Сьогодні розслідуємо складні випадки вживання слів, якими йменують деякі різновиди посуду. Останнім часом почали виникати дискусії щодо того, як називати посуд циліндричної форми, зроблений з пластику та паперу.

Почнемо здалеку. Називання об՚єктів довколишньої дійсності відбувається по-різному. Один з різновидів – “вторинна номінація”. Для нього характерне використання асоціативності людського мислення. В основі процесу вторинної номінації лежить усвідомлення зв՚язку між об՚єктом, що треба назвати, та об՚єктом, який має назву і в якого свідомість установила асоціації за подібністю або за суміжністю із властивостями нового об՚єкта називання.

Погляньмо на слово склянка. Першим (і первинним) його значенням є “скляна посудина циліндричної форми, без ручки, признач. для пиття, зберігання рідини і т. ін.”: “Як перевернути повну склянку, не розливши воду”. Також за цим словом закріплене значення “така посудина, наповнена чим-небудь; кількість чогось, що вміщається в такій посудині”. Отже, асоціативно (за суміжністю) “склянкою” почали називати і вміст посудини: “В ефірі телешоу Степан Хмара вилив склянку води на блогера “Полтаву”, щоб той замовкнув”. Уламок скляного виробу теж має таку назву (знову асоціація за суміжністю): “Спочатку порізав склянкою. Потім убив ножем. У другій половині квітня Щорс сколихнула звістка про вбивство людини”. Рідко склянка – “узагалі скляна посудина, банка і т. ін.”: “Чи ж Крук не потрафить напитися води зі склянки з вузьким горлом?” (І. Франко).

Стала сполука мірна склянка – це “спеціальна скляна посудина з позначками на ній для визначення кількості рідини”: “Під кожну з форсунок, що обслуговується, встановити мірні склянки”. У військовій справі склянкою називають “гільзу, в якій міститься заряд артилерійського снаряда”. А технічний термін склянка – це “назва деяких пристроїв, деталей і т. ін., що мають циліндричну форму”. Як бачимо, і в цих назвах спрацьовує асоціація (за подібністю форми).

Долучаючись до дискусії щодо правильності/неправильності назви «паперова склянка», телемовознавець О. Авраменко зазначає: “Але може виникнути думка, що якщо це склянка, то вона повинна бути зі скла. У мові не завжди два плюс два буде чотири. Ось приклад. У давнину винайшли чорнило. Воно було чорного кольору. З часом, коли винайшли рідину для письма червоного чи зеленого кольору, ніхто нових слів не вигадував. Не казали “червонило” чи “зеленило”, а стали так само називати “чорнило”. Така сама доля і в слова “склянка”.

Схожі думки має і професор О. Пономарів: “Справді, спочатку вони були скляні, але тепер ми при слові “склянка” насамперед уявляємо невеличку посудину циліндричної форми для вживання напоїв, не замислюючись над тим, із чого вона зроблена. Так само чорнило було колись чорного кольору, але тепер ми сприймаємо його тільки як рідину для писання, тому кажемо зелене, синє, червоне чорнило. Отже, можна казати й паперова чи пластикова склянка”.

Тобто йдеться не про матеріал, а про форму. Така ж тенденція діє, коли процес копіювання за допомогою копіра ми називаємо “ксерити”, а саму копію – “ксерокопією”. Утворені ці слова від назви фірми, що випустила копір. Підгузники наші люди називають “памперсами”, позашляховики “джипами”, а паркувальний радар “парктронік”. Відбувається поширення видової назви (назви бренду – вужчої назви) на родову (ширшу).

Морським терміном склянка (омонімом до нашого слова) називається “півгодинний проміжок часу, що визначається ударом в судновий дзвін, а також удар дзвона, що означає цей проміжок часу”: “Крізь ілюмінатор долетів дзвін склянок” (Микола Трублаїні). Також (тільки у множині) – це “старовинний судновий пісковий годинник”.

Якщо вірити словнику, слово стака́н – абсолютний синонім до склянки. Порівняймо: “1. Скляна посудина циліндричної форми, без ручки, признач. для пиття, зберігання рідини і т. ін.; склянка // Така посудина, наповнена чим-небудь; кількість чогось, що вміщається в ній. 2. військ. Гільза артилерійського снаряда. 3. техн. Назва деяких деталей спеціального призначення, що мають циліндричну форму”.

О. Авраменко стверджує, що вживання слова “стакан” не можна вважати помилкою. Проте краще використовувати більш органічне “склянка”, адже “стакан” – слово штучне для нашої мови, скальковане з російської. Я, правда, не згоден з трактуванням “калька”. Як на мене – це звичайне лексичне запозичення. Але то таке. До речі, походження слова стакан виводять із первісного значення “дерев’яна посудина”, а також (за іншою версією) кваліфікують як запозичення з тюркських мов (пор. чаг. tostakan “дерев’яна мисочка”, каз. tustaγan “стакан, миска, черпак”).

То як же називати вироби з пластику й паперу, що мають циліндричну форму, без ручки, призначені для пиття, зберігання рідини тощо?

Сучасна комунікативна практика має кілька варіантів:

а) стаканчик/стакан (“Зокрема, для парламенту було закуплено 167,5 повністю пластикових стаканчиків та 3,5 тисячі паперових”; “Паперовий стаканчик з-під кави сьогодні став для нас буденним аксесуаром” // “Стильний та оригінальний одноразовий паперовий стакан із серії “Relax” (Релакс) стане родзинкою будь-якого святкування”);

б) горнятко / горня (горня́тко зменшено-пестливе до горня́ – “маленький горщик”: “Використовуєте паперові горнятка та збираєте їх в зручний для вас спосіб”; “Існують також і суто паперові горнятка, які не мають ізоляції” // “Кава сюрчала, наповнюючи пластикове горнятко, жінка стояла й дивилася на Марка”; “В комплект входить знімний ремінець і додаткове пластикове горнятко, яке зберігається під основною кришкою” // “– Тож це означає, – сказала вона, приймаючи охолоджене шаблі, яке він налив для неї в пластикове горня, оскільки лише пластик можна було приносити із собою, – що зараз ми досягли кульмінації”);

в) келишок (“У дев՚яностих кіоскерши ще й горілку наливали в пластикові келишки, але потім цей бізнес прикрили”; “Налили в пластикові келишки по двадцять грам і почали переглядатися” / “Відкривали багажник і розливали у великі паперові келишки”);

г) склянка (“Наприклад, якщо це паперова склянка з пластиковою кришкою, Оскар підкаже, що пластик і папір потрібно викинути окремо” / “Склянка пластикова для десерту Піраміда з кришкою”; “Пластикова склянка з соком коштує 76 копійок, причому сік дорожчий за склянку на 28 копійок”).

Ще паперові / пластикові можуть бути ча́шка (“Альтернатива металевим та пластиковим чашкам – скло”; “У різні роки на паперових чашках з՚являлись візерунки у вигляді сніжинок”) і філіжа́нка (це інша назва чашки: “Та стояла до дитини спиною і палила цигарку, запиваючи кавою із маленької пластикової філіжанки”; “Через деякий час Шульц помітив, що американці полюбляють брати каву із собою, і придбав паперові філіжанки”).

Пластмасові різновиди посуду загалом у розмовному мовленні можуть мати назви пластянка чи пластівка.

Який варіант використати – це вирішує кожен. Я ж намагався дати лише поради. Радітиму, якщо вийшло.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram