Завтра вже вересень. Багато хто замислюється про шкільні або університетські заняття. Але доки серпень не скінчився – чим промовисте 31 серпня? Адже український інтерес надавав йому великого значення. Без цього дня в народному календарі наші пращури не могли обійтися – особливо ті, хто тримав коней. Поговорімо про… добре ставлення до коней. І про число 300.

Здається, не знайдеться тих, хто бодай раз не сідав би на коня – наприклад, у дитинстві, катаючись у парку з єгерем. 31 серпня – привід ще раз це згадати. Це день кінських покровителів, святих Флора і Лавра, або, по-народному, – Фролки. (Вимова часто переставляє “л” і “р”, так замість “талірка” виникли “тарілка”, “таріль”). Хоча Флор і Фрол – різні імена.

Якщо прогулятися Подолом, то можна побачити Флорівський монастир (його багато хто знає). Він збудований на честь святих Флора і Лавра.

Латинське ім’я “Флор” є і у православних, і у католиків. Воно означає “квітучий”, а ще – “розкішний”, “пишний”. Цього ж кореня інші імена: Флора (хто не знає богиню Флору!), Флоріан, Флоріана… Вважалося, що Флор – талановитий, чесний, справжній друг, а ще – творча людина. Також Флор пов’язаний із землею. “Лавр” – сам за себе промовляє, звідси знамените жіноче ім’я Лаура. Вічнозеленим лавром увінчували переможців. Тому вважають, що Лавр – неодмінно лідер, але спокійний. Одна з українських форм імені Лавр – Лавро. Флор і Лавр – святі. Ці сьогодні не надто поширені імена досить побутували в наших предків.

Ікона Флора і Лавра

Легенда розповідає, що брати Флор і Лавр (ІІ ст.), візантійці, були каменотесами в Іллірії. Вони вірили в Христа, молились і дотримувались обрядів, а отримані гроші витрачали на милостиню. Тобто були благодійниками. Одного разу брати будували язичницький храм. Син місцевого жерця опинився поблизу і опинився надто близько. Відламок брили потрапив йому в око. (Сьогодні сказали б, що порушено техніку безпеки, і що не можна бути близько від будівництва). Влада жерців тоді була необмежена, і розгніваний батько, звичайно, хотів – мінімум – покарати будівельників, а максимум – позбутись їх. Але на це Флор і Лавр пообіцяли вилікувати юнака, що й зробили. У себе вдома вони наставили його у Христовій вірі, помолилися за хворого, і новонавернений зцілився. (Тому Флору і Лавру молилися від очних хвороб – цих святих можна вважати покровителями окулістів). Увірував у Христа і батько зціленого.

Образ Флора і Лавра

Але звідки число триста, пов’язане з цим днем? Був голлівудський фільм “300” (про трьохсот спартанців). А у випадку Флора і Лавра можна казати про триста… навернених християн. Під часу будування храму святі навернули на християнство понад 300 робітників-язичників – чудово знаючи, чим ризикують. А коли храм було скінчено, Флор і Лавр у присутності християн розтрощили ідолів і поставили замість них хрест. За це “бунтівників” після тортур скинули до порожньої криниці. Отже, святі – мученики. Вони стали такими своїми в українській традиції, що народна уява запросто переселила їх до нас – і начебто святі будували Києво-Печерську лавру, і ніби вся історія трапилася в Києві!

Проте наші предки приписали їм і функцію… відповідальних за коней. Кінських опікунів. Але чому? Одна легенда стверджує, що Флор і Лавр годувалися тим, що рили по селах криниці. Але одного разу земля обвалилась і засипала братів. Проте з-під обвалу зацебеніла вода, і туди стала ходити конячка – шкіра та кістки – і пити й гладшати. Селяни це помітили, розкопали обвал – і знайшли там живих і цілих братів. А за іншою легендою, святі захистили коня, якого селянин змушував працювати на другий день Третього Спаса (про це свято вже писав “Український інтерес”: Ольга Смольницька. Третій Спас – горіховий і на полотні) і шмагав батогом. Святі сказали, що кінь і сам молиться Богу, і є день, коли худобі треба відпочивати.

Тому цих святих пишуть на іконах з кіньми. “Фролки” – кінське свято. Хоча кінь – тварина, у місті не дуже поширена (хоча практикуються туристичні розваги – катання на фаетоні або в бричці, не кажучи про цирк), по селах досі вона, на щастя, є. А уявіть патріархальні часи, коли не було машин, зате, якщо дозволяли гроші та статус, можна було їздити на добрій бричці. Проте для цього слід доглядати коней. А ще кінь – наш український тотем!

Предківські прикраси -обереги у подобі коників

На сумському Поліссі вважали, що Флор і Лавр – покровителі пастухів. На “Фролків” наші предки купали коней, щонайкраще годували, прикрашали, усіляко відзначали, оздоблювали гриви стрічками. Цього дня на конях не можна було працювати. (Звідси прислів’я-прикмета: “На Флора і Лавра не випалюють тавра”). Навіть пекли особливе печиво з відбитком кінського копита! Влаштовували в складку учти. А ще – 31 серпня робили перегони – “скакалки” (але коней не сідлали!). Наші перегони не поступалися тим, які показують у кіно про англійських аристократів! Але думали і про душу: для святих були спеціальні каплиці, а ще священик святив воду і кропив коней. Отже, день Флора і Лавра – коні та вода. Є версія й така: що це свято ввібрало в себе язичницькі обряди, бо до ХІХ ст. в полі могли офірувати бичка. Святих називали “кінськими богами”. А взагалі 31 серпня нагадує, що кожному треба давати спочинок – і безсловесна тварина не виняток.

Полин, за прикметами, важлива рослина на Флора і Лавра

І, аякже, були з цим днем пов’язані й господарські прикмети. Свято називалося ще Дожинки або досівки. Треба було встигнути виконати всю роботу. Наприклад, скінчити сіяти жито – “дедлайн”. Навіть казали, що інакше розмножаться квіточки. Ще з 31 серпня солили огірки (що успішно й сьогодні роблять). Також дивилися полиновий корінь. Якщо товстий – наступний рік буде врожайним. Помічали, що з “Фролків” уранці стає холодно, бо наближається осінь. А ще з Флора і Лавра починали працювати при вогні. Вважалося, що це свято любить працьовитих.

Отже, сьогодні це свято хоч і призабуте, але цілком українське і насичене. Є над чим замислитися: і над господарством, і над тим, що всяке творіння Господа хвалить, і взагалі – над майбутнім. 31 серпня – день землеробів, пастухів, лікарів, учених і всіх, кому дорогий український інтерес. І, звісно, це екологічний день – привід нагадати про коней.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram