Після оприлюдненої на одному з телеканалів розмови іранців про збиття українського літака рейсу PS752, виникають неоднозначні почуття. Адже, з одного боку, зрозуміло, що цю інформацію можна було здобути лише неофіційним шляхом, але з іншого, подібні “витоки” відбувалися вже не раз у світовій практиці. А обурення Тегерану з цього приводу наводить на думку, що цю ситуацію режим іранських мулл прагнутиме переформатувати собі на користь.

У Тегерані почали поводитися так, ніби це не Іран обвинувачується у збитті українського літака, а вони самі є ледве не потерпілою стороною.

Варто звернути увагу на те, з ким у цьому випадку Україна муситиме мати справу. Сучасний Іран є такою ж тоталітарною державою, як і путінська Росія. Тому будь-яке важливе рішення там ухвалюють виключно “нагорі”, і за кожну неправильну дію передбачається дуже жорстка відповідальність та невідворотне покарання.

А тут Києву запропоновано змиритися з тим, що в мирний час біля столиці Ірану “випадково” збивається цивільний літак. Мовляв, “ну з ким такого не буває?!”

І Україна, як думають у Тегерані, мусить стати на місце Ірану, адже він не винен. “Винні” тут, мовляв, Сполучені Штати Америки, від яких знервовані іранські військові чекали відповіді після нанесеного ракетного удару по американських базах в Іраку.

Читайте також: Іран хотів виплатити родинам загиблих українців по 80 тисяч доларів. Зеленський сказав, що цього замало

Не важко помітити, що у подібній поведінці Ірану від самого початку було закладено можливість конфлікту з Україною. Особливо враховуючи той факт, що Тегеран є давнім союзником Москви на Близькому Сході.

І якщо в Ірані продовжуватимуть обвинувачувати Київ, то не можна виключати, що в такому разі виникне нове вогнище конфлікту, на додаток до конфлікту Тегерану з Вашингтоном.

Адже іранська зовнішня політика визначається верховним лідером Ірану аятолою Алі Хаменеї, який не визнає зв’язків і наслідків. І для некерованого Хаменеї зовсім не зайвим буде ще один зовнішній ворог, для того, щоб “перекинути” на нього свої внутрішні політичні та економічні проблеми.

Адже в Ірані чудово розуміють, що за збитий український літак на них незворотньо чекають додаткові санкції, і тому з усіх сил намагатимуться затягувати і фальшувати процес розслідування, щоб виграти для себе час.

А тут ще під руку підвернулася саме Україна, з якою Росія майже шість років перебуває у стані гібридної війни.

То чому б не показати Москві, що Тегеран готовий відкрити “другий гібридний фронт” в протистоянні з Україною, яка змушена буде доводити світовій громадськості, що не вона винна у тому, що іранці збили її авіалайнер.

Можна лише собі уявити, як би підкреслено примирливо демонстрували свої вибачення в Ірані, якби вони, не дай Бог, збили не український, а британський, німецький або французький літак. А з Україною вони чомусь вирішили діяти інакше, вважаючи, що підвернулася країна “за яку їм нічого не буде”.

Якби літак збили протиповітряні сили якоїсь демократичної країни, то це б викликало велику політичну кризу в цій державі. Але в Ірані прагнуть все спустити на гальмах.

Та й аятолу Алі Хаменеї піддати імпічменту або змістити неможливо, він вище за президента, він – верховний лідер.

Читайте також: Як збиття іранцями українського літака зіграло на руку планам Трампа

У суперечці України з Іраном важливо, на чий бік стане Європа. Особливо, враховуючи той факт, що Тегеран тривалий час надавав Києву відверту дезінформацію, намагаючись уникнути відповідальності за трагедію з українським літаком.

Зовсім інше, коли в суперечці стикаються два демократичні уряди, але ж Києву доведеться мати тут справу з релігійними фанатиками, які до всього намагаються прив’язувати релігійні чинники.

Попри можливість компенсувати свою вину, в Тегерані чомусь вирішили вдатися до тактики нападу і обвинувачень України. Хоча, що б вони не робили, за вбивство мирних громадян у літаку рейсу PS752 Ірану все одно доведеться відповісти. Факт полягає в тому, що іранці вбили невинних людей, і ігнорувати це їм ніяк не вдасться.

Аналізуючи ситуацію навколо рейсу PS752, можна дійти висновку, що тут проглядається і слід Кремля. Для Росії дуже важливо, щоб Україну в світі якнайбільше згадували в негативному контексті. А тут така чудова можливість, коли в Києва може з’явитися неспровокований ворог в особі Тегерану.

І якщо конфлікт отримає своє негативне продовження, то подальшими кроками Ірану можуть стати спроби відкликати свого посла з України, чи навіть розірвати дипломатичні стосунки з Києвом.

Читайте також: У “Борисполі” попрощалися із жертвами авіакатастрофи в Ірані

Бо коли аятоли підуть цим шляхом, то це значно покращить їхні стосунки з режимом Путіна, який намагаючись вийти з міжнародної ізоляції, буде радий спробувати загнати туди когось іншого.

Потенційно критично програючи у військовій силі Сполученим Штатам, Росія прагне створювати і розширювати антиамериканські альянси, які б компенсували їй неможливість виграти у США у відкритому силовому протистоянні.

У цьому сенсі конфронтація Ірану з Україною є для Москви геополітичною знахідкою. Адже в політичному мисленні Кремля домінує традиція розширення поля конфронтації з США і Заходом. Ця тенденція завжди була присутня, а в останні часи Путін зробив її основою кремлівської міжнародної політики. Дотримуючись доктрини, що найкращим захистом є напад.

І в Москві, і в Тегерані дуже розраховують на те, що Європейський союз прийме нейтральну позицію в розгортанні конфлікту між Іраном і Україною. Тоді Путіну вдасться збільшити свій стратегічний вплив на іранських мулл.

Тому, у цьому випадку, дуже багато залежить від оперативності і дієвості української дипломатії, яка мусить бути готовою відбити можливі лицемірні намагання Москви “примирити” Тегеран і Київ, висуваючи вимоги невмотивованих поступок із боку України.

Немає сумніву в тому, що Кремль буде й тут вставляти палки в “колеса” України. Але так допомагаючи Ірану, Путін буде ще більше підставляти Тегеран під збільшення санкцій, добре знаючи, що у Вашингтоні ніколи не подарують іранцям збитий український літак.

Драма збитого PS752 ще більше висвітлює драму іранського народу, який, у своїй більшості, не підтримує теократичний фундаменталістський режим Хаменеї.

І як би влада Ірану істерично не реагувала на небажання України підігравати їй, керуючись гнівом і ненавистю неможливо дійти істини. Особливо там, де вина Тегерану є беззаперечною і доказовою.

Попри те, що у Алі Хаменеї був шанс вивести свою країну з-під додаткових санкцій і вирішити конфлікт, що назріває, дипломатичним шляхом, він цим шансом не захотів скористатися. Видно, що слово “дипломатія” відсутнє у його словнику.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram