Екс-ватажок “ДНР” Ігор Стрєлков-Гіркін на своїй сторінці в соцмережі заявив, що є тільки три варіанти військового вирішення конфлікту в ОРДЛО і всі вони закінчаться для Росії нищівною поразкою.

Принаймні, всі патріотичні і псевдопатріотичні ресурси України зі смаком цитують ці вірогідні сценарії війни у викладі Стрєлкова. Хочеться ще додати – “і панєслась!”. Понеслось шапкозакидання. І чергова зрада. Бо проклятий Порох не слухає видатного стратега і друга України Гіркіна та не віддає наказ про наступ. Негідник. Он же сам Гіркін сказав!

Смішно? Було б смішно, якби саме такі настрої не панували у сегменті “ура-патріотів”. Які закликають негайно атакувати і звільняти Донбас. Олії до полум’я їхнього наступального пориву додало відео “покинутих і порожніх позицій ЛДНР”, яке залив на Ютуб ще якийсь з проросійських “стратегів”. Не пам’ятаю прізвища та й, якщо чесно, ліньки навіть шукати це відео.

Сподіваюсь, що у Генштабі Збройних Сил України рішення приймають все-таки на основі даних власної розвідки, а не постів Гіркіна-Стрєлкова у Фейсбуці. І не будуть піддаватись на заклики “ура-патріотів”. Бо Іловайськ і Дебальцеве ми вже підзабули, здається. Тоді теж “шапками закидували” ворога. Не хочеться повтору.

Я не військовий експерт і давати якісь поради армії не можу. Але не вболівати за своїх солдатів і байдуже сприймати їхні смерті я теж нікому не обіцяв. І у всіх, хто закликає негайно атакувати, хочу запитати кілька речей.

Ви чітко знаєте потугу ЗСУ? Вам відомо кількість танків, авіації, артилерії, солдатів врешті? А як з матеріальним забезпеченням? Солярки вистачить? Ми готові до наступу? У вас є точні дані про стан армії? Добре.

Але це не головне. Як і міжнародні наслідки таких дій, як і готовність інших силовиків до деокупації. Все це питання в нашому випадку другорядні. Бо і армія, і керівництво держави повинні бути готові до звільнення Донбасу і Криму – це наша земля.

Головне питання, яке в мене виникає, – а хто такий Гіркін-Стрєлков? З яких це пір ця російська тварюка стала таким вболівальником за Україну? З якого дива ми йому так віримо? Ворог, який приніс в Україну кров і смерть, похвалив нашу армію і ми відразу підхопили його заклик: “Ах, сам Гіркін сказав!”. Що сказав? Щоб ми почали атакувати?

А ніхто не думав – навіщо нам це кажуть і так наочно демонструють слабкість противника? І каже хто? Ворог. Для чого він це каже? Чому ми повинні йому вірити? Хто такий Гіркін-Стрєлков? “Шістка” Кремля. Тобто говорить він не від себе. Він доносить до нас запрошення Москви: “атакуйте”. А ми й раді.

В умовах, коли у Путіна все тріщить і все валиться, він нас запрошує почати активну фазу війни на Донбасі. Питання – для чого? Якщо хтось чекає від мене відповіді – в мене її нема. Повторюсь – я не військовий експерт, не стратег, не керівник держави. Просто я ставлю логічні запитання. І хочу одного – аби ці запитання поставили собі всі українці. Від рядового солдата до Головнокомандувача.

І насамкінець розкажу історію зі своєї молодості. Я тоді боксом зайнявся. Відходив шість тренувань, навчився битись з грушею. І відчув себе супербійцем. Мене похвалили і поставили спарингуватись з першорозрядником. Наслідки? Та нічого особливого. Зламане ребро і розбиті губи. Нокдаун. За секунд 15 бою. Якраз тоді, коли я кинувся в атаку на “розгубленого і деморалізованого” супротивника. Добивати мене, звісно, ніхто не став – це спорт, а не війна. Але урок я запам’ятав – не вір противнику. Ніколи. Особливо – якщо він демонструє слабкість.

А тут у нас не ринг. Гуманізму не буде. І руку, коли ти впадеш, не простягнуть. І не обіймуть після бою, дякуючи за нього. Тут – війна. З підлим і безжальним ворогом. Доб’ють. Зовсім. Від слова “смерть”. Іловайськ з його “словом рускаго ахвіцера” забули?

І ще одне. Перемога у цій війні буде таки за нами. Але вона прийде зовсім не за стрєлковським сценарієм. А за нашим. Українським.

Сподобався матеріал? Підтримай "Український інтерес". Знання – це сила. І на оновленій землі врага не буде! Монобанк 4441 1144 0359 2361 Приватбанк 5457 0822 9082 5491 PayPal – [email protected]