47 років тому бізнесмен Ральф Верст придумав вираз “Silicon Valley”, у перекладі – “Кремнієва долина” (“silicon” – кремній, напівпровідник, який використовують при виробництві мікропроцесорів до комп’ютерів). Та світова історія долини розпочалася 11 січня 1971 року з циклу статей журналіста Дона Хофлера про високотехнологічний регіон.

Часто можна зустріти в публікаціях “Siliconе Valley” – “Силіконова долина” (“siliconе” англійською – силікон). На півночі Каліфорнії, дійсно, є долина, де створюють протези, імплантати, рукавички, герметик, форми для випічки). Терміни співзвучні, проте порівнювати місце-символ науково-технічного прогресу з місцем, де виробляють силіконові імплантати неправильно.

Потерпаючи від недофінансування після Другої Світової війни, керівництво Стенфордського університету винайшло спосіб залучення додаткових коштів – здавати в довгострокову оренду свої землі. В орендарі обирали виключно компанії з технологічними розробками, плюс певні преференції мали їхні випускники. Першою компанією, офіційно зареєстрованою на території “Кремнієвої долини”, стала Hewlett-Packard Со. Це сьогодні вона відома на весь світ, а тоді у 1939 році – суцільна авантюра Фредеріка Термана, Уїльяма Хьюлетта та Девіда Паккарда.

Останні двоє і стали засновниками IT-підприємства, а професор Стенфорду Терман став “батьком Кремнієвої долини”. Через сім років тут почав працювати дослідницький Центр університету, а у 1951 році – індустріальний парк. Кількість компаній збільшувалася пропорційно із зростанням популярності Долини. Кращі дослідники й винахідники їхали втілити свої наукові мрії. Шукачів щастя чекали катастрофічні збитки або неймовірний успіх. Останнє трапилося з Бредфордом Шоклі (випускник Стенфорду), який разом з однодумцями створив перший у світі германієвий транзистор – прилад, надійніший та менший за електронну лампу, котрий поклав початок мініатюризації в електроніці. А через 5 років – Нобелівська премія. Та практика показала, що мікросхеми вигідніше робити з дешевшого кремнію. Це й заклало традиції цього місця.

Фото надане автором

Чим воно унікальне? Це зона “High Technology” з особливими умовами праці й особливою атмосферою (венчурні капітали, соціальне житло, привабливі програми залучення/розвитку програмістів та ІТ-спеціалістів з усіх куточків світу). Унікальні розробки Долини і принесли Сполученим Штатам Америки панівне становище в сфері комп’ютерної техніки. Інноваційні ідеї й проекти щороку залучають величезні гроші. Середній обсяг інвестицій, за різними оцінками, від $60 до $80 млрд. А з Фондів для фінансування стартапів у цифрові технології лише за період 2005-2015 роки було інвестовано більше $40 трлн.

Сьогодні в цьому ареалі зосереджені близько 150 компаній зі сфери електроніки, програмних засобів, біотехнологій та інших високотехнологічних сфер. На цій території народилися всесвітньо відомі бренди-гіганти Intel (електронні пристрої), AMD (інтегральна мікрочіпова електроніка), Oracle (програмне забезпечення), Apple (інноваційні гаджети), Cisco (мережеві технології), пошукові інтернет-системи Google і Yahoo! та інтернет-аукціон eBay. У цілому заробітна плата у сфері високих технологій – до $108 тис. у рік. Приїжджих –  36%, чимало серед них – українці. Можемо довго говорити про їх мотивацію та для країни – це втрата потенціалу, а ще гірше, що одні з кращих програмістів не просто працюють у Кремнієвій долині (США) чи в інших країнах, а не збираються повертатися.

Тому український інтерес – у створенні й підтримці в Україні аналогічних територій, внутрішній попит на інтелект і нові знання, на молоді кадри, а також створення відповідної інфраструктури, яка цей попит забезпечить – синтез досягнень та рух у напрямі до біо-, нано-, мембранних та квантових технологій, генної інженерії, фотоніки, мікромеханіки, термоядерної енергетики. Розвиток науки неодмінно дасть значний поштовх для зростання країни, а разом з цим і рівня конкурентоспроможності держави.

Сподобався матеріал? Підтримай "Український інтерес". Знання – це сила. І на оновленій землі врага не буде! Монобанк 4441 1144 0359 2361 Приватбанк 5457 0822 9082 5491 PayPal – [email protected]