Олександр Никифорчак. Чого чекати з моря

Звісно, що не тільки погоди.

Якщо вже брати по справедливості, то нашу планету правильніше звати планетою Вода, адже понад 70 відсотків її поверхні складають моря та океани.

Вони з давніх давен, хоч і розділяли материки та країни, але були чи не найкращим “містком” між далекими далями. Морські перевезення вважаються найдешевшими та найзручнішими. І досить відрадно чути, що Україна (а зв’язок з морем вона мала в усі етапи свого історичного розвитку, от, для прикладу, козацький флот, славетні чайки запорожців, що наганяли жаху османам) повертається до моря “обличчям”, займає гідне місце в світовому судноплавстві. І це не тільки звичні оренда суден, коли українські кораблі ходять під прапорами Панами та Ліберії, не тільки українські моряки-”заробітчани”, коли ледь не у всіх флотах світу можна знайти матросів з України, а то й цілі екіпажі. Тут краще згадати про те, що за підсумками 2015 вперше за 18 років океанський флот України приніс прибуток, є подальші плани його розвитку.

Згадується баржа з кавунами, яка торік викликала таку бурю в українському сегменті інтернету – це хай і дрібний крок, але крок до розвитку:один з холдингів активно освоює не лише річкові перевезення, а й морські, суднобудівний його завод в Миколаєві нарощує обсяги виробництва.

5 гривень України 2010, “Козацький човен” з серії “Морська історія України”

Хто хоче знайти позитивні зміни – їх знайде, прикладів є багато, якщо ж такого бажання нема, то… Втім, темою моєї розповіді є трішки інше.

Але, як і все в світі має дві сторони – свій “інь-янь”, так і море має як позитивне значення, так і “злу” сторону медалі. Як не жаль, та повідомлення про корабельні аварії та загибель кораблів були досить часті в минулому, не мало їх і зараз. Гинуть кораблі, гинуть вантажі. Море – норовливе та могутнє.

Я ж хочу розповісти, як така, м’яко кажучи, “неприємність” – корабельна аварія, може принести користь, навіть неабияке задоволення та втіху. Хай не всім, хай лише певній категорії людей. Я, наприклад, цій події вельми вдячний!

Британська корона мала під своєю владою величезні колоніальні володіння. По всьому світу. І для потреб грошового обігу колоній (а були вони досить різноманітні як в економічному, так і в суспільному розвитку, що потрібно було врахувати) йшло постійне карбування монет.

Олександр Никифорчак. Хлоп’ячі мрії та холодний душ реальності

Для потреб Президентства Мадрас (підрозділу Ост-Індійської компанії, що на той час порядкувала в Індії) у 1808 році монетним двором Сохо в Бірмінгемі було карбовано монету в 10 кеш. На ній було вказано номінал римськими цифрами та арабською в’яззю дубльовано номінал – “2 фалуси”, як було звичніше місцевому населенню. Герб, легенда – все як годиться.

Було два типи таких монет, які мали однаковий дизайн, діаметр, а вся різниця полягала лише у вазі, що проявлялось тільки в товщині монети. Перший тип, названий “важким”, мав вагу 6,47 грама. Він виконав свою “роботу”, прослужив як розмінна монета, через давність та перебування довгий час в обігу монети в основному мають “побитий життям” стан та не мають колекційного стану, але через масовий тираж досить часті.

А от з другим типом ситуація цікавіша. Через вагу 4,66 грама їх відносять до легкого типу. Ситуація, мабуть, з ними була б подібною з першим типом, якби не втрутився випадок.

Для їх доставки в Індію було споряджено корабель “Адмірал Гарднер”. А от мандрівка по суті завершилась не розпочавшись: 24 січня 1809 року судно затонуло, наскочивши на мілину біля берегів Англії, в “Пісках Гудвіна”, потрапивши в шторм. Це був кінець епопеї з перевезенням монет в 10 кеш “легкого” типу, та не кінець нашої історії. У 1985-86 роках шукачі скарбів – підводні археологи дістали з дна моря значну кількість монет. Завдяки якісному та герметичному пакуванню багато з них зберегли чудовий колекційний стан. І через ці перипетії дістали власну романтичну назву: їх стали звати “монетами корабельної аварії”. За цим ім’ям монета в 10 кеш (чи 2 фалуси по-тубільному) 1808 року для Президентства Мадрас в Індії відома серед колекціонерів.

Одна з них представлена на фото, вона і є тим приводом для моєї радості від такої сумної події – корабельної катастрофи.

10 кеш 1808 Мадрас (Ост-Індійська компанія), “монета корабельної аварії, мені ж більше подобається англійська версія: “Shipwreck coin”

Хочеться ще додати, що англійці до проблеми корабельних аварій – в питанні допомоги її жертвам – підійшли з властивою їм педантичністю. У 1839 році було засновано “Товариство моряків – жертв корабельних аварій”, що надавало їм допомогу. Членам цього товариства видавались членські квитки у дещо незвичному вигляді – монетовидного жетону, кожен мав свій номер (на фото зліва від портрета адмірала Нельсона видно “№”, але тут ще не вигравіруваний – квиток не був виданий), за ним власник мав право на грошову пенсію, а по смерті – оплачувалось поховання.

На лицьовому боці девіз Нельсона: “Англія чекає, що кожен виконає свій обов’язок”, на звороті – драматична сцена корабельної катастрофи та рік, якого квиток мав бути виданий.

Членський квиток англійського “Товариства моряків – жертв корабельних аварій” 1867 року

Чому цей жетон не мав власника – вже, мабуть, дізнатись не реально, але річ дійсно красива, один з моїх фаворитів.

Отака от історія про кораблі та море, про сюрпризи, яких можна чекати з моря.

Колаж та фото автора, всі монети – із власної колекції.