Ольга Смольницька: П’ятінка – Свята матінка

Ольга Смольницька: П'ятінка - Свята матінка. Фото good-know.com

Ми кажемо: “Скривився як середа на п’ятницю”. Але звідки цей вислів? Чому дні тижня ворогують? Або кажуть: “Сім п’ятниць на тижні” – про необов’язкову, безвідповідальну людину, яка весь час відкладає справу. Чому сім п’ятниць? Що означає “водити П’ятницю”? І що це означає для України?

П’ятниця була днем різних жіночих божеств. У римлян та їхніх нащадків – день Венери, у скандинавів і германців – схожої на цю богиню кохання Фреї… А у нас це – православна свята, Параскева Іконійська, яку з давніх-давен не називають інакше, як Параскева-П’ятниця.

Ця свята вважається покровителькою жінок. Народилася ІІІ ст. в Іконії (Мала Азія). Грецькою її ім’я так і перекладається – “п’ятниця” (за днем народження). Хоча батьком її був багатий сенатор, вона пожертвувала безтурботним життям, багатством, щасливим заміжжям задля християнства. Життя Параскеви припало на царювання імператора Діоклетіана, гонителя християн. За відстоювання своєї віри Параскеву стратили. День пам’яті – 10 листопада.

Ікона святої Параскеви Іонійської. Фото автора

У наших віруваннях свята Параскева так само шанується, як і Богородиця. П’ятницями називали придорожні стовпи (ось чому “сім п’ятниць на тижні”). У ритуалах “водили П’ятницю” – жінку з розпущеними косами. Мало не виникло самостійне ім’я – П’ятниця (адже є у болгар Петка). Хто відповідає за погоду? Параскева-П’ятниця – викликає земну вологу. Хто відповідає за льон, куделю, іншу жіночу зимову роботу по селах? Ця свята. У поліщуків навіть була особлива ікона Параскеви, де темна жінка пряде куделю. У п’ятницю заборонялося прясти, шити (щоб не поколоти святу), орати, вигрібати попіл (щоб не запорошити святій очі), ні чесати, ні мити голову. Звичайно, сьогодні переважно цього не дотримуються. Але є численні легенди і бувальщини про те, як ця свята карає за порушення заборони. Наприклад, могла кинути ослушниці сорок веретенець, щоб та до вечора напряла на кожне. Мудра сусідка радить напрясти по одній нитці на кожне веретенці – і так жінка рятується від покарання. Вірили, що свята Параскева зцілює від хвороб. Її уявляли як незнайому молоду жінку, що перевіряє, хто як живе, просить допомоги і винагороджує або карає. Можливо, і зараз вона ходить по селах і містах – як звичайна жінка. Заступається за жінок, але й за чоловіків – так само.

Але є ще шестеро інших святих Параскев. З-поміж них – двоє новомучениць, тобто тих, що прийняли мученицьку смерть як християнки відносно недавно. Хто з них українки? Це преподобносповідниця Параскева Федорівна Матієшина (1888 або 1890 – 1952). Народилася вона в Україні, село Піщане (Кам’янець-Подільський уїзд, Подільська губернія), у побожній селянській сім’ї. Навчившись читати у три роки, майбутня черниця особливо полюбила Святе Письмо – книгу, яка тоді обов’язково мала бути у кожній християнській родині, яка себе поважає. Параскева відмовилася виходити заміж (як Жанна д’Арк!) і, попри протести бабусі та інших, досягла свого. Цікаво, що наречений дівчини був такий вражений її подвигом, що сам прийняв схиму і став ченцем на Афоні. Знаючи своє покликання – чернецтво – дівчина у 1921 році пройшла рукопокладення.

Ікона святої Параскеви Іонійської. Фото автора

Але 1931 року радянська влада, яка боролася з будь-чим релігійним, звинуватила інокиню Параскеву в “церковній і місіонерській діяльності” та вислала до Казахстану на п’ять років. Черниця не визнала себе винною в антирадянській пропаганді. На засланні працювала куховаркою, проте не припиняла своїх добрих справ і навчання інших православної віри. Навіть мирські й атеїстичні люди називали її “сестрою”. 1936 року Параскева як звільнена переселилася до Астрахані, де працювала у храмі, але у 1952-му вже була прикута до ліжка і терпіла страшний біль. Проте відзначають її терпіння і бадьорість. Її не стало 4 грудня 1952-го – у день Уведення Богородиці до храму. Символічний день. 1972 року вищі священики і клір відзначили 20-річний ювілей подвижництва Параскеви – незважаючи на атеїстичний час, вони змогли це зробити. 2000 року її канонізували. День пам’яті – 4 грудня.

Чим більше ми дізнаємося про святих, які дорогі нам, українцям, тим більше розуміємо, що маємо цінувати звичайних людей навколо нас. І що у будь-яких умовах, навіть трагічних, можуть з’явитися святі. А сама Параскева-П’ятниця для нашого календаря – мати: сувора до порушників, але добра до праведних, молода, красива цілителька. І у молитвах – жіноча заступниця.