“Потрібні офіціанти та кухарі”. Про найпопулярніші робітничі професії

У 2019 році вакансія продавця стала найпотрібнішою серед робітничих професій. Про це свідчить аналітика “OLX Робота” за 2019 рік. На другому місці за кількістю вакансій опинилася професія водія, а на третьому – кухаря. У десятку популярних робітничих професій також увійшли вакансії вантажника, прибиральниці, офіціанта, охоронця, бариста, монтажника та кур’єра. А тепер про зарплати: продавцю в середньому пропонують 8 000 гривень на місяць, офіціанту – 9 500, прибиральниці – 5 000, кухарю – 10 000, водію та монтажнику – 15 000, вантажнику – 9 000, охоронцю – 7 250, баристу – 8 250, а кур’єру – 10 500.

Десятка не дивує, однак засмучує експертів. Голова Всеукраїнської асоціації компаній із міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник зазначає, що ця стійка тенденція на українському ринку праці не сприяє економічному процвітанню.

Чи зрівняються українські зарплати з польськими

“Потрібно зазначити, що професія продавця не є робітничою і в цьому є ключова проблема української економіки. Продавець нічого не виробляє, а тільки реалізує виготовлену кимось іншим продукцію. В українських реаліях здебільшого йдеться про закордонну продукцію. Окрім того, із топ-10 спеціальностей немає такої, яка б стосувалася виробництва. Вони дотичні до сфери послуг і належать до сегменту низьких зарплат. Отже такі люди часто змінюватимуть місце роботи, випробовуватимуть свої сили в поїздках на роботу за кордон чи перебуватимуть у статусі безробітного. Усе це свідчить про те, що Україна стоїть осторонь світових економічних трендів”, – сказав він.

Експерт пояснив, що головна мета сучасних економік світу – створення або повернення тих підприємств і виробництв, які раніше переносили до країн Південно-Східної Азії, бо там була дешева робоча сила.

“Зараз навпаки постає питання забезпечення робочими місцями власних громадян, тому уряди розвинутих країн (наприклад, США) борються за повернення підприємств та виробництв”, – уточнив Василь Воскобойник.

Тут варто зазначити, що сфера виробництва в Україні не лише не встигає за світовими тенденціями, а зараз взагалі переживає не найліпші часи. Про це свідчать дані порталу robota.ua. Судячи з динаміки кількості вакансій, у галузі виробництва нині є дефіцит кадрів і потреба в персоналі. Загалом за квартал роботодавці подають 30 000 вакансій на пошук співробітників у цій сфері. Ідеться зокрема про інженерів-механіків, інженерів-електриків, інженерів-проєктувальників, технологів, інженерів-конструкторів тощо.

Василь Воскобойник підкреслює, що фахівці у сфері виробництва частково їдуть за кордон, частково виходять на пенсію. “Найголовніша проблема полягає в тому, що підготовка спеціалістів у галузі виробництва значно скоротилася в останні 25 років. Саме тому зараз є дуже велика потреба в них”, – сказав він.

До цієї сумної картини варто додати й те, що в Міністерстві економіки вважають, що падіння української промисловості набуло системного характеру і вимагає швидкого реагування з боку держави. Про це повідомив міністр економіки Тимофій Милованов у себе на Фейсбуці. Він підкреслив, що падіння промисловості в Україні спостерігається вже пів року. І якщо раніше його пояснювали окремими факторами, то зараз в уряді зазначили, що це падіння охопило вже майже всі види промисловості.

“Це свідчить про дію системних факторів, таких як нестача попиту в поєднанні з негативним впливом зміцнення гривні на конкурентоспроможність вітчизняних виробників”, – додав Милованов.

Згідно зі статистикою, у листопаді минулого року промислове виробництво в Україні скоротилося на 7,5%, у жовтні – на 5%, у вересні – на 1,1%.

Заробітчанство – велика трагедія чи великі можливості?

Отож варто підсумувати: промислове виробництво перебуває у сфері турбулентності, у маленьких містечках України буває навіть так, що воно взагалі відсутнє або всі посади давним-давно зайняті. Така ситуація призводить до того, що людям доводиться шукати альтернативу: саме тому вони йдуть працювати у сферу торгівлі й обслуговування тощо.

Також у пошуках кращої зарплатні українці змушені покидати свою малу батьківщину та переїжджати до більших українських міст, часто – взагалі до інших країн. Як говорила моя знайома: “Офіціантка в Україні й офіціантка в Німеччині – це дві великі різниці”.

Наостанок про зарплатні парадокси. За даними Держстату, середня заробітна плата в освітній сфері склала 8 118 гривень. Нагадую, що сервіси оголошень пропонують тому ж офіціанту чи офіціантці середню зарплату в 9 500. Ми живемо в напрочуд дивній зарплатній матриці. І, гадаю, саме цей несправедливий розподіл зарплат та образа на державу і змушує людей виїжджати з України. Саме тому заробітчанство й досі є великою проблемою нашої держави. Саме тому абсолютно логічно, що українці, які давно не бачилися, найперше запитують один в одного: “Як ти? Не збираєшся їхати на заробітки?”.