Олександр Никифорчак. Запис у метриці

Олександр Никифорчак. Запис у метриці

Внести дані в документ – то не лише банальна формальність. Буває всяке з цим. Помилки, що згодом можуть мати певні наслідки, наприклад. Чи неточності. Ще багато від писаря-клерка залежить…

У монет теж є своєрідний документ, метрика. Тут і фіксується той день народження монети. Це дата її карбування. Як вже було – вона багато може сказати про монету. Є лише нюанс: як і в усіх документах, тут теж можливі помилки, а сам запис дуже залежить від особи писаря. От про це й буде сьогодні. Про запис дати карбування у метриці монети. Ніби просто. Може й так, а може й ні… Деякі аспекти датування монет було описано тут:

Олександр Никифорчак. Дата розповість багато

Як відомо, українські копійки та гривні мають дати карбування і 1992, і 1994, і 1995. Але введено їх в обіг було 1996. Це не помилка і не розбіжність дат – все пояснюється економічними факторами та терміном доцільності введення національної валюти в грошовий обіг, про це ми згадували.

Перше якраз і репрезентує їх, тут вони всі разом, монета з зображенням українських монет. Ціль її карбування та рік (1996) абсолютно зрозумілі: монети щойно ввійшли в обіг, зайвий “піар” не завадить точно. Тільки є маленька неув’язка: рік карбування 1996, а от фактично вона випускалась 1997. Монеті “дописали” рік, помилка в нашій метриці монет явна.

Ефіопи ж пішли далі. З датами вони сильно не морочились. На другому фото монета в 25 центів 1936-го (за ефіопським календарем), або, по-нашому, 1944-го. Вони при потребі давали замовлення на докарбування потрібної кількості монет аж до кінця правління імператора Хайле Селассіє I 1977 року. Тобто точний день народження цієї монети невідомий. Для запису цифр використовували літери ефіопської абетки. Датування і літочислення велось за ефіопським календарем (1936), в основі лежить “ера мучеників” – як її називають, бо першим роком її є 284 рік нашої ери, коли римським імператором став Діоклетіан, тому ще “ера Діоклетіана”.

Нижче, на третьому фото, ми бачимо японські монети. Шанувальники Сонця, Фудзі та сакури ер для літочислення не використовували, в усьому, по суті, центральною віссю були японські традиції та імператор. Тому на монетах датою є числа “54” та “58”, звичними нам цифрами на одній та ієрогліфами на іншій. Але траплялось, що монети, розділені десятками років, мали однакову позначку року.

Для японця величезне місце в житті має фігура імператора – він є центральною фігурою їх вірувань та культури взагалі, опірний стовп їх цивілізації. Тому роки правління кожного імператора – то, по суті, ери літочислення, інших їм не потрібно. Часто дизайн монети не мінявся (японці й консерватори величезні – те ж таки шанування традицій) при зміні імператора, лише ім’я правителя карбували нове. І числа. Ці цифри на монеті – не рік якоїсь ери, це – рік правління того чи іншого імператора, ім’я якого й зазначали перед цифрами. Так вказувався вже конкретний рік. Японці – і в монетах японці: монетні метрики теж заповнюють своїм, японським, способом.

Повернусь трішки назад. До Ефіопії. Якщо серед читачів є любителі рахувати, то можливо вони помітили дуже дивний факт. Якщо до початкового (284 від Різдва Христового) року додати 1936 (скільки років за ефіопською ерою минуло до дати карбування монети), то того таки нашої ери 1944 року не виходить ніяк… Виходить 2220-тий.

Як це? Це що? Помилка писарів, що заповнювали монетну метрику? Я помилився, вказуючи дату на монеті за ефіопським та нашим літочисленням? Чи арифметика тут квантова потрібна? Аж ніяк! Все вірно. Хоч і дивно, але правильно. Як так може бути? Це пояснюється просто, в основі… Ні, стоп! Про це, та ще трішки “родзинок” в датуванні монет – в котромусь з наступних блогів. Елемент сюрпризу має ж мати місце, ні?

(Колаж та фото автора, всі монети – із власної колекції)