Сьогодні розслідуємо проблеми, що виникають через близькозвучні слова, що повністю або частково відрізняються значеннями. Вони називаються пароніми. Найчастіше таких слів два, але буває й більше. Тому не треба “ловитися” на початкову частину цього терміна, співзвучну зі словом “пара”. Насправді слово “паро́нім” утворене від давньогрецького παρώνυμος, що означає “близька назва”. Такі слова репрезентують паронімію (παρα- – “біля” + ὄνυμα – “ім’я”). Близькозвучність призводить до сплутування (про помилки, спричинені паронімією, я згадував у матеріалах Привіт від Косого, або Хто ж “посадить книжку”? та Пригода – не нагода, або “По німецькому показу”). Спробуємо розібратися з цими підступними “майже близнюками” далі.

Баталіст vs баталер

“Баталіст від Бога” / “Старший баталер служби постачання корабля відповідає за витребування, отримання, облік, правильне утримання, зберігання та витрачання продовольства, речового і шкіперського майна”.

Баталер – той, хто відає на судні продовольчим і речовим постачанням особового складу. Баталіст – “художник, який малює батальні картини”. Тобто – його творчість присвячена воєнній (не військовій!) тематиці, бо застаріле баталія – це “бій, битва, бойовище”. В іронічному сенсі “баталією” називають сварку чи бійку.

На жаль, з цим словом часто творять плеонастичні (зайвослівні) конструкції: “70 років тому в березні у в’язниці міста Солікамська (нині Пермський край, Росія) помер відомий усус, художник-баталіст Українського Легіону, творчість якого увійшла у знамениту “Стрілецьку антологію” – Іван Іванець (1893-1946)”. Тут слово “художник”, зрозуміло, зайве. Так само й у реченні: “Народився Сергій Васильківський, український живописець, художник-пейзажист, баталіст, “поет українського малярства”. Адже пейзажист – це “живописець, який спеціалізується в галузі пейзажу”. Але читач може закинути: “пейзажист” – це також і “письменник, митець, який описує природу”. А я його попрошу читати уважніше: у наведеному реченні вже вжито слово живописець – “той, хто займається живописом; художник”. І, про всяк випадок, контрольний: живопис – “1. Вид образотворчого мистецтва, що зображує фарбами предмети і явища реальної дійсності. 2. Твори цього виду мистецтва”.

Міфічний vs міфологічний*

“Про міфічний закон “реінтеграції” Донбасу, який ніхто не бачив, але всі про нього чули” / “Через поняття сакрального філософія корелює також з міфом, міфологічною свідомістю”.

Слово міфічний стосується до міфу – “стародавньої народної розповіді про явища природи, історичні події тощо або фантастичні оповідання про богів, обожнених героїв, уявних істот”. У переносному значенні – це “овіяний легендами; легендарний (“який своєю незвичайністю (силою, героїзмом, хоробрістю тощо) викликав багато легенд”), а також – “вигаданий, фантастичний, якого не існує”. Міфологічний – той, що стосується міфології (“сукупність міфів якого-небудь народу” і “наука про міфи”).

Ці слова “можуть часом вживатися як синоніми – коли йдеться про щось, властиве і окремому міфу, і міфології в цілому, тобто коли прикметник міфічний утворений від іменника міф у значенні “стародавній народний твір про богів і героїв”, а прикметник міфологічний у значенні “сукупність міфів”, наприклад: міфічний герой і міфологічний герой, міфічний сюжет і міфологічний сюжет (сюжет з міфології). Але вживати слово міфологічний паралельно до міфічний не можна, коли останнє вжите в значенні переносному – “фантастичний”, “казковий” або “уявний, який не існує”. Наприклад, не можна сказати: “він назвав якусь міфологічну суму”, а тільки: “він назвав якусь міфічну (фантастичну) суму”; не можна сказати: “він склав якийсь міфологічний план”, а тільки: “він склав якийсь міфічний (фантастичний, нереальний) план” (Є. Чак).

Регістр vs реєстр

“У творчій та педагогічній практиці ще недостатньо уваги приділяється врахуванню специфіки регістрів співочого голосу”; “Дані, які використовуються багаторазово, зберігаються не лише в Довідниках, але й у Регістрах відомостей інформаційної бази” / “Державний реєстр суб’єктів інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення веде Національна рада”.

Слово регістр, коли в родовому відмінку має закінчення [-у], означає “ділянка звукового діапазону (звуки нижнього регістру); орган державного технічного нагляду за будівництвом і безпекою плавання суден (діяльність регістру)”. Із закінченням [-а] це слово називає “розподільник, регулятор у деяких машинах і приладах; пристрій в обчислювальних апаратах”. Ну а реєстр (родовий – закінчення [-у]) – “список, письмовий перелік когось, чогось; книга для записування, обліку (внести до реєстру)”.

Установа vs установка

“Зазначають, що ця установка є першою українською системою озброєння стандарту НАТО” / “Державна установа “Інститут всесвітньої історії НАН України” офіційно заявляє, що не має і за жодних обставин не може мати ніяких відносин із будь-якими науковими, освітніми закладами, організаціями чи окремими науковцями окупованого Криму та сепаратиських, самопроголошених “ДНР” і “ЛНР”, а будь-які спроби започаткувати стосунки зазнають рішучої відсічі”.

Установа – таку назву має: “1. Організація (з певним штатом службовців і адміністрацією), що відає якою-небудь галуззю (галузями) народного господарства, торгівлі, культури, науки і працює в цій галузі (галузях); будинок, приміщення, де розташована така організація; місце роботи кого-небудь. 2. розм. Умова, домовленість. 3. заст. Закон, правило”. Слово установка теж має кілька значень: “1. Дія за значенням установлювати/установити 1 (“ставити, поміщати десь що-небудь певним чином, підготовляючи до використання”). 2. Пристрій, механізм, за допомогою якого виконують певні операції або одержують щось. 3. розм. Бойова гармата. 4. В артилерії – регулювання, наведення прицілу і цілика в цифрах. 5. фізл. Зумовлена попереднім досвідом готовність людини до виконання певної діяльності; спрямованість діяльності організму або якогось його органу”.

Водночас нині маємо такі поради: у нашій мові для називання дії рекомендовано уникати скалькованих віддієслівних іменників жіночого роду. Іменник “установка” краще замінити на якийсь із варіантів: встановлення / інсталяція (дія), устатковання / пристрій (механізм); настанова (спрямування) або переформатувати речення, вживши дієслово встановлювати:

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
швидка установка програми швидке встановлення програми
зламана установка зламаний пристрій
давати установку перед грою давати настанову перед грою
виконувати установку кондиціонера встановлювати кондиціонер

Постанова vs постановка

“Відео, на якому нібито “СБУ” захоплює базу добровольчого батальйону, що з՚явилось у червні 2018 року у мережі, – є постановкою”; “Реєстрація бізнесу та постановка на облік в органах ДФС – п’ять кроків і лише за один день”; “Постановка вистави. Гра є прекрасною формою демонстрації життя людей”; “Ефіри на радіо, постановка голосу і авторські програми. У Львові стартує медіатабір для дітей” / “Кабмін постановою № 1149 від 27 грудня 2019 року вніс зміни до Правил надання послуг поштового зв՚язку”; “Є пропозиція цей проект з усіма змінами та доповненнями прийняти як постанову зборів”.

За словом постановка словник закріплює такі значення: “1. Здійснення, організація, розгортання якої-небудь роботи, діяльності тощо; спосіб трактування, характер розуміння або висвітлення певного суспільного явища, наукової проблеми тощо. 2. театр. Здійснення вистави на сцені театру; сценічне оформлення вистави, спектаклю; розм. Вистава, спектакль. 3. спец., рідко. Набута тренуванням манера тримати в певному положенні тіло або руки, ноги і т. ін. під час виконання яких-небудь вправ, певної роботи тощо; постава”. Сталий вислів постановка голосу має значення “спеціальне тренування голосових зв՚язок для співу” та “майстерність професійного володіння голосом”. Тим часом для позначення дії рекомендовано замінювати скальковані віддієслівні іменники жіночого роду: замість постановка краще вжити ставлення / поставлення (дія), постанова, вистава (спектакль), постава (манера тримати якусь частину тіла) або ж переформатувати речення, увівши туди дієслово ставити / поставити:

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
постановка вітрил поставлення вітрил
театральна постановка у двох діях театральна постанова у двох діях
цікава постановка в театрі цікава вистава в театрі
постановка голови постава голови

Ну а постанова – це “1. Розпорядження, акт органів державної влади; директива керівного адміністративного органу; судове рішення, пов՚язане з розглядом кримінальної справи. 2. Колективне рішення; ухвала; взагалі рішення, прийняте ким-небудь; заст. Картина (в драматичному творі)”. До нього є омонім зі значенням “діал. Меблі, умеблювання; перев. множ. Розпорядок, умови життя; звичай, правило”.

Глуз vs глузд

“Нещодавно я став свідком показової розмови: один зі студентів провідного університету країни в компанії своїх колег поділився бажанням вступити в один з провідних вишів США, через що був узятий на глузи”; “І будуть глузи, глум, погорда – Тобі найвища нагорода, – І ти на проби й гарт готов, Ти крізь Мордовії й Сибіри Нестимеш гордо світло віри В свою незраджену любов (Іван Світличний. “В. Стусові”) / “А у мене таке враження, що здоровий глузд промоутерів цього законопроекту таки покинув”; “Андрій Ніколаєнко: Покроково повертаємо здоровий економічний глузд в оподаткування фізосіб-підприємців”; “З глузду з՚їхав”: Путін заговорив українською в окупованому Криму”.

Розмовне глуз (частіше у множині) – синонім до глузування (“дія за значенням глузувати” – [з кого – чого, над ким – чим і без додатка] “уїдливо насміхатися; висміювати когось або щось”). Є воно у фразеологізмі на глузи (глуз) піднімати (підняти, брати, взяти) кого – “глузувати, насміхатися з кого-небудь”.

У розмовному мовленні глузд синонімічний до слова “розум”. Це відображено у низці сталих зворотів: глузд за розум завернув (“про стан людини, коли вона не може нормально мислити або діяти”; з глузду з՚їхати (скрутитися, зсунутися); глузду рішитися (“втратити розум, стати божевільним”). Ще одне значення цього слова – “розумний зміст чого-небудь; рація, смисл”. А сталим висловом здоровий глузд позначають “тверезе розуміння речей; розсудливість; сукупність уявлень, поглядів, навичок мислення, які розгортаються не під дією науки, філософії чи якихось загальних принципів, а вироблених і зафіксованих людиною на основі її повсякденного життя”. До речі, такий вислів є і в інших мовах: грецьке ϰοινὴ αἴσθησις (koiné aísthesis), лат. sensus communis, англ. common sense, нім. Gemeinsinn, фр. bon sens).

Ось такі видимі, ледь видимі й невидимі грані. Однак – якщо добре придивитися – їх можна розгледіти. Бажання нам на допомогу.


*Редакція “Українського інтересу” передає буквосполучення th у словах грецького походження літерою т, що закріплено правилами чинного українського правопису (§ 123), який схвалив Кабінет міністрів 22 травня 2019 року. Тут залишився авторський текст без редакторської правки, відповідно до тієї ж норми: “У словах, узвичаєних в українській мові з ф, допускається орфографічна варіантність на зразок: <…> міф, міфоло́гія і міт, мітоло́гія”.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram