Перші в Україні літальні апарати конструкції Олега Антонова виготовлені були не в Києві, не в Харкові, а у Львові. Тоді, коли на схід від Збруча Костянтин Калінін створював свої передові на той час літаки, “Укрповітрошлях” закладав основи цивільної авіації в Україні, на Коктебелі Сергій Корольов літав на планері власної конструкції, а Олег Антонов проєктував планер за планером ще не здогадуючись, що доля закине його в Україну, на Галичині й Волині також займалися повітроплаванням, планеризмом й авіабудуванням.

Історія авіабудування у Львові бере початок із 1911 року, коли Ян Вебер і Зигмунд Сочнацький побудували біплан власної конструкції. Але цей літак розбився під час випробувань. До Першої світової встигли побудувати свій планер і брати Флоріанські. Випробування планера відбувалися в 1913 році біля Замкової гори.

Міжвоєнний період викликав авіаційний бум по всіх країнах Європи, і новопостала Польська держава не хотіла пасти задніх у цьому. Одним із осередків авіаційного ентузіазму був машинобудівний факультет Львівської політехніки, де ще 1909 року створили Авіаційну Спілку студентів.

13 березня 1928 року планер CW-I (Czerwiński Wacław), конструкції випускника Львівської політехніки Вацлава Червінського, вперше відірвався від землі та здійснив політ на висоті десять метрів. Невдовзі CW-I встановив польський рекорд тривалості польоту на планері – 4 хвилини 13 секунд. Згодом у Львові виготовили нові планери Червінського: CW-II і CW-III.

Рівно 90 років тому, у 1930 році майстерня була офіційно перетворена на майстерні Авіаційної Спілки студентів з планеризму ZASPL. Першими побудованими в них планерами були школи CW-III. У майстерні було налагоджено випуск першого польського двомісного планера CW-IV. А в наступному році майстерню перебазували на вулицю На Блонє, дім 20 (нинішня Залізнична) і там розпочався серійний випуск CW-III (20 штук за 1931 рік).

У 1932-1933 роки було виготовлено 80 навчальних планерів конструкції Червінського CWJ-I. У майстернях працювало понад три десятки робітників. У 1933 році, завдяки фінансовій підтримці графа Чарковського-Голевського, майстерня зросла, перетворившись на компанію.

1933 році розпочалося будівництво модернізованої версії планера CWJ, CWJ-bis Scout, було створено близько 20 літальних апаратів цієї моделі та CW-5 біс (також побудований у кількості близько 20 штук). Згодом Червінський перейшов працювати на Підляський авіазавод у Любліні, а його протекція допомогла становленню львівської філії Підляського авіаційного заводу – Lwowskie Warsztaty Lotnicze (LWL, Львівські авіаційні майстерні), що була створена 1 жовтня 1937 року у Львові, як самостійного підприємства.

Польоти учасників заснованого в 1927 році Львівського аероклубу здійснювалися на Скнилівському аеродромі. Дуже великою популярністю у планеристів міжвоєнної Польщі користувалися Кременецькі гори. Організована в Кремінці Лігою авіації і протигазової оборони (LOPP, польський аналог радянського “Осоавиахима”), Волинська планерна школа “Соколина гора” існувала в 1934-1939 роках.

За вісім років діяльності в майстернях було вироблено близько 190 планерів чотирнадцяти типів. 1 червня 1937-го у Львові розпочалося виробництво навчальних планерів WWS-2 Żaba, Salamandra WWS-1, WWS-3 Delfin та швидкісний PWS-101. У 1938-1939 роках було побудовано 9 екземплярів PWS-101, 60 “Жаб”, 40 “Саламандр” і 50 “Дельфінів”.

Незадовго до початку війни підприємство готувалося до випуску легкого навчального літака PWS-40 “Юнак”. Але почалася Друга світова, й у вересні 1939 року Радянський Союз заволодів Львівськими авіамайстернями з усім непошкодженим обладнанням, створивши з них “Завод № 5 Осоавиахима”.

Здебільшого довоєнні польські робітники й інженери так і лишилися працювати на цьому заводі. Спочатку майстерня займалася ремонтом автомобілів, але на рубежі 1939 та 1940 років добудували 16 недобудованих планерів різних типів, а згодом ще виготовили 25 радянських двомісних тренувальних планерів Шереметьєва Ш-10 і кілька десятків двомісних навчальних планерів Антонова УС-6 і спортивних планерів Грибовського Г-9.

По війні почалася інша історія. Майже всі фахівці Львівських авіаційних майстерень опинилися в Бєльсько-Бялій, на підприємстві SZD – провідному в Польщі з розробки й випуску планерів. Авіаремонтні майстерні польських військово-повітряних сил, розташовані у Львові, перетворилися на авіаремонтний завод, що досі працює для вітчизняних повітряних сил.

Польська спроба штурму стратосфери у 1930-ті також не оминула Волинь і Галичину, але це тема для окремої розмови.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram