Зараз настали такі дивні часи, коли в умовах коронавірусу ми маємо докорінно міняти свої звички і уподобання. Як от наприклад ми повинні припинити цілуватися. Але ж поцілунки – це невід’ємний елемент життя, тож пропоную сьогодні про них хоча б поговорити. До того ж весна надворі, пора кохання, а тут таке.

Я просто впевнена, що пандемія грипу набрала таких шалених обертів в Італії деякою мірою через звичку італійців цілуватися в обидві щоки. Щасливі люди сонячної країни завжди такі милі, коли зустрічають друзів на вулиці. Думаю, що італійці ще довгий час після закінчення пандемії не будуть цілуватись. Як і іспанці, і французи.

Ми, українці, народ суворіший, тому обіймашки при зустрічі – це максимум що з нас можна вичавити, тож навіть у цей непростий час всесвітнього карантину ми хоч чимось захищені – відсутністю звички постійно цілуватись.

А от історія поцілунків, на мій погляд, надзвичайно цікава. Вперше про поцілунок згадується ще за 1500 років до нашої ери в індійських ведах. Але, думаю, що цілуватись люди почали набагато раніше, ніж про це написали вперше.

У стародавній Греції і Римській Імперії поцілунок був таким собі факсиміле. Якщо жителі цих країн не вміли писати-читати, вони ставили відбитки своїх губ наприкінці документу, попередньо складеного писарем. Або, пам’ятаєте, раніше неписьменні люди ставили хрестик внизу документу, так от, кажуть що хрестик ще й досі лишається символом поцілунку. Дуже це мені нагадує любовні листи, які закохані років багато тому цілували перед тим, як вкласти в конверт. У стародавньому Римі, до речі, на знак вітання цілували не лише друзів і членів сім’ї, а й торговців і просто перехожих. Важко навіть уявити собі, що ви йдете вулицею, а перехожі вас цілують!

Грецька мітологія взагалі має свій міт щодо традиції поцілунку. Давним-давно, коли люди були двостатевими й мали кожен по дві голови, чотири руки та чотири ноги, вони були цілком щасливі й самодостатні. Але, прогнівивши Зевса, наші предки були жорстоко покарані. Він зробив людей звичайними, розділивши їх на чоловіків і жінок. Вважається, що цілуючись, люди намагаються знову поєднатись. Звідси, власне, значення слова “цілуватися” – ставити цілим.

Учені довели, що цариця Клеопатра, яка мала нечувану кількість коханців, ніколи з ними не цілувалась. У сучасному Єгипті на законодавчому рівні прописана заборона поцілунків в губи на людях, такі поцілунки офіційно вважаються любовною прелюдією. Особа, яка необачно вирішила поцілуватись на вулиці, може бути оштрафована, або навіть ув’язнена. Єгиптяни ведуть себе дуже обачно. Водночас поцілунок в обидві щоки вважається виявом поваги і широко поширений в арабських країнах.

Моветоном традиційно вважаються поцілунки в Китаї і Японії. Тут їх розцінють як прояв недопустимої еротичної поведінки.

Важливу роль мав поцілунок в часи перших християн, які, зустрічаючись, вітали один-одного поцілунком у щоку. Вважалось, що саме через поцілунок проявляється Святий Дух. А ось потім, у часи Середньовіччя традиція поцілунків між християнами зовсім зникла. Протестантська церква взагалі заборонила своїм вірянам цілуватися, оголосивши, що поцілунок – це елемент гріховної спокуси. Загалом у суворі середньовічні часи люди цілувались мало, набагато менше ніж у період античності чи пізнішу епоху Ренесансу. Враховуючи часті епідемії чуми, тоді люди банально боялися підхопити один від одного невиліковну хворобу. Тим паче заборонено було цілуватися на публіці, наприклад, у середньовічній Італії чоловік який публічно посмів цілувати незаміжню дівчину, був зобов’язаний з нею одружуватись, поцілунок був вагомим аргументом.

Ще з давніх часів поцілунки залежали від рангу того, кого цілують. Рівних собі цілували в губи, тих, хто вищий за ранком – в руку, ще поважніших осіб – в коліно, а от духовенство цілували в ноги.

Щодо сучасних прикмет, вважається, що чоловік заробить більше грошей і досягне вищих цілей, коли щоранку його цілуватиме кохана жінка. Думаю, це чиста правда, адже надихнувшись зранку, можна підкоряти світ протягом дня.

Для тих, хто прагне схуднути, поцілунки будуть справді в пригоді, адже під час поцілунку, спалюється від 2 до 5 калорій. Також при поцілунках покращується кровообіг і клітини крові наповнюються киснем. А тіло поцілунки приводять у тонус.

Ґете стверджував, що “Поцілунок – це коли дві душі зустрічаються на кінчиках губ”. Тож владайте собою, мине пандемія і знову почнемо цілуватись.

До речі, Всесвітній день поцілунків відзначають щороку шостого липня.

Сподобався матеріал? Підтримай "Український інтерес". Знання – це сила. І на оновленій землі врага не буде! Монобанк 4441 1144 0359 2361 Приватбанк 5457 0822 9082 5491 PayPal – [email protected]