Зірка Вікторії Гранецької спалахнула в українській літературі одразу після того, як 2011 року дівчина ризикнула подати рукопис свого роману “Мантра-омана” на головний і на тоді щонайпрестижніший конкурс – “Коронацію слова”. Дебютний роман не тільки взяв Першу премію: відтоді Гранецька – метр сучасного красного письменства. Крім того, ця жінка уособлює собою певний образ “української мрії”: дівчина з села Юрівка, заселеного лише 672 мешканцями, яка, з`явившись на балі Літератури, одразу почала уособлювати її приму-діву.

Гранецька – законодавиця всіх мод, про які тільки можна мріяти дівчинці в країні, здавалося б, третього світу. У буквальному сенсі її образ на різного роду письменницьких фотосесіях, флешмобах час від часу шокує читачів і просто поціновувачів жіночої краси своєю довершеністю, шляхетністю і оригінальністю. Персональний сайт письменниці з Вінниці – один найвпливовіших та повніших у письменницькому відношенні: і за імена, які там публікуються, за їх повнотою, за темперальністю наповнення, а також за відвідуваністю. У письменницькій павутині її сайт – це те саме, що “Кур’єр Кривбасу” в паперовомиу друці – стабільність виходу та наповнення новинками гарантовані.

Окрім того, вінничанка досі не написала ще жодної однакової книги. Починаючи з “Мантри-омана”, яка оповідає історію офісної дівчинки та її драматичного кохання, Гранецька знову й знову дивує читача принципово новими проєктами прози. У червні 2013 року вийшла її друга книжка під назвою “ТІЛО™”. Ідеальний трилер, як на мене, взірець горору, моторошної прози, де життя мертвих і живих сплелося в один жахаючий клубок. У вересні того ж року роман “ТІЛО™” потрапив у десятку фіналістів Міжнародної премії імені Олеся Ульяненка та увійшов до шорт-листа Всеукраїнського рейтинґу “Книжка року-2013” у номінації “Красне письменство”.

2015-го, не задовольнившись прозою, Вікторія почала писати неримовану поезію й отримала диплом лавреата VІІІ Всеукраїнського поетичного фестивалю “Підкова Пегаса-2015”, а згодом за вірш “Смарагдові очі” – лавреата Міжнародного поетичного конкурсу “Намалюй мені ніч” від журналу “Склянка часу Zeitglas”. У вересні 2015 року авторка “ТІЛО™” вийшла на англомовну авдиторію читачів із перекладом оповідання “Емігрантка” у складі двомовної збірки есеїв та оповідань “Україна в мені” (“Ukraine within me”).

Усі очікували третього роману, і у вересні 2015 року вийшов “Щасливий” – роман, створений на основі реальної історії про українську дівчину та азербайджанського хлопця-мусульманина. Хоча роман і нагороджено спеціальною відзнакою “Коронації слова” у номінації “Гранд Романи”, а книга була презентована у різних містах України, зокрема й у середовищі українських мусульман в Ісламському культурному центрі Києва, на мій погляд літературна критика сприйняла цей глобальний твір дещо стримано. Дії та персонажі роману об’єднали Європу й Азію.

Твір тривожний і монументальний, в якому Вікторія Гранецька показала себе також майстринею реалізму та знавчинею людських психіки та психології. Наступний проєкт Гранецької – участь у різних збірках малої прози та колективному творі з Анастасією Нікуліною та Мариною Однорог. П’ятою стала “Спротив речей” – книга лірики.

Останній із проєктів – найгучніший. У листопаді минулого року письменниця разом із Владом Сордом створює видавництво “Дім Химер”, яке до головного книжкового львівського форуму спромоглася випродукувати 17 книг, і їхній стенд у Львові став одним із найбільших новинкових.

Вікторії Гранецькій узагалі, за стилем, пасує горор та темні місця світлого буття нашої планети. У неї чарівна трансильванська зовнішність, яка пасує книжкам про Дракулу. У книзі оповідань “Reality Show/Magic Show” Вікторія Гранецька, вкотре продемонструвавши свою письменницьку, зокрема композиційну та стилістичну майстерність, а також глибину задумів, ще раз вразила читача. Книжка – “дзеркальна”. Шість “химерних” оповідань, що мають реалістичне походження, конкурують із сімома чистими мистецькими вигадками-штуками. Що робити бездітній матері з німецьким хлопчиком, який потрапив до тебе в полон? Чи варто хоч про щось мріяти жінці, яка має померти від раку? Наскільки чисті помисли у вдови, що взялася доглядати сільського дідуся? В частині “Reality Show” знайдуться ці та ті, що дадуть відповідь на інші запитання, сюжети. Попри слово “реаліті”, в деяких із них відчутна письменницька магія. У більшість сюжетів напівказкових “Magic Show” віриш, як у те, що може відбутися тут і зараз насправді, і від неї вже не відірватися при читанні. Хотілося б, щоб і на зразки літератури інших в цілому. До чого в пані “Перемоги” є всі “грані”. Щоб не просто вважатися літературним діамантом, а в малій прозі – навіть еталоном для початківців.

Кожному Андрію Бондарю потрібна своя Ганна Улюра

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram