Рибалка? Не йдімо на рибалку!

Нісенітниця, як і паляниця – слово тяжке для вимовляння самі знаєте для кого. Але сьогодні про інше. Сьогодні розслідуємо проблему нісенітниць у мовленні. На жаль, є люди, що не задумуються, перед тим як сказати чи написати, хоч і варто було б… Рибалка – це хто чи що?

“Піти на рибалку” в літературному мовленні означає таку ж саму дурницю, що й “піти на мисливця”. Хоча – на мисливця страшніше. У нього рушниця. Він і бабахнути може. А ще й як, не доведи Господи, подумає, що “іду на мисливця” – це те ж саме, що й “іду на ви” (тобто “оголошую війну, іду проти /ворога/”). От тоді точно бабахне. А які варіанти, коли “на нього йдуть”? А от з рибалкою не так страшно, у нього ж лише вудка. Через те його, бідного, мабуть, і ображають так…

Бо рибалка – це всього лиш “людина, яка ловить рибу, займається рибальством, риболовлею”. Така тиха непомітна людина, яка нікому нічого лихого робити не збирається. “Рибалка Панас Круть” назвав свою повість Іван Нечуй-Левицький. Навіть із заголовка розуміло, що рибалка – це людина, а не процес. Неважко знайти людину, для якої слово “рибалка” стало прізвищем.

Далеко ходити не треба, а всього лиш на стадіон “Олімпійський”, щоб побачити футболіста київського “Динамо” Сергія Рибалку та підтримати улюблену команду. Сумнівно, щоб у нашому випадку прізвищем стала назва процесу (пор. “полювання”, “боронування” тощо: Сергій Полювання). У розмовному ж мовленні словник допускає заміну “рибалка” // “риболовля”. Тому для літературних текстів краще вживати “піти на риболовлю”, “піти ловити рибу”. І не забувати про нормативну й абсолютно безпроблемну формулу “піти на рибу” (пор. “піти на качку”, “піти на зайця”).

А ще рибалкою (риболовом) у діалектному мовленні називають чайку. Мабуть, чи не кожному доводилося бачити, як ці граційні птахи вправно вихоплюють поживу з води.

Синонімів до слова рибалка багато: рибак, риба́р, риболо́в, риболо́вець, вудка́р, вуді́й, вуди́льник забро́дчик (“ловить рибу неводом, волоком і т. ін.”), не́відни́к, невідни́чий. Деякі з них теж стали прізвищами: Володимир Іванович Рибак – Герой України, депутат Горлівської міської ради від ВО “Батьківщина”, якого за вірність обов’язку нелюди закатували до смерті; Володимир Васильович Рибак – спікер ВР часів “ТричіНеСудимогоТомуЩоЛегітимного”; Тетяна Рибар – автор поетичної збірки “Чарівна флояра”.

Крім риболовлі, процес ловіння риби називають ще й такими словами: риба́льство, риболо́вство, риболове́цтво, риба́цтво.

А згадуваний уже мисливець іде на полювання – “пошук і переслідування диких звірів, птахів і риб з метою убити чи зловити їх”, а не на “охоту”, бо цим словом позначають “бажання, прагнення або схильність до чого-небудь”. Це слово входить до низки сталих висловів: в охоту: а) з задоволенням; б) хочеться; по [своїй (добрій)] охоті; [своєю] охотою – “добровільно, за власним бажанням”; охота тобі (вам, йому і т. ін.) разом з дієсловом – “чого? навіщо? яка рація?”.

Значення “який виявляє бажання, готовність до чого-небудь; який з власної волі зголошується на щось” передається нашим питомим словом охочий, а не покручем “бажаючий”: “участь змогли взяти всі охочі”.

І лише рідко та ще й у розмовному мовленні (як радить словник) слово охота може вживатися у значенні “полювання”.

Так що коли вам охота піти на рибу (і тоді ви точно станете рибалкою), запасіться терпінням, снастю (“знаряддя, приладдя, пристрій тощо для якого-небудь заняття, ремесла і т. ін.”), волосінню (“прив’язана до вудлища довга міцна нитка (з волосин коня, шовку, капрону і т. ін.), на кінці якої прикріплений риболовецький гачок”) чи ліскою (те саме, що й “волосінь”), приманкою (“те, чим приманюють рибу, звірів, птахів; принада”), наживкою (“принада для ловіння риби, птахів, звірів”), прихопіть гачок (“невеличкий загнутий металевий стрижень з гострим вістрям на одному кінці, що чіпляється другим кінцем до волосіні вудочки для ловлі риби”), сачок (“сітка для ловлі риби, комах і т. ін., що має форму конусоподібного мішка, натягнутого на обруч або чотирикутну раму і прикріпленого до довгого держална”) і садок (“пристосування для зберігання спійманої риби під час риболовлі”).

І тоді улов вам гарантовано. Чи принаймні незабутні враження. Ні луски ні зябри (рідше хвоста)! (цей жартівливий вислів уживається як побажання удачі, успіху (перев. у риболовлі).

Швайка, мотовило, жижки й водограй

Графічні скорочення. Скорочуймо правильно!