Масон, друїд та боргова розписка

Олександр Никифорчак. Масон, друїд та боргова розписка
Олександр Никифорчак. Масон, друїд та боргова розписка

Банально, та так і є. Наш світ не стоїть на місці, змінюється, часто ці зміни кардинальні і не помітити їх таки важкувато. Стають буденними речі, що вважались фантастикою ще вчора: інтернет, електронні платежі, світ “віртуалізується”.

Поміркуймо, а музика хай буде фоном.

Але не можна сказати, що старе зникло, натомість його змінило щось абсолютно нове. Точніше, можна говорити про їх взаємозв’язок та перетворення, щось змінюється швидше, щось повільніше. І старе проявляє себе досить несподівано.

Взяти таку буденну справу, як похід до крамниці. Все менше і менше є потреба носити за собою “мішки з грошима”, електронні платежі з допомогою гаджетів та оплата кредитною карткою все більше і більше завойовує сферу оплати покупки.

Щоправда, поки не скрізь і не завжди. Часта ситуація, коли розрахунок здійснити просто неможливо. Ні, не через “зубожіння” – через елементарну нестачу таких теж буденних металевих кружалець. Їх ще монетами звуть.

Я стикався з такою ситуацією, думаю, не тільки я.

Як вийшла Великобританія у такій ситуації було тут:

Приборкання настирливої

Державна скарбниця не мала змоги карбувати монети через нестачу саме матеріалу для їх виготовлення, ініціативу було передано в приватні руки. Це чудово спрацювало. Про одну з ролей (крім основної в якості саме розмінної монети) було в тому блозі – рекламну функцію. А зараз, як і анонсовано, про інші амплуа цього “універсала”-токена.

В середовищі колекціонерів є монети, які з якихось причин більш популярні та відомі з-поміж інших. Такими є, наприклад, токени “Друїд” та “Масон”. Перший – чи не найвідоміший. Карбували його мідні копальні в Уельсі, в основному для виплати заробітньої платні працівникам (багато компаній так чинили). Хитро: робітники отримували в якості оплати продукт своєї праці, а хазяї витрачались лише на їх виготовлення (токенів).

А от дійсними платіжними засобами ці монети були скрізь. Часто на гурті (ребрі) монети карбувався напис: “Оплата скрізь” чи “Оплата… регіон”, хоч на самій монеті вказувалось місто, підприємець чи компанія, що її випустила. Воістину гроші з повітря, чи точніше з продукту власного виробництва.

Такий напис є і на згаданому “Масоні”. Його емітентом виступав принц Уельський, відомий своєю прихильністю цьому таємному товариству, отримуючи таким штибом і додаткові кошти для “заохочення” прихильників та побіжну агітацію.

Державна пропаганда теж не залишалась осторонь. Анонімний (на монеті не вказано карбувальника, хоч на гурті є) пропагує британські цінності: з одного боку монети птах з гілкою в дзьобі – символізує мир, ріг достатку та напис “Мир і Достаток”. Інший бік монети з сидячим британським левом, богом торгівлі Меркурієм, що дивиться на глобус, щось розмірковуючи. Промовистий дизайн!

Токени були і своєрідними борговими зобов’язаннями, розписками в металі. Як ось ця краса на фото. Компанія зобов’язувалась в обмін на цю монету за вимоги видати гроші пред’явнику банкнотами чи державними “кружальцями”.

Для полегшення і зручності токени карбувались не лише номіналом (найпоширенішим і найзатребуванішим) у “хелфпенні” – тобто півпенні, але й у пенні та фартінги теж, це четвертина так звалась. Вартість була прив’язана до ваги монети, що полегшувало розрахунки – номінал часто не зазначався.

Потрібно додати, що такий позитивний досвід Англія поширила й на свої колонії, що мали подібні, якщо не більші, проблеми з обіговими монетами. Та про це, мабуть, якось пізніше.

Зрозуміло, що проблема з розмінними монетами зараз, по суті, і не проблема, є нагальніші та суттєвіші. І епізодична вона таки. Набудуть більшого поширення електронні способи оплати, монет при потребі докарбують. Але токени – то насамперед красиво. І багатофункціональні вони, як бачимо. То чому б нам так не вчинити? Ввести і нам це чудо.

(Колаж та фото автора, всі монети – із власної колекції)