Щогодини в Україні реєструється понад 20 нових випадків захворювання раком

Попри тотальні винищення людей, які спричинила свого часу моровиця-чума, що забрала життя у 200 мільйонів землян, попри жахливу загрозу невиліковного ВІЛ-СНІДу, найбільшим монстром, що вбиває людські життя у ХХ-ХХІ сторіччях залишається хвороба на ймення рак.

ВІЛ-СНІДу можна уникнути, скажімо, ведучи добропорядний спосіб життя. Більшість хвороб минулого перестають бути загрозою внаслідок вчасних щеплень, зокрема на час поїздок у нетипові для твого проживання місцини планети. Зрештою, навіть серцево-судинних захворювань при бажанні (той самий здоровий спосіб життя за вчасної діагностики власного організму) можна, якщо не уникнути зовсім, то мінімізувати до сподіваної межі, коли хвороби можна або вилікувати, або попередити.

Рак уперше згаданий у єгипетському папірусі Сміта приблизно в 1600 році до н. е. Назва “рак” походить від Гіппократового (460-370 до Р. Х.) терміну “карцинома” на позначення злоякісної пухлини, форма якої нагадує краба. Гіппократ запропонував і термін oncos, описавши кілька видів раку. Римлянин Авл Корнелій Цельс у І сторіччі запропонував на ранній стадії лікувати рак видаленням пухлини, на пізніх – не лікувати взагалі.

Рак – єдина хвороба, яка щомиті може виникнути на людському шляхові та поставити жирний хрест на людському бажанні жити, гучно сказавши “ні”. Щогодини в Україні реєструється понад 20 нових випадків захворювання, а 10 мешканців України помирають від раку. Над тим, як створити універсальну вакцину від раку, як покращити методи його лікування, як спробувати попередити розвиток онкозахворювань вчені-медики б’ються впродовж десятків поколінь.

Так, нині хворі на онкологію мають трішки кращі умови під час лікування й трішки вищі шанси порадувати близьких своїм життям, ніж, скажімо, навіть 30 років тому. Але спроба допомогти, за винятком лише однієї категорії хворих на онкологія – все, що може запропонувати лікар. Проблема невиліковності раку лежить у площині його діагностики. Як сказав харківський лікар-хірург Олександр Малько: “На жаль, специфіка цього захворювання така, що на планеті Земля не існує жодного лікаря, здатного діагностувати рак раніше, ніж через п’ять років. Найраніша стадія, коли це можна зробити: через 4 роки 11 місяців і 29 діб по тому, як ракова пухлина з’явилася в організмі. Отже, коли вам кажуть “рак на ранній стадії” – ця стадія рання тільки з точки зору виявлення хвороби, а не з точки зору її розвитку в організмі”.

Якщо ваш організм ще не старий (клітини діляться швидко) і йдеться не про онкологію шкіри, і вам діагностували рак, скоріше за все, надалі йтиметься не про роки, а про місяці життя. За однієї і тієї самої інтенсивності медичного лікування, чи за кордоном, чи в одному з двох найсучасніших і найпотужніших медичних закладах України – Національному інституті раку в Києві чи в Українському онкологічному центрі TomoClinic м. Кропивницький – лише вік “гальмуватиме” розвиток раку. Якщо людині 35, надії менше, ніж тому, кому 45, але шанси 55-річного все одно будуть вищі, та й вони здаватимуться мізерними у порівнянні з можливістю попожити на цьому світі у 68-річного пацієнта. Залежить, але не надто, лише коли йдеться про поважний вік, від того, де саме в невидимій для лікаря частині розвивається пухлина: коли метастази вражають кістки, це гірше, ніж коли це просто рак простати. Єдине, на що в разі онкодіагностики у вас варто розраховувати та сподіватися, так це що вам поставлено невірний лікарський діагноз.

“Єдиний рак, виліковний на 100%, якщо пацієнт вчасно звернеться до онкозакладу, – це рак шкіри. Оперативне видалення пухлин за будь-яких інших видів онкології ускладнене тим, що тканини, вражені пухлиною, перебувають усередині людського організму, – розповів мені Володимир Хірса – до 2019 року директор Олександрійського онкологічного диспансеру на Кіровоградщині, який є вітчизняним “лідером” як по ракових захворюваннях, так і за смертністю населення через цю хворобу. – Виявити всі клітини, вражені раком, неможливо. Метастази раку можуть перейти в інші частини організму. Рак є насправді таємницею. Не вірте жодному лікарю, який скаже, що зараз відбувається всередині вас: ми цього не знаємо. Є моменти, коли варто звернутися до Бога”.

“Боялася, що замкнусь”. “Вогняна” українка, яка поборола рак

З іншого боку, хіміотерапія та препарати, які отримує пацієнт при онкології, знищуючи ракові клітини, часто завдають непоправних втрат іншим органам. Мій батько, “вилікувавши” рак (видалення простати), помер чотири роки по тому в 68-річному віці тому, що “посадив” нирки. А моя 54-річна сусідка, двічі вставши на ноги в процесі 10-річного лікування жіночої онкології, померла від цирозу печінки. Щодо показників смертності від онкозахворювань, то кожен другий-третій онкохворий в Україні вмирає в перший рік хвороби, що в 2-10 разів перевищує аналогічний показник в розвинених країнах, а близько 5% людей зі встановленим діагнозом “рак” відмовляються від лікування через брак коштів. За статистикою, кожен 270-й українець має діагноз “рак”, а кожен 50-й хворів чи хворіє на онкологічне захворювання.

Лікарі в День боротьби з раком запевняють, що виникнення 43% ракових захворювань можна уникнути, якщо: обмежити доступ до куріння, боротися з цим явищем; за фізичної активності, збалансованої та здорової їжі; за вакцинації проти вірусів, що викликають рак печінки та шийки матки; якщо уникати тривалого перебування на сонці й в соляріях. Звичайно, 57% шансів все-таки вмерти від раку, навіть ведучи практично ідеальний спосіб життя – надто високий відсоток. Коли кажуть, що шанси на виграш збірної України, скажімо, супроти збірної Німеччини є 40%, то варто, мабуть, поставити на суперника. Коли мені якось сказали, що в разі операції на очах, існує можливість 20% осліпнути, і тільки 80% трішки покращити зір, від такої операції я відмовився.

Обнадійливішими видаються допоміжні дані, які отримують щодо цієї хвороби лікарі й пацієнти. Одним із важливих чинників є психічне здоров’я. Що воно краще, що менше ви гніваєтеся, чубитеся з кимось у соцмережах, нарікаєте на долю і проклинаєте ближніх, то вищий загальний відсоток “усе-таки не захворіти”. Мною і багатьма знайомими підмічена науково не доведена, але все ж прикметна особливість: на рак хворіють найчастіше ті люди, які мали звичку ображатися на інших і на нього хворіли практично всі знайомі, хто не вибачив образи, тривалий час носячи її в собі.

Є ще один важливий момент, уже фізичного характеру. Олександр Малько, директор Інституту ресурсної медицини, медичні погляди якого сформувалися на основі праць Олександра Чижевського, який вивчав Сонячну активність та магнітне поле Землі, запевняє: рак боїться високих температур.

“У Радянському Союзі перемогла теорія про зцілення шляхом загартування, тобто практично свідомого охолодження організму. Насправді холод є найпершим ворогом людського організму, і це попри “філософію” загартування, яка перемогла в СРСР. “Репресований” Чижевський довів: якщо сонячне випромінювання як таке шкідливе, то тепло корисне і цілюще. Унаслідок частого переохолодження в тілі людини з’являються видимі при діагностиці темні плями, зони особливо переохолоджених клітин. Це небезпечно: це ще не рак, але саме з цих зон холоду розвиваються в майбутньому онкоклітини”, – підсумовує лікар, який запевняє, що, на жаль, в Україні, як і в усьому світі, медицина насправді майже не займається профілактикою захворювань серйозно, а лише “гасінням пожеж, що виникли”: “інститути та міністерства охорони здоров’я потрібно називати міністерствами та інститутами хвороб”, бо вони займаються ліквідацією хвороб, і тільки. Щодо проблеми раку, Олександр Малько вважає, що припалювання окремих клітин та органів як провокація організму, яка змушує людське тіло до негайної репродукції відповідно ідентичних, але уже здорових органів, є одним із шляхів подалання ракової проблеми. Дилема одна: як вчасно діагностувати потрібну для припалення частину тіла, вражену раком.