україною”. Стала конструкція “підняти питання” (< “поднять вопрос”) нашою мовою – порушити питання. Свого часу Агатангел Кримський рекомендував варіант здійняти питання.

3. “Усвідомлюючи небезпеку та на підставі ст. 46 Закону України “Про Національну поліцію” поліцейські оголили табельну вогнепальну зброю”. Обмовка за Фрейдом? Конструкцію “оголити зброю” (< “обнажить оружие”) треба замінити на видобути (добути) зброю, вийняти зброю.

4. “Якщо двадцять років тому розхристаність почуттів “Не питай” просто зносила дах недозрілій піонерії та й навіть перезрілим муз-скептикам, то сьогодні занудний ліризм “Не йди” змушує хіба що пересмикнути плечима”. Фраза “пересмикнути плечима” (< “передернуть плечами”) має бути замінена на стенути плечима (“піднімати й опускати плечі при вираженні здивування, зневаги, вагання і т. ін.”). До дієслова стенати є омонім зі значенням “жалібно стогнати; плачучи, кричати, стогнати”.

5. “15 квітня відбулося урочисте підведення підсумків студентської Спартакіади Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки 2012/2013 н. р.”. Вислів “підведення підсумків” (< “подведение итогов”) – неправильний. Слід ужити підбиття підсумків або варіант підсумовування зробленого.

6. “Перегляд кінофільму під відкритим небом – можливість чудово провести вільний час, а також отримуючи задоволення і від перебування на свіжому повітрі”. Фразу “під відкритим небом” (< “под откыртым небом”) без вагань міняємо на просто неба.

7. “Це я збагнула одразу, варто було лише із ним трохи поговорити”. Конструкцію варто було лише” (< “стоило было лишь”) вдало заступить наше тільки-но.

8. “Зеленський про видачу Цемаха: всі розуміють, що я був правий”. Замість “був правий” (< “был прав”) у цьому реченні слід написати мав рацію або мав слушність. Залежно від контексту таким замінником може бути й ваша правда: “Ваша правда, пане Кузьо, не лише пані Тимошенко є популістом”.

9. “Більше всього на світі я люблю красиві речі та смачно поїсти”. Вислів “більше всього на світі” (< “больше всего на свете”) треба замінити на понад усе, найбільше, більше за все.

10. “Це весь час вертілося у мене в голові”. Викинемо з речення “вертілося в голові” (< “вертелось в голове”) і вставимо снувало(ся) / роїлося в голові.

11. “Все, що треба зробити Володимиру Макеєнку, – це заспокоїтися, взяти себе в руки і почати співпрацювати зі слідством”. Нормативним еквівалентом “узяти себе в руки” / “узяти себе до рук” (< “взять себя в руки”) є опанувати себе / перемогти себе. Інші варіанти (залежно від контексту) − владати собою, панувати над собою, керувати собою.

12. “Президент України Володимир Зеленський вийшов із себе під час засідання Верховної Ради”. Вислів “виходити з себе” (< “виходить із себя”) маємо замінити на втрачати (втратити) витримку (самовладання); дратуватися (роздратуватися). Ще сто років тому Микола Гладкий писав: “Здається, всі слова, зокрема “виходити з себе”, такі звичайні, такі зрозумілі… Проте в нашій мові цей російський метафоричний шабльон вражає своєю невідповідністю, своєю якоюсь безґрунтовністю; далеко ясніше й зрозуміліше питоме нашій мові “із шкури вилазить”, “із себе пнеться”, “аж нетямиться”, бо тут є готові образи, знайомі асоціяції, те, що не затримує даремне нашої уваги, а легко й вільно домальовує цілу картину в нашій уяві”.

13. “Не було іншого виходу”. Солдат, який застрелив вісьмох товаришів по службі на Забайкаллі, написав листа їхнім близьким”. Конструкцію “не було виходу” (< “не було виходу”) викидаємо, а вставляємо не було іншої ради.

14. “Юхим віддавав собі звіт, що робота ризикована, і заздалегідь просив маму поховати його поряд з рідними в селі – за шістдесят кілометрів від Донецька”. Фразу “віддавати собі звіт” (< “отдавать себе отчет”) замінимо на усвідомити /собі/ [що], бути свідомим [чого], розуміти / зрозуміти [що]. “При цьому я віддаю собі звіт в тому, що і нам потрібно покращувати ряд компонентів в організації гри”. Замість “я віддаю собі звіт” треба я добре знаю / розумію, я цілком усвідомлюю.

15. “Однак винести свою здобич далі церковного двору викрадачеві не вдалося – у нього зненацька віднялися ноги”. Конструкцію “віднялися ноги” (< “отнялись ноги”) міняємо на відібрало ноги.

16. “Сім՚я чудова в усіх відношеннях. Все селище в шoцi від того, що сталося”. Фраза “в усіх відношеннях” (< “во всех отношениях”) має бути замінена на з усіх поглядів. Авторка популярних підручників з української мови Олена Курило свого часу зазначала: “Чужим бренить в українській мові зворот із прийменником в усіх відношеннях. Кажуть усіма сторонами або з усіх поглядів. <…> Замість звороту у тому відношенні краще тією стороною, з того погляду, також тим. Замість казати: Це дуже корисно у тому відношенні що… Тр.: Це дуже корисно тим що…”.

17. “Українська Кардаш՚ян виставила напоказ свої пишноти: “білизна лише для виду”; “Може, міліція для вигляду тільки, а може, й справді вони теж не розібралися”. Замість “для виду” і “для вигляду” (< “для вида”) слід уживати для годиться, про людське око.

18. “Мені тоді і в голову не приходило, що діти Назара будуть сумувати за ним”. Конструкцію “і в голову не приходило” (< “и в голову не приходило”) однозначно міняємо на і на думку не спадало.

19. “Не помітно було, ніяких скарг не було, все йшло своїм чередом”; “Дозволь життю текти своїм чередом”. Замість фрази “йти своїм чередом” (< “идти своим чередом”) мусимо написати іти своїм звичаєм (своєю чергою); іти (піти) собі.

20. “За допомогою голосових команд можна виконувати пошук”. На місці штучної конструкції “за допомогою чого” (< “посредством чего”, “при помощи чего”, “с помощью чего”) слід уживати форму орудного відмінка. Це радила ще Олена Курило: “Українська мова вимагає тут: сіяти сіялкою (а не за допомогою сіялки); взяти кого хитрощами. Російська фраза “Посредством одного химического элемента определить другой” буде в українському перекладі: одним хемічним елементом визначити другий. Замість − За допомогою казок тр. розвивати дитячу фантазію, − Слід: “казками треба розвивати дитячу фантазію”. Отже, правильний наш варіант – “Голосовими командами можна виконувати пошук”.

Ми зробили ще один крок до поліпшення нашої грамотності. Далі буде (а не “продовження слідує” (< “продолжение следует”): “Продовження слідує: затримання російського танкера призведе до посилення конфлікту між РФ і Україною – експерт”).

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram