Збігнев Бужинський народився 31 березня 1902 року в Жовкві поблизу Львова, у 1920-х закінчив військове училище, став офіцером артилерії. Артилеристи, як відомо першими серед військових стали використовувати повітряні кулі для коригування вогню, тож лейтенант Бужинський опинився в Торунській військовій школі аеронавтів. Захоплення аеронавтикою і чудове знання французької посприяло наступному кроку його кар’єри. У 1922-му Польща придбала французький дирижабль типу “Зодіак”, причому надійшов повітряний корабель у розібраному вигляді, і всі інструкції додавалися лише французькою мовою. Потрапивши до команди першого в незалежній Польщі дирижабля (що отримав назву “Лех”), він став одним з перших польських пілотів-дирижаблістів.

Збігнев Бужинський працював далі, розробляючи аеростати – і для рекордних польотів на славу вітчизни, і для оборони, і для науки. Це він розробив польські аеростати повітряного загородження, які, втім, не врятували його вітчизну в 39-му.

Ще перед тим він (разом із напарниками) встановив кілька світових рекордів. Наприклад, у 1934-му з Вацлавом Бужинським вони встановили рекорд, за півтори доби долетівши з Варшави до російської Рязані, а наступного року Збігнев Бужинський з Владиславом Висоцьким побили і цей рекорд, долетівши майже до Сталінграду.

Згодом він написав дві книги: “Костюшко” над Америкою” (маючи на увазі політ польського аеростата “Костюшко” над Канадою) і “На повітряній кулі через континенти”.

Другим стратонавтом став науковець. Константин Наркевич-Йодко – фізик й альпініст, представник шляхетського литовсько-білоруського роду ВКЛ (перша частина його прізвища білоруська, а друга – “Йодко” – жмудська). Яків Наркевич-Йодко наприкінці XIX століття, наприклад, винайшов радіоприймач (він конструював прилад, що вловлює атмосферні електричні розряди), а якби йому стало клепки – був би винахідником радіо, задовго до Попова чи Марконі.

Константин Наркевич-Йодко був фізиком, і його, як і Огюста Пікара, цікавили космічні промені. Тому він полюбив гори, бо для дослідження космічних променів потрібна висота. Або гори, або стратостат – до початку космічної ери інших варіантів не було. Написав дві книжки про альпінізм: “Підкорюючи вершини Анд” і “Тінь Сахари”.

Наприкінці 30-х років професор Мечислав Вольфке виступив з ініціативою побудови польського стратостату для наукових досліджень і для досягнення світового рекорду, а поляків питання престижу завжди цікавило, тож другий аргумент, либонь, переважав.

Ініціативу Вольфке підтримали “і оборона, і наука” (за висловом Сергія Корольова) – професор Ігнацій Мосьцицький і генерал Казимеж Соснковський. Виділили фінансування на штурм польської стратосфери. Для тканини оболонки стратостата закупили японський шовк, герметичну гондолу виготовили в Польщі. Для першого польоту, що мав відбутися у вересні 1938-го в Хохоловській долині, поблизу Закопане, у Західних Карпатах, вирішили по-дешевці наповнити оболонку воднем.

Польський стратостат назвали “Gwiazda Polski” (“Зірка Польщі”). Основний екіпаж складався з Бужинського та Наркевича-Йодко, а дублерами призначили Франтішека Хинека та Антонія Януша . За обсягом оболонки це був найбільший у світі стратостат – 120 метрів у висоту.

Запуск кілька разів відкладався, а коли врешті вирішили запускати стратостат, під час наповнення оболонки здійнявся сильний вітер. Запуск відклали ще раз, і почали випускати водень з оболонки, тертя шовку викликало іскру, і все запалало. Унаслідок пожежі оболонка згоріла, і про політ можна було забути.

Цікаво, що за розрахунками стратонавтів апарат мав полетіти на північний схід і приземлитися у Волинському воєводстві, тому польська пошта довірили доставити листи до Рівного і Луцька цим стратосферним шляхом. Пошта зберігалася в гондолі стратостату, яку вогонь не пошкодив. І – можливо це єдиний такий випадок в історії поштових відправлень – листи відправили наземним шляхом, проштемпелювавши, що внаслідок пожежі доставка авіапоштою неможлива. Уявляєте, скільки нині ці філателістичні рідкості коштують у колекціонерів?

Оболонку відновили, гондола лишилася неушкодженою. Вирішено було відновити проєкт і наступного року встановити той клятий світовий рекорд, піднявшись на тридцятикіломерову висоту. Тільки тепер місцем старту обрали Славське в Східних Карпатах – це на Львівщині. США надали підтримку проєкту – тепер поляки наочно зрозуміли небезпеку водню – гелій для наповнення оболонки. Дату польоту призначили на вересень 1939 року, ще не підозрюючи, що 1 вересня у Польщі не діти підуть до школи, а дойче зольдатен попруть через кордон, а 17 вересня в Славське прийде Червона армія.

Вперше в історії літальний апарат перетнув межу в 30 кілометрів лише у 1959 році, це був прекрасний, чудовий за параметрами, хоча слабкий у бою, винищувач F-104.

“Зірка Польщі” виявилася нещасливою. Вона так і не піднялася в повітря.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram