Минув День Героїв. Але не переведуться з-поміж нас самі герої.

Як Церква будується на мучениках, так нація – на героях. Спочатку незалежна Україна була простою мрією. Але такі люди як Євген Коновалець, Степан Бандера, В’ячеслав Чорновіл своїм життєвим шляхом перетворили мрію у велику ідею для народу. А згодом ідея стала реальністю. В’ячеслав Чорновіл часто повторював: попереду має бути ідея!

Читайте також: “Сила безсилих”: якими бачили посттоталітарні перетворення Вацлав Гавел і В’ячеслав Чорновіл?

Нам кажуть, що час ідей минув, і ми маємо задовольнятися сурогатами. Сучасна культура намагається підсунути суспільству квазігероїв із псевдоідеями. Спортсмени, зірки шоу-бізнесу, політики претендують на те, щоби бути лідерами думок. Таке суспільство живе не сенсами, а заголовками новин. Ми надто багато відволікаємося, щоб обговорювати, як Притула відреагував на чергову дурницю, яку ляпнув Усік. А на завтра забуваємо про все, бо вже нова сенсація привернула нашу увагу.

Тим часом справжні постаті лишаються в тіні. У травні патріотичне середовище згадує Павла Скоропадського, Миколу Міхновського, Симона Петлюру та Євгена Коновальця. Хочу вам розповісти про одного з новітніх героїв, з яким мав честь товаришувати. Роман Атаманюк був звичайним сумським хлопцем, який на першому курсі університету відгукнувся на листівку й приєднався до націоналістичного середовища. Перейшов із російської мови на українську. На вишкільних таборах вчив молодь Сумщини патріотизму. У часи Януковича він був одним із учасників протестного руху, а згодом – і Революції Гідності. У 2014 році пішов воювати в складі добровольчих батальйонів, згодом перейшов до 93 ОМБр Збройних сил України. 28 травня 2015 року здобув життя вічне в бою під Опитним.

Сьогодні одні квазігерої все частіше закидають тезу, що нам потрібні компроміс і примирення з окупантом за будь-яку ціну. Інші кажуть – “какаяразница”. Їх стало надто багато в інформаційному просторі. Однак ці слова не підкріплені нічим, крім гучного шуму. А ідея жити в українській Україні освячена життєвим шляхом і кров’ю таких людей, як Роман Атаманюк. І саме тому Україна переможе.

На світлині мій друг Роман Атаманюк.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram