Найвідомішим українцем, який під час Другої світової війни зі зброєю в руках брав участь у боротьбі з нацизмом у лавах французького руху Опору, є Василь Порик. Уродженець українського Поділля, він воював у лавах Червоної Армії, потрапив у полон, перебував у таборі, з якого зумів утекти й приєднатися до французьких партизанів. Порику посмертно присвоїли звання Героя Радянського Союзу, на честь нього називали вулиці, засновували музеї. Але був ще один українець – герой французького руху Опору. Про нього в Радянському Союзі не згадували взагалі. Тому що він народився у Канаді.

Петро (або ж, на англійський манер, Пітер) Дмитрук з’явився на світ рівно 100 років тому, 27 травня 1920-го, у родині українських переселенців до Канади. Він був єдиним сином Георгія (Джорджа) Дмитрука. Місце його народження – невеличке містечко Редісон у провінції Саскачеван. Про ранні роки життя Пітера невідомо практично нічого. Коли почалася Друга світова війна (а Канада брала в ній участь від самого початку, підтримуючи Велику Британію), він зголосився вступити до Королівських повітряних сил Канади. Схоже тоді склалася й доля іншого українського канадця – Рассела Беннока.

У 1941-му Пітер Дмитрук мешкав у місті Віньярд, провінція Саскачеван. У липні того року він став військовослужбовцем, а невдовзі його серед тисяч інших новобранців відправили кораблем до Великої Британії. Там Пітер пройшов підготовку на повітряного стрільця бомбардувальника й невдовзі у званні флайт сержанта був зарахований до складу 405-ї ескадрильї Королівських повітряних сил Канади.

Літати Пітеру довелося на важких чотирьохмоторних бомбардувальниках Handley Page Halifax, які з аеродромів на Британських островах здійснювали нальоти на територію гітлерівської Німеччини й окупованих нацистами країн Европи. Пітер був хвостовим стрільцем – тобто, відповідав за захист літака із задньої півсфери, кулеметним вогнем давав відсіч атакам німецьких винищувачів.

Однак, захистити свій літак від вогню із землі Пітер не міг. 1943 року, в одному з бойових вильотів над східною Францією, “Галіфакс” було підбито німецькими зенітками. Дмитрук зміг врятуватися з охопленого полум’ям літака з парашутом. Після приземлення він протягом деякого часу переховувався в лісі. Потім його знайшли місцеві мешканці. Дізнавшись, що перед ними авіатор із країн Союзників, вони допомогли йому вийти на зв’язок із французькими партизанами – “макі”.

Французи переправили канадського українця на південь країни, в регіон Овернь, де рух Опору був досить потужним. Разом із французькими побартимами по зброї, він взяв участь в організації низки диверсій проти німецьких військ, на складах боєприпасів. Очеивдці відзначали, що Пітер був дуже хоробрим воїном і заслужив почесне прізвисько “П’єр Канадець” (Pierre le Canadien). Але після того, як партизани підірвали німецький ешелон із озброєнням, почалися облави. 9 грудня 1943 року гітлерівці схопили Пітера в овернському селищі Ле-Мартр-де-Вейр. До них доходили чутки про легендарного “П’єра Канадця”, тож коли він потрапив до їхніх рук – його негайно розстріляли.

Смерть Пітера врятувала від розправи сотні, а, може, і тисячі французів. Нацисти зазвичай застосовували каральні акції щодо селищ, поблизу яких стався теракт або акт саботажу. Проте, стративши Дмитрука, вони вирішили, що знищили найнебезпечнішу особу, організатора підриву військового ешелону, і не застосовували репресії до мирних мешканців.

Пітер Дмитрук був похований на кладовищі селища Ле-Мартр-де-Вейр. Про його смерть родина дізналася тільки через рік – коли Франція була визволена від нацистів, й інформація про загибель Пітера змогла дійти до Канади. Посмертно Франція нагородила його “Воєнним хрестом 1939-1945” – нагородою, якою вшановують військових і цивільних, які відзначилися в роки Другої світової війни на боці країн антигітлерівської коаліції. Щороку мешканці Ле-Мартр-де-Вейр вшановуют пам’ять українського канадця на його могилі.

Не забувають про Пітера Дмитрука й за океаном. 1995 року велика стаття про нього була опублікована в популярному американському сімейному часописі “Рідерз дайджест”. Вона мала назву “Юнак із прерій, який загинув за Францію”. 1999 року Дмитрука посмертно нагородили відзнакою “Будівничі нації”, якою вшановують видатних українців, що зробили помітний внесок у розвиток канадської провінції Саскачеван. На його честь навіть названо одне з озер у Канаді. Озеро Дмитрука розташоване на північний захід від великого озера Крі у Саскачевані.

В Україні ж про Пітера Дмитрука почали згадувати тільки нещодавно. Але поступово правда про наших героїв тієї страшної війни відновлюється.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram