Сергій Вікарчук-Євпаторійський. Кримські українці

Сергій Вікарчук-Євпаторійський. Кримські українці. Фото styler.rbc

Офіційного терміну “кримські українці” не існує. Кримські українці – це політична нація українців в Криму, яка сформувалась під впливом власних переконань та тиском ворожих елементів. Частіше за все кримські українці можуть бути більшими патріотами, аніж “материкові” українці. Це пов’язано з тим, що вони частіше відчували утиски в правах і свободах, знаходячись серед ворожих до української культури елементів, переслідування та лінчування. Щодо кримських українців шовіністи дозволяли вислови про хахлов, бандєр, порівняння з нацистами і т.п.  Українці зазвичай стримано промовчували на такі випади, проявляючи толерантність і слабкість. А коли в такому суспільстві українці вставали і заявляли про самоідентифікацію, коли просили навести факти, шовіністи і ворожі елементи змінювали позицію й починали говорити про поганих і хороших людей в кожному народі. А ще після цього з’ясовувалось, що в кожного у родичах є хоча б один українець.

Приголомшував факт пристосованості, коли в суспільстві з’являвся лідер із чіткою та грамотно обґрунтованою проукраїнською позицією. Тоді всі вчорашні латентні громадяни України перетворювалися в патріотів і тільки ті, у кого не залишалося аргументів, переходили у відкриту конфронтацію. Материкові українці частіше не знають кримських українців, не розуміють і не визнають. В розмовах можна почути, як принижують кримських татар, що кримські татари от-от і піднімуться і знову ніколи не чутно про кримських українців. Материкові українці з подивом дивляться на кримських українців, коли ті розповідають свою історію, з якого регіону Криму, як їх переслідували і полювали на них, катували, закривали, як зникали люди. Частіше можна почути запитання – “а навіщо приїхали?”. Це обумовлено скоріше за все боротьбою за “нагріті” робочі місця (місце під сонцем). Можна від материкових почути і про гарне життя в Криму, про успішно реалізовані проекти Путіна, про високі зарплати, про гарні дороги і багато інших фейкових історій. Фактично материкові українці не читають про кримських українців, а беруть інформацію з поверхових джерел. Політики та представники влади використовують Крим, як політичний інструмент, часто наголошуючи знову ж таки на кримських татарах, як корінному етносі і це цілком логічно, бо по факту суспільство банально не знає Крим. Це розуміють кримські українці, кримські татари, кримчани і окупанти.

За логікою ми, кримські українці, маємо чинити аналогічно і відстоювати позицію лише нашого політичного етносу. Саме тому кримські українці самостійно популяризують себе, не об’єднавшись в одну коаліційну силу, що по суті повторює процеси в Криму до окупації. Сьогодні озвучені позиції кримських татар про кримськотатарську автономію. З точки зору логіки відстоювання позиції по Криму в міжнародних судах це теж вагомий аргумент. Єдина проблема, що така автономія озвучується лише, як кримськотатарська й почасти ігнорує права і свободи інших народів Криму. А ми знаємо, що Крим – це полікультурний регіон з не одним десятком національностей і народів зі своєю історією та специфічним світоглядом. Автономія Криму потрібна інша.

Крим сьогодні врятує тільки Україна. Це факт беззаперечний. Крим зможе легально існувати тільки в українському правовому полі, все інше завжди буде поза законом і керівництво України докладає максимум зусиль, щоб на світових аренах не забували, що Крим – це Україна. Саме тому в Крим не приходять крупні міжнародні корпорації та великі інвестиції. Потенційних міжнародних інвесторів не приваблює теперішній, незаконний статус Криму.

Після повалення діючого режиму в Російській Федерації Крим зможе звільнитися від окупантів. До цього моменту необхідно створити спецумови. Необхідний унікальний правовий статус Криму. Автономія – це логічно, але лише в складі України. Для цього має бути підготовлена і вже впроваджуватися спеціальна вільна економічна зона для Криму за прикладом Сингапуру, Панами, Бермудських островів тощо, де податки залишатимуться в регіоні, й де держава бере участь в інвестиційних проектах, стимулюючи основні галузі шляхом надання податкових пільг і не заважаючи розвитку бізнесу. Уже має бути сформована влада та інші інститути життєдіяльності, лояльні і прозорі перехідні моменти в легалізації документів, виданих окупантами і багато іншого. Потрібно розуміти філософію кримчан. Вони міряють життя, як і всі, мабуть, матеріально. Ми засуджуємо їх, що вони продалися за дерев’яного рубля, а необхідно використати ці особливості. Кримчани – це не кримські українці і кримські татари, це особлива когорта матеріальних людей.

Сьогодні в українському суспільстві точаться суперечки між кримськими українцями і кримськими татарами про автономію. Для кримських татар це порятунок їхньої національної самоідентифікації і це важливо, а для кримських українців це загроза розвитку аналогічних сепаратистських настроїв в майбутньому. Якщо автономія, це змінює правовий статус унітарності України. Якщо це запровадиться, то й інші регіони матимуть право на самостійність і відокремлення, чим завжди забажають скористатися РФ, Туреччина, Румунія, Польща чи Угорщина, для яких чи не всі наші території є спірними. Має бути створена унікальна автономія, яка не підірве вагомість кримськотатарського народу і не дасть можливості розвитку окупацій нашої єдиної землі. Україна єдина країна. При деокупації не має бути пробачення тим, хто брав зброю в руки і не важливо, яка то була зброя.

При деокупації необхідо буде всіх позбавити громадянства. Створити умови атестації, складання присяги на вірність народу України, знання історії. А всіх, хто брав участь в у війні з нами, максимально покарати.

Крим –  це Україна!