1

Манекени, що їх відправляли на орбіту під час випробувань перших кораблів “Восток”, жартома називалися Іван Іванович Іванов. Як не парадоксально, всупереч поширеному стереотипному уявленню, у космосі побувало вкрай мало росіян з іменем Іван і прізвищем Іванов. Першим (у 1961 році) і довгий час єдиним Іваном у космосі був американський астронавт Вірджил Айвен “Ґас” Ґрісом (Virgil Ivan “Gas” Grisom), поки аж у 2015 році Росія не відправила у політ Івана Вагнера. Перший болгарський космонавт Георгій Какалов за наполяганням радянського керівництва змушений був приховати від радянських людей своє справжнє прізвище і замість нього використовувати по-батькові – Іванов, адже в болгар по-батькові пишеться із суфіксом “-ов”. Так само ми не знаємо космонавта Володимира Крисіна, оскільки ще до польоту він, за порадою того ж керівництва, взяв прізвище своєї дружини і став Джанібековим.

2

Першими підкорювачами космосу стали морські льотчики Юрій Гагарін, Алан Шепард, а також пілот авіації морської піхоти Джон Гленн. Першим в СРСР військовим моряком (не льотчиком) став космонавт, водолаз інженер-полковник Валерій Рождественський. Як не дивно, він, єдиний у загоні космонавтів моряк, виявився єдиним серед них, хто не вмів плавати. Звісно, що у глибинному водолазному скафандрі зі свинцевими підошвами багато не поплаваєш, тож для представників цієї професії вміння плавати не є обов’язковим. Але доля підготувала йому та В’ячеславу Зудову, з яким він здійснив у 1976 році політ на “Союзі-23”, суворе випробування: єдине в радянській космонавтиці приводнення – на озеро Тенгіз, взимку, у двадцятиградусний мороз і під час шторму.

Читайте також: Мрія про космос: яку ціну заплатило людство

3

Перший китаєць у космосі – Ян Лівей, і політ він здійснив 2003 року. Проте першим астронавтом, який народився в Китаї, став ще у 1968-му Вільям Андерс. У 30-х роках минулого століття його батько, офіцер військово-морських сил США, проходив службу в Гонконзі (Сянган). Там у 1933-му й народився майбутній астронавт, якому доля готувала перший політ до Місяця на “Аполоні-8” із Джеймсом Ловеллом і Френком Борманом. А перший астронавт родом із Африки – француз Патрік Бодрі, який народився в Камеруні 1946-го. Камерун на той час був французькою колонією. Політ Бодрі здійснив у 1985 році на американському шатлі.

4

Кіт Фелікс, який ганебно втік перед польотом у космос

Першою живою істотою в космосі була собака Лайка. Американці запустили на ракеті мавпу – шимпанзе Хема, а французи вирішили, що першою французькою твариною у космосі буде кіт. Можливо, вирішальним аргументом на користь цих тваринок стали їхні габаритно-вагові характеристики. У жовтні 1963-го ракета з твариною піднялася на 200 кілометрів, а хвостатий пасажир у рятувальній капсулі повернувся на Землю. Щоправда, вийшла заковика: преса встигла написати, що полетів кіт Фелікс, але виявилося, що в космос літала кішка Фелісетта. Ця історія досі лишається найбільшою таємницею французької космонавтики. За однією з версій, кіт справді пройшов всю підготовку до польоту, але ганебно втік перед стартом, тому його замінили дублершею, а про самого Фелікса вирішили більше не згадувати й оголосили, що такого кота ніколи на службі у космічних силах Французької республіки не було.

5

Одночасно з Францією за звання третьої космічної держави вирішила позмагатися Замбія – африканська країна, колишня британська колонія Північна Родезія, що отримала незалежність у 1964 році. Проєкт був амбіційним і передбачав політ на Марс, а ініціатором замбійської космонавтики став Едвард Нклосо. Першими замбійськими тваринами у космосі мали стати два кота, а першою африканською астронавткою добровільно зголосилася стати 17-річна дівчина. Нклосо провів із ними ґрунтовну передполітну підготовку: посадив дівчину та котів у бочку й скинув по крутосхилу. Про письмову згоду від котів нічого не повідомлялося. Невідомо також, яких успіхів космічна програма Замбії могла б досягти з Нклосо на чолі, якби нова незалежна держава виділила необхідне фінансування. Але не судилося, і Нклосо переключився на прибутковішу сферу діяльності – ту, що в нас звикли називати “народним цілительством”.

6

Майкл Коллінз, учасник третього набору американських астронавтів, був третім в екіпажі “Аполлона-11”, забезпечував висадку людей на Місяць, лишаючись на навколомісячній орбіті. У травні 1967 року під час світового аерокосмічного салону на “нейтральній” території – у французькому Ле-Бурже – американські астронавти Майкл Коллінз і Девід Скотт провів “неформальну” зустріч із радянськими космонавтами Костянтином Феоктистовим і Павлом Беляєвим: вони пили горілку, сховавшись від начальства у салоні літака Ту-134. Ані чекісти, ані американські “люди в чорному” цьому спілкуванню завадити не змогли, хоча Феоктистов на той час був провідним конструктором важкого міжпланетного корабля, який мав доставити радянську експедицію на Марс. Павло Беляєв розповів американським колегам, що готується незабаром облетіти Місяць (хоча цей проєкт був засекречений).

Читайте також: Зі Святошина – на Марс

7

Пиво та шампанське можна пити лише за умов земного тяжіння – ці напої перетворюються на піну в умовах невагомості або низької гравітації. Щодо міцніших напоїв, то під час довготривалих експедицій на орбітальних станціях із Землі іноді передавали алкогольні подарунки. На жаль, ані налити сто грамів, ані випити в невагомості “з горла” неможливо. Радянські космонавти пили коньяк у такий спосіб: один прикладав горлечко пляшки до губ, а напарник давав йому легкого потиличника.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram