Осип Григорович Барвінський – український священник і письменник. Він чимало трудився на літературній ниві, але все життя залишався в тіні своїх молодших братів. Адже Володимир став видатним українським громадським діячем, істориком, соціологом, журналістом, письменником, літературним критиком і публіцистом. Олександр також громадсько-політичний діяч Галичини, історик і педагог, який започаткував видавництво “Руської історичної бібліотеки”, де публікували дослідження з української минувшини. Осипа ж найчастіше згадують як одного з братів славетних Барвінських.

Рід Барвінських походив зі шляхетської гілки Барвіч-Барвінських. Григорій Барвінський був священником Української греко-католицької церкви. Мати – Домініка (Доміцеля) – була з роду Білинських. Її батько Дмитро Білинський походив із дрібної руської шляхти на Самбірщині, був греко-католицьким священником. У Григорія і Домініки було восьмеро дітей. Сім’я була начитаною, інтелігентною – саме в таких родинах формувалося наступне покоління світської еліти та політиків, які мали реальну вагу в державі. У сім’ї спілкувалися виключно українською мовою.

Осип народився 29 вересня 1844 року в селі Шляхтинці, що на Тернопільщині. Старші брати Іван та Іполит пішли батьковою стежкою і стали священниками. Доньки – Анна, Юлія та Іванна повиходили заміж за парохів. Ще двоє молодших нащадків – Володимир та Олександр вибрали собі інший шлях, присвятивши життя громадській діяльності.

Осип також вирішив у майбутньому стати парохом. Початкову освіту хлопець здобував у місцевій школі, потім перейшов до Тернопільської гімназії. Коли йому виповнилося 22 роки, він подався до Львова, студіював в університеті, потім перевівся до Духовної семінарії. У 1871 році Осипа висвятили в священницький сан, і він повернувся до рідного села. Спочатку був помічником Барвінського-старшого, а за рік отримав власну парафію в селі Остров поблизу Тернополя. Пізніше отримав приход в селі Сервири (нині Сировари Зборівського району), де й прожив до кінця життя.

Барвінський був не лише парохом, він ще чимало уваги приділяв літературі – писав драматичні твори й історичну прозу, перекладав із сербської.

Як письменник Осип дебютував на шпальтах тижневика “Правда”. Його роботи друкувалися під псевдонімами М. Нетяга та І. Григорович. Неабиякою популярністю серед читачів користувалися його невеличкі книжечки “Рогата худоба”, “Дрібна пшениця господарська”, “Життя святого Євстахія”.

Згодом Барвінський створив українські переспіви сербсько-хорватського народного епосу. У 1877 році Осип Григорович в часописі “Правда” під псевдонімом І. Григорович опублікував свою працю “Дунав – Дунай в слав’янській поезії народній”. За рік у цьому ж самому видання з’явився ще один опус “Jugosławenska Akademija znanosti”, у якому автор висвітлив проблеми слов’янознавства.

Найвідомішим драматичним твором Барвінського стала трагедія, яка вийшла в 1887 році. Львівський театр “Руська бесіда” поставив цей твір на сцені. Спектакль викликав неабиякий резонанс, Іван Франко писав щодо цього:

“Попри численні скорочення, яких зазнала сама п’єса, вона справила на слухачів, що зібралися у великій кількості, глибоке і сильне враження не стільки своїм сюжетом, скільки скоріш чудовою патріотичною тенденцією, текучою і плавною мовою, доброю грою артистів і доброю режисурою. “Полуботок” належить, безперечно, до найбільш вдалих творів галицької драматичної літератури”.

У 1918 році Людмила Старицька-Черняхівська адаптувала драму “Павло Полуботок – наказаний гетьман України” для постановок на театральних сценах.

Літературну працю перервала нагла смерть Осипа Григоровича. Незавершеними залишилися історичні твори: “Тиміш Хмельницький”, “За правду і волю”, “Переяслав”, а також трилогія “Іван Виговський”.

Барвінський відійшов у засвіти 8 лютого 1889 року. Йому було 45 років. Похований в селі Сировари.

Записи народних пісень, які зробив Барвінський, були опубліковані вже по його смерті (1905-1907 роки) у збірнику “Русько-народні галицькі мелодії” Порфирія Бажанського. Нині вони зберігаються у фондах Львівської Національної Бібліотеки.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram