Сьогодні розслідуємо проблеми з назвами у сфері медицини. Різницю між словами “лікар” і “доктор” я розглядав у блозі Лікар Хаус vs доктор Ватсон. Тепер до розмови залучимо інші випадки, які викликають труднощі у наших одноплемінників.

Почнемо з медицини. Таку назву має “сукупність наук про хвороби, їхнє лікування та запобігання їм”. У розмовному спілкуванні це слово вживають, коли переносно кажуть “про лікарів, медичних працівників”. Колись давно ним називали також медичний факультет. Ну а народна медицина – це “народні засоби лікування хвороб”.

Словом медик іменується не маленький мед (логіка “стіл > столик” = “мед > медик” тут не працює – жартую), а “фахівець з медицини”. У розмовному мовленні “медики” – це студенти медичних навчальних закладів.

Ознаки, що стосуються медицини та лікарської діяльності (а також те, що застосовується в лікуванні), називаються словом медичний. Ну а прикметника “медицинський” у нашій мові взагалі немає.

Часто помиляються з уживанням паронімів лічити / лікувати. Прямий стосунок до медицини має дієслово лікувати – “застосовувати ліки та інші засоби для припинення чийогось захворювання або ж якого-небудь органа; вживати заходів для припинення якого-небудь захворювання”. Для лічити ж стихією є зовсім інші сфери. Це дієслово має значення “називати числа у послідовному порядку; визначати кількість, суму кого-, чого-небудь; вести певні підрахунки”. З цими значеннями воно входить до низки фразеологізмів: грудки́ лічити [на дорозі] (“дивитися вниз (опустивши очі)”); лічити дні (години, хвилини і т. ін.) (“стежити за часом, з нетерпінням чекаючи кого-, чого-небудь); не лічити чого (“дуже багато чогось”); не лічити годин (хвилин і т. ін.) (“не стежити за часом”); ребра лічити (полічити) кому (“бити кого-небудь”). Водночас за “лічити” закріплені ще й такі значення: “визначати в певній кількості, в певних сумах; нараховувати; рахувати, визначаючи що-небудь як початок відрахунків, одиницю виміру тощо; брати до уваги під час підрахунків, визначення чого-небудь і т. ін.; враховувати”. У джерелах тих часів, коли народи СРСР “зливалися в єдиний радянський народ”, це слово визначалося як синонім до “вважати” та “лікувати”. Хоч ми чудово знаємо, що нині це неправильно. Чи не знаємо? Тоді ми йдемо до вас!

Плутаються і в апендиксі та апендициті. Скажімо, можна почути – “вирізати апендицит”, “зробити апендицит”, “захворіти на апендикс”. Насправді апендицит – це “запалення апендикса”, патологія (“відхилення від норм життєдіяльності організму”), хвороба. Апендикс же – “червоподібний відросток сліпої ки́шки людини та деяких тварин” (саме з ним трапляється ця оказія – “дивний випадок, незвичайна подія; пригода”). Тому вилучають апендикс (патологічно змінений відросток) унаслідок апендициту (його запалення). І називається ця малоприємна (не доведи Господи) процедура “по-вчьоному” апендектомія (лат. appendix + ectomia = “хробакоподібний відросток” + “видалення”). Тому: вирізати апендикс або зробити апендектомію.

Про відмінювання слова нежить (це чоловічий рід, тому родовий відмінок – нежитю, а не нежиті – як часто чуємо в рекламі) можна прочитати в моєму матеріалі Жіночий чи чоловічий?

Відчуття печіння в стравоході – це не “ізжога”, не “жжога” і не “жога”. Таке явище має назву печія. У цьому значенні йому синонімічний іменник згага, який також позначає “велике бажання, потребу пити; спрагу” та “пристрасне бажання, жадобу чого-небудь; жагу”. Сталу конструкцію згага запекла (пече) використовують, коли з՚являється відчуття печіння, болю.

Далі пропоную невеликий перелік правильних назв медичної сфери на тлі неправильних:

неправильно правильно неправильно правильно
відслоєння сітчатки ока відшарування сітківки ока відчуття горечі відчуття гіркоти
недуг невиліковний
недуга невиліковна (захворювання невиліковне, хвороба невиліковна) головокружіння запаморочення голови (голова паморочиться, в голові паморочиться)
жжога пече печія пече жовтуха жовтяниця
захворювання на СПІД захворювання на СНІД ігловколювання голковколювання
картавість гаркавість кровопідтоки на спині синці на спині
малокрів’я недокрів’я мінінгіт менінгіт
насморк мати нежить мати нежить хронічна хронічний нежить
недомагання легке нездужання легке гіпертонічний криз гіпертонічна криза
перхоть лупа мазь від лупи мазь проти лупи
опухоль пухлина під ложечкою смокче під грудьми смокче
позвонок болить хребет болить поранення в області серця поранення в ділянці (біля, коло) серця
поясниця боліла поперек болів прободіння кишки прорив (прокол) кишки
рани зажили рани загоїлися сердечники хворі на серце
сильна тошнота у дитини дитину дуже нудить сип на шкірі – висипка (висип) на шкірі
тілесні побої тілесні ушкодження часта рвота часте блювання (часто блює)
сердечно-сосудисте захворювання серцево-судинне захворювання чоловік простив, його знобить
чоловік простудився, його морозить
шкірний зуд свербіж шкіри (шкіра свербить) язва шлунка виразка шлунка
чесотку виявлено виявлено коросту

Щоправда, є тут маленьке зауваження (словами Л. Пономаренко): “Зрозуміло, що вислів хворі на серце не є терміном, а лише правильний з погляду керування (хворіти на що?) і його царина вжитку – добірне українське розмовне мовлення”.

Насамкінець – кілька смішинок-веселинок. Спочатку – бувальщина. Колись натрапив на відгук читача про один з романів Олексія Волкова –тернопільського хірурга, який пише детективи, багаторазового лавреата Міжнародного літературного конкурсу “Коронація слова”. Читач (медик за фахом) гнівався, що десь там інший медик, який після напруженого робочого дня перекваліфіковується на письменника, не так написав про лікування. А він, читач, знає, як правильно. Хочу одразу аксіоматично уточнити: читач завжди знає, як правильно (навіть якщо він і не медик). Він завжди має рацію (а не “він правий”). Але в коментарях до відгуку хтось зауважив: тоді читайте медичну енциклопедію, а не детективи. Там усе точно правильно.

Далі – анекдот.

Який вигляд має серце (а не “Як виглядає серце”)

У магазині подарунків:
– Пані, дайте мені будь ласка он ту плюшеву дупу.
– Пане! Це не дупа, а серце!
– Я двадцять років працюю кардіохірургом і знаю, яке серце на вигляд. Дайте мені он ту плюшеву дупу.

Отже, грамотне мовлення потрібне в кожній сфері. Медицина – не виняток (“не виключення” – помилка). Та все ж: про неї краще чути, але перебувати – ще далі, ніж на гарматний постріл. Це я так хотів побажати нам усім здоров՚я. (До речі, про різні формули благопобажань читайте в моєму матеріалі Побажайте решті, чого хочете собі.)

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram