Сьогодні наше розслідування проаналізує випадки зайвослів՚я, які й далі трапляються у наших мовців. Дещо ми вже розглянули в матеріалі “Вільна вакансія” для “білої блондинки”. Абсурдність таких конструкцій я проілюстрував у тій публікації жартівливою фразою “У червні-місяці Оксана-дівчина їхала-пересувалася в “Мерседесі”-машині шосе-дорогою”. Але, очевидно, той матеріал не всі прочитали (жартую), бо й далі помиляються. Тепер придивимося до інших популярних плеонастичних конструкцій.

“Спеціалісти ПП “Світогляд” – це справжні професіонали своєї справи!” / “Біотехнологи НУХТ – професіонали своєї справи!” Наче гучно, патетично, переконливо, але… Хочеться в авторів запитати: а ви бачили “професіоналів чужої справи”? Бо, як каже словник, професіонал – це “той, хто зробив яке-небудь заняття предметом своєї постійної діяльності, своєю професією; добрий фахівець, знавець своєї справи”. Отже, слово “професіонал” уже містить у собі згадку про “свою справу”. Знов стара платівка про “мокру воду”. Синонімами до слова “професіонал” можна вважати одиниці фахіве́ць/спеціаліст (“той, хто досконало володіє якимсь фахом (спеціальністю), має високу кваліфікацію, глибокі знання з певної галузі науки, техніки, мистецтва тощо”) та майстер (“фахівець з якого-небудь ремесла”).

Логіка показує, що зайвослів՚я демонструють і сполуки “фахіве́ць/спеціаліст/майстер своєї справи”, адже кожен з трьох синонімічних іменників уже своїм значенням засвідчує високий рівень володіння спеціальними знаннями й навичками тільки у “своїй справі”, а не в іншій. Тобто: якщо про когось кажуть “професіонал / фахівець / спеціаліст / майстер”, про цю людину все зрозуміло: вона досягла значних успіхів у справі, якою займається певний час і яка для неї стала “своєю”.

І ще про “своє/чуже”: “У Потругалії Ролінґ вирішує створити власну сім’ю і одружується з телевізійним журналістом Жоржі Арантесом”. Як на мене, дивно було б, щоб популярна авторка вирішила створити чужу сім՚ю. Хоча… Хто їх, тих творчих особистостей, розбере. Так само й “підвелися зі своїх місць” чи “сядьте на свої місця”.

Мовлення футбольних коментаторів уже потрапляло під наш мікроскоп і скальпель у матеріалі Допомагати, а не заважати. Однак вони інколи так фестивалять, що без уваги їх залишати нам не дуже личить. І так уже ж хочуть словесно розжувати картинку, що не втримуються, перетворюючись на “генералів очевидність”. Бо ж чим іще можна пояснити фразу одного з них “Воротар узяв м՚яч руками”. А чим іще можна взяти будь-що?

А як вам “схожий аналог”? Аналог – це “те, в чому виявляється схожість, подібність до іншого предмета або явища”. І в ньому вже є компонент “схожість”. Клята “мокра вода”…

“Чому не варто заїдати стрес їжею?” – запитує стаття на психологічну тему. Не читаючи її, одразу хочу відповісти, але теж питанням (хоч це й не дуже правильно – ну, питанням на питання): “А чим його заїдати?” Табуретками чи відпрацьованими шинами? Їжа ж бо – це “те, що їдять і п՚ють; харчі”. А табуретки й шини для цієї ролі ніби не годяться.

Працюючи літературним редактором в одному з видавництв, я потихеньку виписував різні недолугості, які траплялися в текстах. Для нашої розмови вибрав одну з них: “Здійняті догори кийки були вже за кілька метрів від його обличчя, коли праворуч від нього виринув Жоакен у шоломі на голові”. А де ще носять шоломи? Адже в цьому контексті (роман про сучасну Францію) шолом – “спеціальний головний убір, що застосовується у військовій справі, на виробництві, в спорті, побуті для захисту голови й шиї від поранень, травм, холоду, сонячного проміння, опіків і т. ін.”. Ще раз: головний убір! На голові! Бо читач би подумав інше, коли було б просто написано “у шоломі”. Чи ні?

“Презентація нового роману письменника Сергія Пономаренка “Формула безсмертя”. Якщо роман – це “великий за розміром і складний за побудовою прозовий (рідше віршований) оповідний твір художньої літератури, в якому широко охоплено життєві події, глибоко розкривається історія формування характерів багатьох персонажів, їхня психологія, побут і т. ін.”, то хто його написав, хто його автор? Правильно: “той, хто пише художні твори; особа, для якої літературна діяльність є професією”. Сиріч (застаріле, іронічне “тобто, або, інакше кажучи”) – письменник. Оскільки товаришую з цим чудовим майстром детективного жанру давно, то можу з певністю сказати, що для нього “літературна діяльність” точно “є професією”. Зрозуміло, що без слова “письменник” в оголошенні жодних смислових втрат не відбудеться.

“Правила безпечної поведінки в мережі Інтернет, як користуватися перевагами Інтернету, та при цьому не натрапити на небезпеку”. Речень з “мокроводним” словосполученням “мережа Інтернет” можна знайти багато. І в самому Інтернеті теж. Чому “мокроводним”? Дуже просто. Якщо вчитатися у визначення слова Інтернет (“велика, розгалужена (розподілена) мережа, що включає комп՚ютерні вузли, розміщені у світі”), стає зрозумілим, що у словосполученні “мережа Інтернет” слово “мережа” – так, аби було (про запас?). А якщо серйозно – то приший кобилі хвіст (“про того, хто не відіграє ніякої ролі; про те, що зайве, непотрібне, не має ніякого значення”), оскільки Інтернет – це і є мережа. До речі, звернімо увагу, як це слово наголошується (мере́жа) і які має значення. Первісно так називали риболовну сіть з великими вічками. З розвитком переносних значень “мережею” почали називати: а) “те, що нагадує своїм виглядом багато схрещених, переплетених ліній”; б) “сукупність яких-небудь шляхів, ліній зв՚язку, каналів і т. ін., розташованих на певній території”; в) “сукупність однорідних закладів, підприємств і т. ін., розташованих на певній території”. До речі-2: “Всесвітня Мережа” – це синонім до слова “Інтернет”.

А зараз проти мене повстануть жінки. Замахнуся на святе: “Хутряна шуба з норки! Автоледі” / “Хутряні шуби за кращими цінами в Києві”. А в наступному реченні “хутряна шуба” дає змогу ще й “вишукано виглядати” з вікна Porsche Cayenne – як мінімум: “Тепла, легка хутряна шуба чудово захищає від морозів, дозволяє виглядати вишукано, елегантно”. Російська мова теж далеко не втекла: “Меховая Шуба из песца 4 в 1 на крючках цвет Серый Графит”. Насправді ж шуба – це “верхній зимовий одяг з хутра, на хутрі (перев. з довгими полами)”. Як видно, у значенні цього слова вже йдеться про матеріал, з якого виготовлено “верхній зимовий одяг”. Знову шиємо кобилі хвоста до мокрої води? Також “шуба” – це “шерстяний покрив тварин”. Метафорично цим словом називають “сніговий, рослинний і т. ін. покрив”.

“Зведений загін кінологів з поліцейськими собаками, які прибули з 9 областей України, заступив на службу у Донецькій області”. Про поліційний (як правильний варіант) і “поліцейський” (як штучний) зараз не говоримо. Знайду час щоб детальніше цю проблему розглянути. Зараз – про людей і собак. Кінолог – це “фахівець, який володіє комплексними знаннями в галузі вирощування та дресирування собак і вміє застосовувати їх на практиці”. Кінологія (від грец. kynos – собака, logos – вчення) – відповідно – це “наука про собак”. Так от: навіть геній кінології без собаки – це нуль без палички (“нічого не вартий, не має ніякої ваги, ніякого значення”), бо всі його знання спрямовані на використання собаки з певною метою. Скажімо, ст. 44 Закону України “Про Національну поліцію” (‎2 липня‎ ‎2015) визначає таку мету: “службовий собака застосовується під час: а) патрулювання; б) переслідування та затримання особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення; в) під час конвоювання (доставлення) затриманої або заарештованої особи; г) для відбиття нападу на особу та/або поліцейського”. Тепер питання: чи може “заступити на службу” “зведений загін кінологів” без собак? Кінолог без собаки – уже не кінолог. Так само нелогічно звучатимуть і варіанти “на бойове чергування заступив снайпер із снайперською гвинтівкою” або “на місце злочину прибув експерт-криміналіст із універсальною валізою”. Бо і снайпер без СГ, і експерт-криміналіст без валізи такі самі нулі без палички: вони втрачають функціональність, адже, скажімо, “валіза експерта-криміналіста призначена для виявлення і збору речових доказів на місці події для подальшого проведення експертиз і досліджень”. А без неї він просто “турист”, приїхав прогулятися – не більше.

Така ось логіка проти нелогічності.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram