Швайка так швайка. Сьогодні наше розслідування зазирне у значення деяких слів. Швайка. Не можна сказати, що вживаються вони часто, однак і викидати їх на смітник мова явно не поспішає. І час від часу ми дістаємо таке слово із глибин запилених словників, щоб гармонійно ввести в те чи інше речення або козирнути фразеологізмом із ним. І, здавалося б, чували ми ці слова не раз, однак точно сказати, що вони означають, можемо не завжди. Сьогодні спробуємо заповнити цю лакуну (“1. анат. Порожнина, заглиблення між тканинами організму або його органами. 2. лінгв., літ. Пропуск у тексті”).

Шило і швайка

Думаю, багатьом доводилося чути вислів міняти (виміняти, проміняти і т. ін.) шило на швайку (на мило, на мотовило) – “невигідно міняти що-небудь на щось”. І якщо про шило ми ніби й знаємо, що це «інструмент у вигляді загостреного металевого або кістяного стержня з ручкою, який використовується переважно для проколювання дірок»), то із швайкою починаються проблеми. Тим часом швайка це – “1. Ручний інструмент у вигляді товстої (перев. зігнутої) металевої голки на держалні для проколювання отворів, дірок; товсте шило. 2. Народна гра, що полягає у киданні великого товстого цвяха в кільце, яке лежить на землі”. Це слово входить ще й до фразеологізмів звести з лемеша на швайку та зробити з лемеша швайку, які мають значення “досягти мізерних результатів”.

Леміш і мотовило

А що таке леміш? Це “частина плуга або іншого землерийного знаряддя, що підрізує шар землі знизу». Орали колись також і примітивним знаряддям – ралом. У давнину ралом називали також і одиницю оподаткування. А от згадане у фразеологізмі мотовило це:

  1. Знаряддя, пристосування для змотування пряжі, шовку тощо.
  2. техн. Машина для змотування прокатного матеріалу (стрічок, дроту, бляхи тощо) в рулони.
  3. Частина жниварки або комбайна, що нахиляє до різального апарата стебла трави, злаків та укладає їх на транспортер.

Молот і ковадло

Ще одне давнє слово із господарської діяльності наших пращурів – ковадло (“залізна або сталева підставка певної форми, на якій обробляють метал, кують металеві вироби”). Але цим його вживання не обмежується. Є воно також і в анатомії (“одна зі слухових кісточок у середньому вусі (людей і ссавців)”) та військовій справі (“частина патронної гільзи, об яку розбивається пістон під час пострілу”).

Однак часто – через незнання – замість нього вживають російське «наковальня». Особливо це стосується фразеологізму, який правильно має звучати так: між молотом і ковадлом (так кажуть про “безвихідне, скрутне становище, коли небезпека загрожує з обох боків”).

Порівняймо синоніми між двох вогнів та між Сциллою і Харибдою. Старогрецькі міфи розповідають, що на скелях з обох боків Мессінської протоки жили Сцилла і Харибда. Ці два жахливих монстри нападали на всіх, хто випадково потрапляв у ті місця, і з’їдали їх.

Жижки і серпанок

У кожного з нас, мабуть, бували випадки, коли трусилися жижки (фразеологізм аж жижки трясуться (трусяться, трусилися, затрусилися, задрижали) має два значення: “а) хто-небудь має сильне бажання до чогось; б) кого-небудь охоплює почуття страху перед кимось, чимось”). Як вони трусилися – знаємо, а от де вони – задумуємося. Так от жижки – це “задня сторона колін, підколінні сухожилки”. Але хай краще вони не трусяться)))

Не знаю, чи були у когось асоціації, що серпанок – це маленький серп, але я б цього не виключав. Насправді це слово має багато значень:

  1. Легка прозора тканина.
  2. заст. Головний убір заміжньої жінки з прозорої легкої тканини, що має вигляд шарфа. // Легке жіноче покривало.
  3. Те саме, що вуаль (“прозора тканина або сітка, закріплена на жіночому капелюшку, щоб закривати обличчя.”).
  4. Легка, схожа на дим поволока, що обмежує видимість, скрадає обриси кого-, чого-небудь; пелена”. Має воно й низку переносних значень: “те, що заважає бачити, сприймати щось чітко, окреслено, виразно” та “ледве помітний прояв якого-небудь настрою, стану і т. ін., який заступає або супроводжує щось інше”.

На кшталт

Часто ми чуємо вислів на кшталт (чого). Він означає те ж саме, що й на зразок (чого) – “подібний до чого-небудь, схожий на щось”. Слово кшталт має значення “зовнішній вигляд чого-небудь”. Воно входить також до фразеологізмів на один кшталт (“на один зразок, лад”) та на свій кшталт (“на свій лад”).

Дармовис і капшук

А от дармовис – це “що таке” чи “хто такий”? Виявляється, і те, і те. Дармовис – це, з одного боку, “предмет, який чіпляють, підвішують до чого-небудь для прикраси і т. ін.; підвісок, підвіска”, а з іншого – “бездіяльна людина; гультяй”.

Кілька значень має слово капшук. Так називали “гаман у формі торбинки, що затягується шнурочком”. У переносному сенсі, іронічно та жартівливо, цим словом позначали маленьку дитину, підлітка. Переважно у множині в розмовному мовленні це – “набряки під очима або взагалі на обличчі”.

А ось ще кілька колоритних слів нашої мови, значення яких можуть бути незрозумілими:

  • Адамант – “дорогоцінний твердий камінь, алмаз, діамант”.
  • Адамашка (застаріле) – “ґатунок шовкової тканини // вироби з цієї тканини”; (діалектне) – “дамаська шабля”.
  • Бляшанка – “банка або коробка з бляхи”.
  • Брунатний “коричневий; темно-жовтий”.
  • Вивірка “те саме, що білка”.
  • Водограй – “те саме, що фонтан”.
  • Кавалок (розмовне) “те саме, що шматок”.
  • Калабаня (діалектне ковбаня) – “1. Глибока вибоїна, звичайно на дорозі, переважно з водою, болотом. 2. Глибоке місце, яма в річці, озері тощо”.
  • Кпити (розмовне) – “те саме, що кепкувати (глузувати, сміятися з кого-, чого-небудь; насміхатися)”.
  • Легінь (діалектне) “юнак, парубок”.
  • Льоля “сорочка (звичайно дитяча)”. І фразеологізми з цим словом: бути в своїй льолі – “бути при своєму розумі”; у льолі народитися – “те саме, що в сорочці народитися” (“бути щасливою людиною, яка в усьому, скрізь має удачу”).
  • Мольфар 1. Чарівник. 2. Злий дух, чорт”.

Ще трохи колориту:

  • Накладанець “шматок хліба з маслом, ковбасою, сиром, шинкою, ікрою тощо”. Синоніми – бутерброд, канапка.
  • Нівроку – “1. Нічого собі, непогано, так як треба. // Більше ніж треба. // у значенні прикметника – непоганий, такий як треба. 2. у значенні вставного слова – уживається для вираження побажання не принести горя, не наврочити кому-небудь своїми словами”.
  • Обійстя (діалектне) “садиба, двір”.
  • Обіруч – “1. Обома руками. 2. рідко. По обидва боки; з усіх боків.  //  Узявшись за руки; разом”.
  • Руханка “фізичні вправи, які виконуються з метою оздоровлення організму”. Синонім – зарядка.
  • Славень “те саме, що гімн“.
  • Талан 1. Доля, життєвий шлях кого-небудь. // Щаслива доля, щастя. // Успіх, удача”. І спільнокореневе слово – поталанити: “Щасливо скластися (про чиєсь життя, чиюсь долю); пощастити. // Випасти на чиюсь долю (про успіх, сприятливий збіг обставин, щасливу нагоду тощо). Виявитися вдалим, успішним (про вибір, придбання чогось і т. ін.). // Спромогтися здійснити якийсь намір, досягти чогось (про того, хто докладає зусиль для виконання повної дії); удатися. // Виграти в азартній грі”.
  • Фіранка “шматок тканини або тюлю, яким запинають вікно, двері тощо”.
  • Хмаросяг – “дуже високий багатоповерховий будинок, що сягає хмар”. Синоніми – хмарочос і хмародряп.
  • Шахівниця – “дерев’яна або картонна квадратна (перев. складана) дошка чи коробка з 64 світлими й темними квадратами, на якій грають у шахи”.

Фото: Pixabay

Хитрі слова: Навіщо терти переможця?

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram