Її енергетики, думаю, вистачить, щоби зупинити електропотяг, але вона направила її на підкорення узбережжя Північної Греції. Знайомтеся, Олена Разумна – співачка, бандуристка, хормейстерка та просто красуня.

Чому ж саме в Греції я її знайшла? Звичайно ж, без Ерота тут не обійшлось. Одного дня, приїхавши в пошуках себе і нових можливостей, вона знайшла кохання і лишилася тут назавжди. Залишилася, щоб нести українську культуру й українську пісню північногрецьким регіоном. Жодне свято не відбувається зараз без творчого хорового колективу під її керівництвом.

Взагалі Олена ще змалечку була артисткою. Батьки її в музичну школу, коли дівчинці було шість, і тільки й встигали відвідувати всі її концерти, конкурси, адже Олена вже тоді показувала себе обдарованою дитиною. Батьки колекціонували грамоти та раділи успіхам доньки. Сусіди ж уже знали весь репертуар напам’ять. Тож ким бути в майбутньому питання не виникало – звичайно ж бандуристкою. Відтак було музичне училище імені Глієра, а потім – Київська консерваторія, стіни якої насолоджувались звуками Олениної бандури та її співом. У консерваторії викладачі допомогли Олені заглибитися в народну творчість і краще пізнати фольклор.

А вже потому почалася її зіркова кар’єра: керівниця Київського державного вокально-хореографічного ансамблю “Барвінок”, керівниця театру естрадної пісні в Київському державному будинку художньої та технічної творчості, робота в Заслуженому академічному ансамблі пісні й танцю Збройних сил України, робота з гуртом “Скрябін”.

“Саме з гуртом “Скрябін” я і дізналася, яка насправді безкрайня Україна. Ми дуже багато гастролювали, тож географію країни я вивчала на власному досвіді”, – згадує Олена.

Також була робота в ансамблі “Оберіг” Головного управління розвідки Збройних сил України.

У 2014 році, коли почалася війна, Олена, взявши бандуру й свій творчий колектив, рушила на Донбас, щоб підтримати наших кіборгів.

Олена у 2007 році нагороджена міністром оборони України “Знаком пошани”, у 2013 році – медаллю “За сприяння воєнній розвідці України” ІІ ступеня, у 2014-му – заохочувальною відзнакою ГУР Міноборони медаллю І ступеня та пам’ятним знаком “За заслуги”. Це лише частина з численних нагород Олени.

Перш ніж потрапити в Салоніки у 2015 році, Олена зі своєю бандурою об’їхала пів світу, не забувши й про Америку. Чи може жінка такого складу характеру, перейматися через проблеми соціалізації? Чи могла Олена боятись змінити щось в своєму житті? Жінка, яка з бандурою завоювала пів глобусу такою бути не могла!

“Просто одного разу я попала саме в те місце та в той час, де летіла стріла Купідона, і вона в мене влучила. Я закохалася миттєво та назавжди, зустрівши чоловіка своїх дівочих мрій. Я забула про все, поринувши в кохання. Безмежно щаслива, я забрала з Києва свого сина, якому 11 років. Я вивчила грецьку мову. А як її можна не вивчити, якщо нею говорить чоловік з твоїх мрій?”, – Олена радо розповідає деякі моменти свого подружнього життя.

Тож, приїхавши в Салоніки, щоб якийсь час попрацювати, Олена докорінно змінює свої плани на майбутнє. Але що робити з талантом?

“Я прийшла в консульство України в Салоніках, щоб заповнити якусь там анкету. Вписала: Олена Разумна Бандуристка. Мене спитали, чи це подвійне прізвище? Я сказала “ні, я дійсно бандуристка”. І можна вважати, що відтоді я вже почала співпрацю з Українською громадою Північної Греції “Джерело” і консульством”, – Олена з усмішкою згадує початок свого творчого життя в Греції. Вона очолила творчий колектив “Марелі”, який бере участь в усіх культурних подіях Української громади Північної Греції.

Якщо ж говорити про буття Олени, як української невістки, батьки чоловіка прийняли Олену в сім’ю з теплом і радістю, допомагали вивчати мову й адаптуватися в грецькому побуті. Грецька родина Олени, включаючи всіх кревних її чоловіка, у захваті від свіжої творчої хвилі, яку вона принесла до їхніх осель. Вони відвідують всі концерти, де виступає Олена, вивчають українські традиції і слухають українські пісні.

Олені вдосталь часу і на сім’ю, і на творчість. Вона вважає, що кожна людина має вибір: займатися лише сім’єю, лише кар’єрою, а може ще й знаходити час на творчість. Якщо буде бажання, за власним вибором. За творчість ти не отримаєш гроші та, можливо, своїм коштом придбаєш собі концертний костюм, але це ті емоції, які за жодні гроші потім не купиш.

“Наш колектив “Марелі” – це жінки, кожна з яких має свою історію. Про кожну можна писати книжку. Вони абсолютно різні, але об’єднує їх любов до України, шанування рідних традицій, патріотизм і готовність прийти на допомогу. Я щаслива від того, що маю такий дружній колектив”, – про “Марелі” Олена може говорити без упину, адже це її друга сім’я тут, у Салоніках.

Українські дівчата в Греції дружать між собою, знаходять одна одну в соцмережах, потім хрестять дітей одна одної, і так формуються нові грецько-українські династії на середземноморському узбережжі. Адже разом завжди цікавіше та легше. Як, наприклад, впоратись із садочками-школами-гуртками та всюди встигнути. Або просто випити разом кави, поки діти на уроках. Тож Олена багата тепер не лише на родичів, прихильників її творчості, а й на подруг. Та й як не дружити з жінкою, яка має таку потужну енергетику й купу творчих планів?

Бандура – це уособлення української душі, Олена привезла її на грецьке узбережжя вже точно не даремно, і я впевнена, що Греція пишається таким здобутком на своїй землі.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram