Відправляючи дитину до школи, ми, батьки, хочемо, щоб вона не лише отримала знання, а й приходила додому не голодна та виснажена. Особливо в старших класах, коли діти мають по вісім уроків, їм необхідне здорове харчування. Але проблема в тому, що діти не завжди люблять їдальню. Батьки їдальню також не люблять, адже ще з дитинства пам’ятають запах тушкованої капусти, змішаний із запахом котлет й узвару.

Олександр Ярош, прогресивний директор Жашківської середньої школи, вводить новаторські методи в їдальні ввіреного йому навчального закладу. Тож на кілька тижнів в райцентрі оселився волонтер-кухар Карл-Гайнц  Вестенгофер, який навчав новим методам приготування дитячих страв.

Маючи п’ятдесятилітній стаж роботи кухарем, Карл зараз подорожує світом зі своєю кулінарною місією.

“Кухар – це не ремісник, кухар – це митець і я хочу, щоб навіть шкільний кухар став митцем. Усе можливо, для цього потрібно лише до стандартної рецептури додати трохи уяви та не боятись експериментувати”, – каже він.

“Ми не можемо дозволити собі експерименти на повну, адже шкільна їдальня працює за прописаними харчовими технологіями. Але цим технологіям понад 50 років. Наразі ми вчимося в Карла новим способам приготування, намагаючись підлаштувати їх під вже прописані технологічні карти. Адже навіть пиріжки з яблуками, або салат із капустою можна “оживити”, додавши новий, але перевірений і дозволений інгредієнт або змінивши спосіб приготування. Ми хочемо, щоб діти приходили до їдальні із задоволенням”, – пояснює директор школи Олександр Ярош.

З раннього ранку і до пізньої ночі Карл працював над створенням нових кулінарних страв, кожну давав шкільним кухарям для дегустації. Кухарі переймали німецький досвід із задоволенням, аналізуючи кожну приготовану Карлом страву.

“Я постійно рухаюся, адже часто працюю по дванадцять годин на добу. Але я не стомлююсь, бо це такий захопливий процес, коли не відчуваєш ані часу, ані втоми”, – Карл постійно в доброму гуморі, він задоволений своєю місією.

Як же вдалося школі залучити кулінарного експерта – розповідає Олександр Ярош:

“Про роботу організації SES (Senior Expert Servise) я дізнався випадково від журналістів з Умані на одній із зустрічей. Організація працює по всьому світу та надає своїх експертів для покращення підприємств різних напрямків. Організація має високий рівень довіри й веде свою діяльність із 1983 року, почала працювати як експериментальний проєкт Торговельно-промислової палати Німеччини. Зараз SES втілює свої проєкти в країнах, що розвиваються, у нових індустріальних країнах і також у Німеччині.

Я вирішив, що це чудова нагода подати заявку також і від нашої школи. Ми не так швидко, як думали, отримали позитивну відповідь, адже Жашків – це райцентр і експерт-доброволець мав наперед погодитися з умовами перебування. Утім, Карл відізвався, і вже за деякий час ми зустрічали його в Борисполі. До речі, наразі Карл має в послужному списку сімнадцять аналогічних виїздів по світу.

Для того, щоб залучити кулінарного експерта, школа подала заявку на проєкт, прописавши, що саме хочеться змінити в системі сучасного шкільного харчування. Попри те, що наша школа має нове обладнання в їдальні, кухарі працюють старанно, але нам, як і більшості шкільних їдалень, не вистачає досвіду сучасної кулінарії.

За угодою із SES кулінарний експерт працював у школі три тижні, наприкінці надавши необхідні рекомендації. Ми не можемо взяти рекомендації експерта на 100%, адже ми державна школа й працюємо в межах закладеного бюджету. Але ми багато для себе взяли від цього проєкту. Ми стали сміливішими, кухарі почали експериментувати (також у межах затверджених технологій і бюджету), страви набули нових цікавіших смаків.

У шкільній кулінарії багато нюансів. Наприклад, можна приготувати нову корисну й смачну страву, а діти від неї відмовляться. Діти люблять прості та звичні наїдки: супи, котлети, битки, наприклад. Тому ми не можемо ввести щось екзотичне, але можемо внести додаткові нотки у вже звичні й улюблені страви. Експерт запропонував нам дуже багато нових страв, ми пробували та вирішували, що саме хотіли би взяти у своє меню.

Читайте також: І блюдо на десерт

Також експерт надав свої пропозиції і щодо переобладнання площі на кухні, показав своє бачення сучасної роздачі й видачі страв.

Для мене в цьому проєкті найважливіше, що на наш шкільний харчоблок подивилася людина з досвідом і показала мені, як директору, усі питання, над якими потрібно працювати. Адже директор школи не має досвіду управління харчовим закладом. Наразі всім директорам шкіл рекомендую звертатись до експертів – це надасть нам змогу вийти з формату радянських часів і підвищити статус шкільних їдалень”.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram