Новорічні й Різдвяні свята – це особливий час, коли ми чекаємо на дива, коли хочеться робити подарунки, малюючи усмішки на обличчях близьких і не зовсім людей. Усі ми любимо робити подарунки, а чи всі ми любимо та вміємо їх приймати?

Незнайома людина пригостила вас у ресторані обідом, а, можливо, друг, якого ви давно не бачили, запросив вас пожити на пів року до себе на віллу на Балі. Родичі перед Різдвом закидали вас недешевими подарунками, і тепер ви думаєте, чи насправді ви це все заслужили та як ви за всі ці подарунки маєте їм віддячити. Не варто, адже зазвичай ми отримуємо подарунки, які вже відпрацьовані Всесвіту.

Нам в дитинстві батьки казали, що все потрібно заробляти тяжкою працею? Так, тяжкою, адже це почесно. Тож, для того, щоб отримати бажане, ми повинні довго та багато працювати. Саме через це легкість отримання подарунку для нас автоматично занижує його оцінку. А ще існує поширена думка, що, отримавши щось просто так, ми маємо обов’язково десь втратити. Тому ми боїмося занадто дорогих або не виправданих подарунків, адже дитячі страшилки все ще міцно сидять у голові, і ми живемо відповідно до закладеної в нас програми.

На своєму прикладі скажу, підсумовуючи події року, що йде. Десятки незнайомих людей приходили мені на допомогу по всьому світу. Хтось допомагав із роботою, хтось виручав у подорожах, хтось годував, а хтось давав дах над головою. І що я робила? Я просто дякувала і з радістю приймала все запропоноване. Адже люди, які мені в цей момент допомагали, вважали себе причетними до мого успіху і до мого щастя, якими я із задоволенням ділилась.

Чому ж не всі можуть собі дозволити просто так взяти та прийняти подарунок, подякувати й із задоволенням ним користуватися?

Уявіть таку картину, ви кілька місяців відкладаєте гроші, щоб купити своїй дитині на Новий рік ноутбук чи смартфон. І ось нарешті, загорнувши презент в яскравий папір, прикріпивши зверху бант, ви вручаєте своєму чаду довгоочікуваний подарунок. Що ви хочете в цей момент побачити та відчути? Так, правильно, ви хочете побачити його обличчя, переповнене щастям! А якщо замість цього він скаже: “Я не впевнений, що я це заслужив”, або “Як я маю вам за це віддячити?”. Це ж неправильно! Адже ви планували розділити його щастя, а не його підозри. Ось так і Всесвіт чекає від нас правильної реакції на подарунки.

Ніяковість – одне з неправильних відчуттів у момент отримання подарунків. Часто коли хтось хоче зробити нам подарунок, ми ніяковіємо, відчуваючи провину за витрачені на нас час і кошти. Ми елементарно не навчені радіти тому, що отримуємо просто так. Ми кажемо: “не варто було”, “навіщо ви витрачались”, “мені нічого не потрібно”. Цим ми в першу чергу ображаємо людину, яка приготувавши подарунок, нічого не шкодувала, а робила це з відчуттям задоволення.

Якщо ми самі даруємо подарунки близьким, або навіть незнайомим людям, чи очікуємо ми щось навзамін? Невже ми хочемо щось від них? Ні, ми просто хочемо зробити цих людей щасливими, побачити їхню усмішку і ціна подарунка не варта обговорення.

Приймаючи подарунки, ми даємо можливість іншим людям відчути себе добрішими, навіть успішнішими, адже їм повернуться всі їх добрі справи втричі. Це дуже важливо, давати іншим людям можливість робити нас щасливими.

Ми часто відмовляємося від подарунків зі словами: “Дякую, але не варто”, або “Я цього не заслужила” цим самим посилаючи інформацію Всесвіту, що вам нічого не потрібно, або ви не хочете отримувати подарунки просто так, не відпрацьовуючи їх. Тож не жалійтесь потім, що дива відбуваються з усіма, а ось з вами нічого не трапляється.

Пів року тому я сиділа на підлозі аеропорту імені Шопена та плакала – так сумно було й одиноко. А ще вайфая не було, тож не знаю що тоді мене більше засмутило. Раптом до мене підійшов хлопець і простягнув велику швейцарську шоколадку. Я знаю, ця шоколадка коштує в дьюті фрі 10 євро. Автоматично протягую руку та беру. А від розглядає моє обличчя та каже, усміхаючись: “З’їжте, вам має стати краще”. Я, витираючи рукавом светра очі, кажу: “Дякую, мені вже краще!” Дійсно, чому це я лякаю людей навкруги? Напевно, щоб зараз тримати в руках мою улюблену шоколадку. Я досі згадую цього хлопця, думаю, що він також тримає в пам’яті випадок, коли фактично врятував від потопу аеропорт Варшави.

Тож, якщо Всесвіт вирішив порадувати та побалувати вас, просто від душі дякуйте. Краще поширюйте своє добро, якщо ви дійсного цього хочете. Вміти радіти подарункам – це найбільша подяка, яку від вас чекають у цей момент. Те, що ми отримуємо зараз – результат наших дій або рішень, які ми вчинили або ухвалили раніше. Ми не завжди фіксуємо той момент, коли робили Всесвіт кращим, тож не аналізуйте, а приймайте все, що до вас приходить із задоволенням!

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram