Що чекає на киян вже в недалекому майбутньому, якщо нічого не робити з транспортною інфраструктурою столиці – добре видно з цієї схеми.

Схема якщо нічого не робити

Відповідно до вже затвердженої містобудівної документації, через 20 років у Києві має жити 5 мільйонів людей. З огляду на те, що забудова передмість розгортається надзвичайно бурхливо, цифра в 5 мільйонів, які щоденно перебуватимуть у столиці, може бути досягнута набагато раніше.

В Інституті Генерального плану міста Києва, де, водночас із проєктом Генплану, розробляється Комплексна схема транспорту, проаналізували навантаження вулично-дорожньої мережі в разі досягнення кількості населення в 5 мільйонів людей без істотного розвитку дорожньо-транспортної мережі (що ми, власне, і спостерігаємо). Враховувалися лише об’єкти, які будуються наразі – Подільський мостовий перехід, реконструкція Шулявської розв’язки, продовження Об’їзної дороги до вулиці Богатирської та ще декілька.

В результаті моделювання руху транспорту на прогнозній транспортній моделі міста виявлено: середня швидкість руху на індивідуальному транспорті скоротиться з наявних 25-27 кілометрів на годину до 14,5 кілометра на годину, а середній час поїздки збільшиться на 80%.

На підтвердження того, що, як наслідок, столицю чекає або транспортна революція, або транспортний колапс, ознайомлю з двома картограмами.

Перша отримана в результаті натурного обстеження більшості основних магістральних вулиць Києва в ранкову й вечірню годину пік. Його проводили фахівці Інституту Генерального плану міста Києва спільно зі студентами факультету урбаністики та територіального планування Київського національного університету будівництва й архітектури. 

Натурне обстеження в годину пік

Обстеження не залишає сумнівів, що більшість вулиць столиці, особливо середмістя, вичерпали нормативну пропускну здатність.

Друга картограма показує пасажирські навантаження на міський позавуличний транспорт.

Навантаження на позавуличний транспорт

Найбільший пасажиропотік метрополітену спостерігається на Червоній гілці між станціями “Театральна” й “Хрещатик”. На міській електричці найбільший пасажиропотік – на перегоні між станціями “Почайна” та “Троєщина-2”.  

За попередніми підрахунками, у транспортну систему Києва, щоб вона змогла нормально обслуговувати 5 мільйонів людей, треба вкласти 120 мільярдів гривень.

Ми всі добре знаємо, що в сучасному місті пріоритет повинен бути за пішоходом. А у сфері пасажирських перевезень – за міським громадським транспортом. Але ж не можна не зважати на те, що чверть киян користуються особистими автомобілями, пересування якими вже зараз не забезпечує прийнятний рівень комфорту, швидкості та надійності поїздки. Вулична мережа столиці потребує розвитку. У більшості європейських міст показник щільності магістральної мережі в декілька разів вищий, ніж у Києві.

Отже, необхідно будувати нові вулиці, транспортні розв’язки в багатьох рівнях, розширювати вулиці. Через це вже проходили всі великі міста в усіх розвинених країнах набагато раніше, унаслідок масової автомобілізації після Другої світової війни: переробляли вулиці в шосе, будували розв’язки під вікнами будинків. Нам до них ще далеко.

Але не забуваймо, що саме тільки будівництво доріг, розв’язок і парковок може призвести до того, що на дороги виїде ще більше машин, бо пересуватися стане зручно тільки ними. А тому треба здолати наслідки деградації громадського транспорту, відроджуючи його водночас із приведенням магістральної мережі до європейського рівня.

А це теж дорого. Потреба столиці лише в рухомому складі, за словами секретаря Київради Володимира Прокопіва, становить близько 500 автобусів, 400 тролейбусів та 300 трамваїв. Усього – на 25 мільярдів гривень.

Бюджет Києва на цей кризовий рік становить 59 мільярдів гривень, усі видатки на транспорт і дорожнє господарство – 10 мільярдів. Криза, рано чи ні, мине, а отже 120 мільярдів гривень на перспективу 20 років – не здаються такими вже й недосяжними.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram