Футурологи передбачають настання так званої Технологічної сингулярності вже на 2030 рік, тобто нинішнє покоління житиме у світі безкінечних можливостей, подарованих вибухоподібним розвитком цивілізації. Технологічна сингулярність – це стан, коли технічний прогрес стане настільки швидким, що раціональна логіка виявиться безсилою для тлумачення цих процесів. 

Футурологія може працювати двома методами: по-перше, механічно екстраполювати сучасні тенденції, даючи прогноз на десять-двадцять-сто років вперед; по-друге, глибше зазирнути в історію цивілізації та проаналізувати зміни, що їх зазнавало суспільство в минулому, й побачити масштабну картину майбутнього.

Тисячі років по всій планеті домінувало аграрне виробництво, що охоплювало від 100% до 90% людей. Як писав Пестель у своїй “Русской правде” всього лише двісті років тому: “Человек может только на земле жить и только от земли пропитание получать”.

Отже, визначальним чинником “аграрного” ладу життя, основною цінністю, був простір – та рідна земля, про яку “пісень багато складено”. Рідна земля – це та земля, що тебе годує. Казати, що ті часи були ідилією – не варто: війни, нерівність, насильство, класова ієрархія. І вони не були випадковими відхиленнями – вони неодмінно супроводжують епоху, цінністю якої є простір. Потім настала індустріальна епоха, наприкінці якої нам випало жити.

Науково-технічний прогрес викликає асоціацію з дверима в Невідоме, за якими – кімната з кількома дверима, а за кожними з дверей – по кілька нових і так далі. Природне бажання – відступити, вийти назад і міцно зачинити всі ці двері, але так не буває. На якомусь рівні ці двері втратять сенс – їх буде безкінечна кількість. Я скажу куди всі вони ведуть: там будуть сходи на наступний поверх. Це й має відбутися після 2030 року.

Технологічна сингулярність має призвести до появи умовної “ідеальної машини”. Микола Бердяєв стверджував: “Машині неможливо протиставити відсталість. Машині можна протиставити тільки досконалішу машину”. До чого веде процес заміни машин більш досконалими машинами? Над цією пірамідою прогресу проглядається вершинна точка, пік, за яким – або вихід з індустріальної епохи у щось інше, або прірва.

Дивом науки і технологій стане пристрій, що забезпечить повну владу над матерією; Бердяєв писав про неминучість перемоги Духу над матеріальним світом. “Видається очевидним, що досягнення повного контролю над матерією на молекулярному рівні уможливить значні технологічні зрушення”, – а це вже пів століттям пізніше зазначав засновник теорії нанороботів Ерік Дрекслер. Не машина має панувати над людиною, а людський дух через машину – над матерією.

Індустріальна доба настала не сама собою, її створили люди. Ці люди жили на Заході світу, хоча Захід і Схід – лише абстракції. Планета кругла, вона обертається із заходу на схід. Західніше Заходу розташований Схід, а якщо весь час плисти й плисти на Схід – припливеш на Захід. Нині Східна Азія випереджає Захід у розробках нових технологій, Індія є передовою країною у виробництві програмного забезпечення, і лише Африка звично пасе задніх.

Прагнення зиску та намагання здійснити експансію своєї ідеології, нав’язавши її решті світу – через це точилися війни й у минулу, “аграрну” добу. Змінилися лише методи. Простір перестав бути основною цінністю. Земельні угіддя важливі, але основна цінність доби – матеріальні ресурси: цінність клаптика землі, в надрах якої поклади нафти, набагато вища за такий же клаптик, на якому можна виростити врожай. Сучасні війни ведуться за нафту, а не за життєвий простір.

Принцип права сили видається дикунським у наш час, бо на вищий щабель стала логіка: приводом для війни має бути бодай якась формальна зачіпка, просто так напасти на слабшого сусіда не можна. Навіть до загарбання Криму у 2014 році Росія мусила, хоча й білими нитками, “підшити” хоч якесь законне обґрунтування. У майбутньому, не виключено, що вже за кілька десятиліть, за таке ж дикунство сприйматимуть деякі постулати нашого “логічного” часу. Скажімо: “Закон несправедливий, але це закон” і таке інше.

Гаразд, згоден, що ідеальної машини в природі не існує, як й ідеального газу. Але як фізика не може обійтися без цього абстрактного поняття. Ідеальна машина – це продукт майбутньої технологічної сингулярності, що стане підсумком індустріальної доби та призведе до переходу в нову епоху: де етика домінуватиме над логікою, основною цінністю стане енергія, причому йдеться зовсім не про електричний струм.

Простір, матерія, енергія – що далі? За тим же Бердяєвим, остаточною перемогою цивілізації стане час.

Зміни вже почалися, важливо, щоб Україна не спостерігала за ними, доганяючи світ, а піднімалася на хвилі цих процесів.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram