Коли пронизати злиднів кілком, вони помруть, їх слід викинути в болото. Та якщо витягнеш кілок, злидні оживуть. Часом вони вважалися слугами Лиха, що живе в старих млинах (невже тепер ідеться про старі супермаркети?). Саме з млинів злидні за вказівкою Лиха й переселяються в людські хати, квартири, на дачі і навіть до маєтків тимчасових крутеликів та скоробагатьків.

Злидні взагалі-то є таким собі фірмовим знаком якщо не України, то життя українця віддавна. Щойно в добробуті й побуті щось ненадійно – ми знаємо: це злидні наближаються як стихія. Нашими пращурами вони уявлялися як діди в лахмітті маленького зросту або як Злидня – стара незугарна жінка. Відомі ще й злидні як нечіткі круглі створіння, своєрідні пращури героїчних казкових Колобків. Однак злидні є реальні. Функція ж злидня нехитра: постукати в двері оселі й забрати добробут у господаря. Упізнаються злидні легко і просто: ідеш вулицею, зустрічаєш злидня, від якого зусібіч просто тхне злидня, і вже знаєш добре та гаразд: ось тобі й Злидень.

22 грудня 1992 року Організація Об’єднаних Націй збагнула, що злидні мешкають не тільки в Україні, й уфондувала Міжнародний день за ліквідацію злиднів. Спочатку цей день було означено як Всесвітній день боротьби за подолання крайньої бідності. Його відзначали неурядові організації світу з ініціативи Міжнародного руху за надання допомоги групам населення, що бідують. Річ у тому, що насправді не ми одні, занадто багато людей у світі живуть поза межею бідності, співмешкаючими з щонайкрутішими зі злиднів.

Межа бідності – критерій з визначення Злидні. Вона означає мінімальний рівень доходу, який вважають адекватним у тій чи іншій країні. У жовтні 2015 року Світовий банк оновив міжнародну межу бідності до 1,9 долара на день. Тоді як у минулому загальна міжнародна межа бідності становила приблизно 1 долар на день. Нині частка світового населення, що живе в умовах крайньої бідності, ймовірно, впала нижче від 10%, прогнозованих Світовим банком чотири роки тому. На практиці, подібно до самого визначення бідності, яке громадянами з різним достатком розуміється по-різному, офіційне або загальне розуміння межі бідності істотно вище в розвинутих країнах, ніж у країнах, що розвиваються.

Злидні згадує Клайв Стейплз Льюїс у “Хроніках Нарнії” разом з ордами інших містичних, але цілком реальних для письменника істот. Якщо вітчизняних злиднів зазвичай дванадцять, за числом місяців, і живуть вони в запічку, то в “Нарніях” вони табунами носяться разом із іншими дивовижними істотами, що беруть участь у великій битві добра і зла. Історію вітчизняних злиднів екранізовано 2005 року режисером Степаном Ковалем. Російсько-український анімаційний фільм “Злидні” створено за мотивами гуцульської народної казки, виконано у пластиліновій техніці.

Духам злиднів приписувалося перенесення в господарку нещасть. Якщо злидні оселяються в хаті, хазяїн швидко бідніє і вже ніяк не може розбагатіти. Позбутися злиднів можна, лише заманивши їх у пляшку, діжку, мішок тощо; зачинити їх там, а потім викинути чи закопати. Тоді швидко розбагатієш, але коли хтось інший випустить злиднів, вони причепляться вже до нього. Злидні звертають увагу на таку дрібницю, як певні людські вправи та жести. Мести підлогу в напрямку дверей – виганяти злиднів, від дверей – навпаки, впускати.

Держкомстат у грудні минулого року стверджував, що за рік кількість українців за межею бідності скоротилася на 9,2% за рік. Однак 33,9% громадян країни (14 мільйонів осіб) все ще отримують на місяць менше від фактичного прожиткового мінімуму. Водночас фінансова прірва між 10% найбагатших і найбідніших українців збільшилася за рік на 0,2%. За підсумками шести місяців 2018-го середньостатистичний товстосум отримував у п’ять разів більше за середнього ж бідняка. Очевидно, місцеві злидні в Україні як компаньйонів частіше обирають все ж бідоту.

Злидні є особливо небезпечними для поціновувачів вишуканих втіх від Вакха, та й, правду кажучи, для пересічних побутових п’яничок. Адже, за переказами наших пращурів, оселяються вони там, де господарі належно не турбуються про власну оселю, лінуються виконувати хатню роботу та пиячать. У трудоголіків злидні зазвичай надовго не затримуються. Однак враховуючи, що наші багатостраждальні вкраїнські терени є традиційним ареалом замешкання злиднів, шануватися потрібно практично кожному: злидні не сплять, але повсякчас чатують на неуважних.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram