Олександр Коваленко. Шлях до автокефалії відкрито

Олександр Коваленко. Шлях до автокефалії відкрито. Фото: kyiv-pravosl.info

Патріарх Варфоломій виступив з великою промовою на Синаксі, засідання якого тривають 1-4 вересня у Патріаршому соборі св. Георгія в Константинополі. У ній він підкреслив, що перенесення місця перебування митрополитів Київських на початку XIV ст. до Москви відбулося без благословення Матері-Церкви Константинопольської. В той  же час Патріархат у Москві був проголошений без включення до нього Київської Митрополії.

Грамота від 1686 року, у якій Константинопольський Патріарх Діонісій IV говорить про переуступлення Київської митрополії під зверхність Московського Патріарха, та на яку сьогодні посилається Патріархат Московський, була надана під тиском з боку Москви. До того ж у ній йшлося лише про надання дозволу Московському Патріарху посвідчувати Київського митрополита. Але цей митрополит мав і надалі визнавати Вселенського Патріарха як свого главу та перебувати в його юрисдикції. Зокрема, мало згадуватися ім’я Вселенського Патріарха під час богослужіння. Втім, як це добре відомо сьогодні, Московським Патріархом умови, викладені у цьому листі, не були дотримані.

Більше ні про які документи, які б свідчили про передачу Київської Митрополії в юрисдикцію Московського Патріархату, невідомо, бо їх просто не існує і це добре знають у Москві.

Вселенський Патріархат через відомі історичні причини та обставини свого існування терпеливо ставився до порушення його прав з боку Московської патріархії. Однак, це ніколи не означало його згоду з такими порушеннями. І ось історичні обставини змінилися. Україна стала незалежною державою. Виникла необхідність відновити справедливість та повернути Константинопольському Патріархату ті права, що їх брутально порушив, порушував і порушує Московський патріархат. Перший канон Вселенського собору зобов‘язує патріархів не поширювати свої права поза межі своєї юрисдикції.

Константинопольський Патріархат вважає, що церковні проблеми в України є результатом діяльності Московського Патріархату. Останній породжує їх та сприяє їх поширенню. Таким чином він несе пряму відповідальність за них. А тому, як головна і визначальна причина усіх цих проблем, він не може бути тим, хто їх вирішить.

Дії Вселенського Патріарха також продиктовані тими обставинами, що Україна, влада  України та Патріарх Філарет (Варфоломій саме так назвав главу УПЦ КП) звернулися до нього з проханням вирішити “українське церковне питання”.

У своїй промові Варфоломій неодноразово наголошував на тому, що беззаперечним є  його канонічний привілей та право на розгляд апеляцій до нього від єпископів та кліру і вірних інших Помісних Церков, якщо вони не можуть отримати канонічного захисту своїх прав у власній Церкві.

Таким чином, провівши переговори з усіма церквами-сестрами, відкидаючи претензії і посягання на свої права з боку Російської Православної Церкви та вивчивши усі відповідні церковні канони, кантоністи Вселенського Патріархату зробили висновок, що “тільки один Константинопольський Патріарх має привілей судити і вирішувати конфлікти єпископів, духовенства та митрополитів інших Патріархів”. 

“Місія Вселенського Патріархату не полягає в нав’язуванні нових екклезіологічних принципів, але у збереженні істин віри, традицій та натхненних святоотцівських вчень, створених багато століть тому. Екуменічний Патріархат несе відповідальність за вирішення питань у церковному та канонічному порядку, оскільки він єдиний має канонічний привілей виконувати цей високий обов’язок”, – резюмував Патріарх Варфоломій.

Сьогодні Сінаксіс закінчує свою роботу.