“Антифашистський оборонний вал” червоні партаґенносе плекали з 13 серпня 1961 року. Мур був притчею во язицех другої половини ХХ сторіччя. Він розділяв не лише Берлін і німців. Той мур був символом чіткого поділу на два різні світи. При спробі його перетину в напрямку Західного Берліна розстріляно за різними оцінками від 136 до 200 людей. Словосполучення “холодна війна” і “Берлінський мур” були синонімами.

Після поразки Третього Райху у Другій світовій війні Берлін поділили на чотири сектори, три з яких контролювали західні союзники (США, Велика Британія і Франція) і один – СРСР. Протистояння союзників і СРСР призвело до поділу окупованої Німеччини на ФРН (Федеративна республіка Німеччина) та НДР (Німецька Демократична республіка). Берлін водночас розділився на Східний, що став столицею НДР, та Західний, що став анклавом усередині НДР.

Наприкінці 1950-х СРСР фактично передав свою частину Берліна НДР. Західний сектор залишався під контролем окупаційних військ США, Великої Британії та Франції. Ця ситуація ставила під сумнів державну самостійність маріонеткової НДР. У листопаді 1958 року Микита Хрущов звинуватив Західні держави в порушенні Потсдамських угод 1945-го й в ультимативному тоні зажадав від США, Великої Британії та Франції провести перемовини щодо перетворення Західного Берліна на “демілітаризоване вільне місто”, що в перспективі означало його приєднання до НДР. Економічна політика першого голови НДР Вальтера Ульбріхта в 1957-1960 роках спричинила в Східній Німеччині господарські труднощі, насильницьку колективізацію та міграцію тисяч німців на Захід. 1961 року країну залишили 207 тисяч людей, і 3-5 серпня 1961 року Вальтер Ульбріхт ініціював закриття кордону між частинами міста.

Спорудження муру розпочалося в ніч на 13 серпня того ж року. Було залучено близько 25 тисяч членів воєнізованих “бойових груп” з підприємств НДР; їхні дії прикривали частини східнонімецької армії. У стані готовності перебували і частини радянської армії, що зосередилися на чотирьох лініях Берлінського метра. До 15 серпня весь Західний Берлін обвели колючим дротом. Іронія долі: аж до 9 листопада 1989-го, моменту вказівки керівництва НДР про демонтаж, стіна все ще споруджувалася.

Мур, що упродовж понад 28 років неодноразово добудовувався, розширювався згідно з найкращими новинками тогочасної техніки, проіснував до 9 листопада 1989-го. Відтоді з лютою ненавистю розібрана німцями та туристами на сувеніри найукріпленіша частина “німецько-німецького” кордону стала історією.

Цей мур і цю війну особисто просив зруйнувати не хтось інший, як сам Рональд Рейган, президент США: “Генеральний секретарю, Горбачов, якщо ви шукаєте миру, якщо ви шукаєте процвітання для Радянського Союзу та Східної Європи, якщо ви шукаєте лібералізації: приїжджайте сюди! Пане Горбачов, відкрийте ці ворота! Пане Горбачов, зруйнуйте цей мур!”

30 листопада 1979 року британський гурт Pink Floyd випустив сингл “Another Brick in the Wall”. Пісня про руйнування муру залишалася в чарті Billboard протягом 15 тижнів. Через десятиріччя пророцтво “пінків” збулося. Але ні, ми слухали пінкфлойдівську “Стіну” ще довго. На світлих пострадянських верандах із чашкою кави в руці, на ґанках хат у мікрорайонах старих міст, на запашних осінніх Дніпровських схилах поблизу Витачева, поруч із духовно-автонтичним млином Олеся Бердника. Просто на кухнях і в під’їздах. Слухали наполегливо, натхненно, з відчуттям скинутих пут, зачаївши радість щодо падіння стіни тоталітаризму в душі, вичавлюючи його з кожного її куточка.

У СРСР берлінські події зі стіною викликали ентузіазм. 11 листопада Михайло Горбачов дізнався, що берлінські цеглинки муру з учорашнього дня пішли на пси. Кадри зі східними німцями, натовпи яких накинулися трощити стіну в Берліні восени 1989-го та обійматися нині пригадуються з особливим пієтетом. Руйнування того муру означало зруйнування перешкод до миру, перебудови та зміни менталітету в душах мільярдної Східної Європи. Руйнування муру означало принципово інше майбутнє не лише для східніх німців, а й майбутню незалежність України, а отже принципово іншу історію для всіх українських поколінь.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram