З кожним роком дата святкування Різдва – 25 грудня чи 7 січня – викликає в українському суспільстві щораз більшу хвилю зацікавлення. Аргументи є в обох сторін. Для прихильників григоріанського календаря (25.12) основний – бути разом із усім світом. Для тих, хто тримається юліанського (07.01), – переважно традиція та усталений порядок свят. 

Результати опитування, проведеного групою “Рейтинг” з 5 до 8 грудня цього року, свідчать, що поки що першість за “традиціоналістами”. “За” перенесення лише 25%, тоді як “проти” – 64%, тих, хто не визначився, і байдужих разом – 11%. Утім, ще два роки тому “реформаторів” було тільки 15%. Мало не подвоєна кількість прихильників за такий короткий час – неабияке досягнення. Якщо тенденція збережеться – менш ніж за 10 років суспільство буде готове до переходу на григоріанський календар.

Себе в цьому контексті я назвала би “поміркованою реформаторкою”. Себто загалом я теж за Різдво 25 грудня, але усвідомлюючи, як все непросто, на блискавичну реформу не сподіваюсь. Можливо, на старість… Чому? Спробуймо уявити, що означатиме перехід Різдва на 25 грудня: для церкви, для держави, і для людей.

Церква: Не лише Різдво

Ще 14 грудня цього року Мирополит Епіфаній сказав, що Православна церква України готова до реформи календаря, щойно цього захоче більшість вірян. Як такий собі пілотний проєкт Волинська єпархія ПЦУ ухвалила рішення цього року відправляти різдвяне богослужіння у Свято-Троїцькому соборі двічі – і 25 грудня, і 7 січня

Митрополит Луцький і Волинський Михаїл наголошує, що немає католицького й православного Різдва (як їх часто називають люди), Різдво одне – є лише різниця календарів. Як обидві дати минуть, цікаво було би порівняти кількість вірян на кожній з літургій в соборі.

Утім, попри ці перші кроки, ані ПЦУ, ані УГКЦ (до якої належу я) загалом не педалює подій. Очільники обох конфесій підкреслюють необхідність значної просвітницької роботи, бо перехід на новий календар у жодному разі не має роз’єднувати суспільство. А воно у нас, що не кажіть, любить роз’єднуватись і зі значно простіших питань.

До слова, священик у моїй парафії про те, що різниця лише в датах, говорить вже кілька років. Щоправда, літургію 25 грудня править за розкладом буднього дня – о 7:30 ранку. Як на мене, то логічним наступним кроком було би бодай призначити недільний розклад богослужінь. Навряд чи хто з прихожан образиться за можливість поспати довше у свій вихідний. 

Можна було би, звісно, казати, що церква повинна поводитися більш рішуче. Проте мало хто з нас усвідомлює, що перехід на григоріанський календар – це не лише про Різдво. Чи готові ви святкувати Покрову не 14, а 1 жовтня? А Водохреща 7 січня? Стрітення 2 лютого? Спаса 6 серпня? Миколая 6 грудня?!.. І так далі. Адже зміститься не лише Різдво, обов’язково посунуться всі релігійні свята з фіксованою датою. Завагалися? Це лише початок. 

Є ще так звані рухомі свята, до яких належить все, що пов’язане з Великоднем: Вербна неділя, власне Великдень, Вознесіння та Трійця. Тут усе взагалі страшенно заплутано. Григоріанський календар передбачав би зміну в розрахунках дат Великодня. Для пересічного українця це означало би, наприклад, що Пасха більше не припадатиме на травневі свята, буде раніше й холодніше. Але для православної церкви є ще одне але: благодатний вогонь у церкві Гробу Господнього сходить у Великодню Суботу один раз і лише за юліанським календарем. Для поборників юліанського календаря – це ключовий аргумент, що в “григоріанців” Великдень, так би мовити, “неправильний”.

Імовірно, ви про нього не знаєте, але є ще новоюліанський календар. Це такий собі компромісний варіант, або як сказали б сучасні маркетологи “два в одному”. Розроблений сербським астрономом Мілутіном Міланковичем у 1923 році, і того ж року прийнятий на соборі православних східних церков замість григоріанського (бо той же походить від католицького Папи). За ним і нині живуть всі ті православні церкви, крім України, Росії, Сербії, Грузії, Єрусалиму й Афону. Різдво та інші нерухомі свята відзначають як у григоріанському календарі, рухомі свята Великоднього циклу – як у юліанському календарі. Коротше, все заплутано.

Держава: Не просто один день у році

Треба сказати, що українська держава в справі Різдва (несподівано) виявилася більш рішучою (і прогресивною), ніж церква, і зробила 25 грудня державним вихідним. У 2017-му то було, без сумніву, проривне рішення. Але якщо церковно-календарна реформа таки відбудеться – цього буде замало. Одна річ – вихідний для тої меншості, яка зготувала кутю 24 грудня і 25 повісила у Фейсбук свої фотографії і привітання. Інша – коли це стане масовим.

Різдво для українців – здебільшого родинне свято. Багато хто проводить його з батьками, дідусями-бабусями, тощо. Це означає, що його перенесення змістить і весь робочий цикл кінця року.

Ми звикли в 20-х числах грудня “доганяти” найрізноманітніші “висяки”. Держава звикла за кілька днів до Нового року масово розплачуватися нарешті за своїми фінансовими зобов’язаннями. Вчителі звикли останній тиждень грудня писати контрольні роботи. Торгівля звикла отримувати в цей час свої високі продажі. І так далі. Спробуйте за собою поспостерігати й ви точно знайдете справи, за які хапаєтеся лише після Миколая, а закрити їх потрібно до 1 січня. 

Різдво 25 грудня означатиме, що весь графік державного життя доведеться зсунути принаймні на тиждень, щоб ті, для кого це важливо, встигали доїхати кожен у свій куток України. І вихідних доведеться робити більше, ніж один день.

Гарна новина – загалом для бізнесу це буде добре, особливо для тих, чия робота пов’язана з іноземними партнерами. Свята збігатимуться, всі виграють цілий робочий тиждень у році. А от школі й університетам, наприклад, доведеться коригувати навчальні плани: скоротити перше півріччя і подовжити друге. 

Вангую, що перший час система збоїтиме й даватиме неабияку поживу прихильникам #зради.

Люди: Поміняти звички

Говорячи про перенесення Різдва, врешті-решт, треба зважити на тих, хто все своє життя сідав до Святої вечері 6 січня і хотів би так і дожити. Такі люди теж будуть, і реформа не повинна відрізати їх від решти суспільства. Людська інерція часом стійкіша за будь-які інституційні зміни, просвітництво чи пропаганду. Уже сто років минуло, як Українська Народна Республіка перейшла на григоріанський календар (у “світській” частині), а ми й досі відмічаємо Старий Новий рік і Другий Святий вечір…

Тож перехідний період може затягнутися. Запасаймося терпінням.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram