Степан Балей – один із найвидатніших вчених першої половини XX століття, народжених в Україні. Він – і філософ, і педагог, і психолог, і медик. Водночас як учений Балей належав і до української, і до польської культури. Попри це, в сучасній Польщі він добре відомий і пошанований, а в Україні – практично забутий.

Степан-Максим народився 4 лютого 1885 року в селі Великі Бірки Тернопільського повіту Королівства Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина (нині селище Тернопільського району Тернопільської області) в родині вчителя.

Степан Балей
Балей Степан (Стефан Максим) Володимирович (пол. Stefan Baley)

Початкову освіту здобував у місцевій школі, далі навчався в Українській гімназії в Тернополі. По її закінченню продовжив здобувати освіту на філософському факультеті Львівського університету. Отримавши диплом, розпочав викладацьку діяльність, працював вчителем математики та логіки у гімназіях.

Вдосконалювати свої знання подався до Берлінського університету, де працював під керівництвом Карла Штумпфа (німецький психолог, засновник европейського напрямку функціональної психології, один із провісників феноменології та гештальтпсихології). Після – навчався у Відні та Парижі. Саме там Степан здобув медичну освіту.

У 1911 році Балей став доктором філософії та медицини. Повернувшись до Львова, займався публіцистикою, друкувався у львівському журналі “Учитель”. Ще в 1896 році Балей опублікував рецензію на працю педагога Юліана Пейо “Виховання волі”. “Виховати самого себе – одна з найважчих задач, котру може людина поставити перед собою”, – цей вираз із відгуку був гаслом всієї науково-дослідної роботи самого Степана-Максима Володимировича.

Окрім того написав дослідження “З психології творчості Шевченка”. Деякі опуси філософських досліджень були опубліковані в “Записках” НТШ (Наукове товариство імені Тараса Шевченка), “Літературно-Науковому Віснику” й інших виданнях. У період Першої світової війни вступив на лікарський факультет у Львові, по завершенню якого в 1922 році отримав ступінь “доктора усіх лікарських наук”.

У серпні 1918-го разом із Іваном Крип’якевичем та Філаретом Колессою на запрошення уряду Української Держави прибув до заснованого Кам’янець-Подільського державного українського університету й обійняв посаду доцента, читав лекції з курсу логіки студентам. Водночас працював у Львівській лікарні у відділенні нервових захворювань, а ще писав книги “Нарис психології” та “Нарис логіки”, які стали першими українськомовними посібниками у цих наукових галузях. У 1924 році в “Українському Медичному Віснику” була опублікована праця “Трійця в творчості Шевченка”.

За три роки Варшавський університет запропонував Балею посаду професора у виші. Степан-Максим погодився й пропрацював там до кінця життя. У 1928-му Балей очолив катедру дитячої та педагогічної психології. Із 1936 до 1951 року обіймав керівні посади в університеті. За цей період було написано чимало праць з питань дитячої, педагогічної та соціальної психології, найвідоміші з яких:

  • “Психологія підліткового віку” (1931 рік);
  • “Нариси психології у зв’язку з розвитком дитячої психіки” (1938 рік);
  • “Нарис психології виховання” (1938 рік);
  • “Характерологія і типологія дітей і молоді” (1946 рік);
  • “Дорогою самопізнання” (1947 рік);
  • “Психологічна проблематика підростаючого віку” (1950 рік).

Польща належно оцінила заслуги Степана Балея. Його обрали членом Академії наук, нагородили офіцерським Хрестом Відродження Польщі.

Уся наукова спадщина Балея умовно поділяється на два періоди – львівський і варшавський. Під час львівського періоду він писав українською мовою та друкувався в українських періодичних виданнях. Саме тоді було написано наукові й навчальні праці з філософії, психології, етики, логіки, дослідження творчості Тараса Шевченка.

“Що стосується суспільних поглядів Степана Володимировича, то всією своєю творчістю він стверджував гуманістичні ідеали, повагу до людини, її особистості, толерантність у суспільних відносинах. Він завжди відстоював все те прогресивне, що підносило людське в людині і суспільстві. Присвятивши себе пізнанню людини, він зрозумів важливе: це глибинний, можливо неосяжний до кінця, крихкий світ, який вимагає обережності і поваги”, – кандидат медичних наук Петрюк Петро Тодорович.

Після переїзду до Польщі Степан Балей писав, відповідно, польською мовою. У цей час його наукові інтереси переважно зосереджувалися на галузях педагогічної психології, психології особистості й людських відносин. Вчений також підготував дослідження творчості Стефана Жеромського та Юліуша Словацького.

Степан Балей
Могила академіка С.-М. Балея. Варшава, цвинтар Повонзки. Фото: psychiatry.ua
Степан Балей
Епітафія на могилі академіка С.-М. Балея. Варшава, цвинтар Повонзки. Фото: psychiatry.ua

Помер Степан Балей 13 вересня 1952-го у Варшаві, де й похований на цвинтарі Повонзки. На його могилі встановлена кам’яна плита з написом польською мовою:

Святої пам’яті
СТЕФАН БАЛЕЙ
Доктор філософії і медицини
ВЕЛИКИЙ ВЧЕНИЙ
Професор психології Варшавського університету,
член Польської Академії Наук,
нагороджений офіцерським хрестом Ордена відродження Польщі
4.II.1885–13.IX.1952
ЧЕСТЬ ЙОГО ПАМ’ЯТІ!

Майже 40 років радянська влада замовчувала досягнення видатного психолога. Лише зараз наукова спадщина Балея повертається до України. Від 1991 року в Тернопільському інституті народної освіти (нині Тернопільський експериментальний інститут педагогічної освіти) було засновано іменну стипендію науковця – за кращу наукову роботу, виступ на конференції. Щороку лавреатам премії вручають почесний диплом і грошову винагороду.

Ім’я Степана Балея присвоєно Великобірківській загальноосвітній школі-гімназії та названо вулиці іменем вченого у Варшаві, Тернополі, Великих Бірках.

Володимир Самійленко: Я вічність би віддав для тебе

Сподобався матеріал? Підтримай "Український інтерес". Знання – це сила. І на оновленій землі врага не буде! Монобанк 4441 1144 0359 2361 Приватбанк 5457 0822 9082 5491 PayPal – [email protected]