Перший Спас, Спас на воді, Медовий Спас, Маковія – стародавнє українське свято,  що відзначається 14 серпня  і є в українців  святом плодючості, любощів та Весілля і усього, що з цим пов’язано: макітрою – як материнським лоном, товченим  маком із медом – як солодкою чоловічою рідиною життя, макогоном – як  символом животворного  фалосу.

У православних християн це свято пов’язують перш за все із візантійською традицією Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього, що була започаткована у ІХ сторіччі від Різдва Христового. Суть процесій та ходи полягала у відвертанні хвороб і злих духів від Константинополя. Задля очищення від них міста, протягом двох тижнів Успенського посту, по місту носили Животворчий Хрест Господній. Ці заходи відбувалися саме у той час, коли в столиці регулярно траплялися властиві південному клімату пошесті та епідемії.

Крім того це свято започатковане на честь Всемилостивого Спаса та Пресвятої Богородиці. На початку XII століття біля кордонів Візантії, під час однієї з битв із кочовиками, візантійський імператор Мануїл побачив сяйво, що виходило від ікони Спасителя. Воно поширилося на все військо. У ворогів це сяйво вселило жах, а у візантійських воїнів – мужність і віру в перемогу, яка і була здобута завдяки цьому чуду.

І не забуваймо власне про мучеників Маккавеїв. Маккавеї, юдейські повстанці проти еллінізації , які загинули цього дня 166 року до нашої ери через те, що очолили війну проти грецького царя Селевкидської держави. Цар Антіох ІV Епіфан проводив жорстку політику асиміляції автохтонного населення у захопленій ним Іудеї. Він намагався встановити там пріоритет грецької культури та релігії. Єрусалимський храм греки перетворили у святилище Зевса і розпочали у ньому жертвоприношення.

Тобто бачимо, що християнська сутність свята, як і юдейська, дещо протилежна українській традиції. “Розтерти мак у макітрі макогоном, аби той пустив молочко і став білого кольору. Додати до нього трохи води та меду аби був солодким та приємним на смак“. Тобто явно йдеться не про піст, не про хвороби і не про війну… Поєднання українського та християнського свят у народній творчості та звичаях відбувалося наступним чином.

Ой Мати, Мати до Комори ведуть!
Цить Доню – там Меду й Маку дадуть!
Ой Мати вже й штани розв’язали!
Цить Доню – так попи наказали!

Українська традиція Першого Спасу збагачена численними піснями. З огляду на те, що українські пісні – це національна Біблія українського народу, жоден інший народ у світі не має такої Книги Буття, не можемо нехтувати знанням її та традиціями.

“На Дунай, на Дунай питоньки водить,
Макогін ся женить,
А макітра танцювала –
Маком п’яти обкачала”

Існують у народних звичаях і пізніші, християнські ремінісценції. Зокрема, в українському знахарстві “мак-видюк” (дикий мак) використовується як засіб проти чародійства та хвороб. Цим маком треба обсипати на Спаса хату, житло, і тоді всі відьомські підступи та хитрощі зникнуть.

Цього дня хворі купаються у річках та озерах, бо вода на Маковія є цілющою. У Київській Русі цей звичай перетворився на хресні ходи до водоймищ та річок і в ній купалися не лише люди, а й худобу, аби вона не хворіла. І сьогодні після літургії є обов’язковим хресний хід до води. Там священики святять воду, мак і… квіти. Цього дня християни намагаються нічого не їсти аж доти, поки після хресного ходу не вип’ють свяченої води.

На Маковія кожен має мати у себе букет квітів, у якому обов’язково мають бути присутні великі стиглі голівки маку. М’ята у цьому букеті має оберігати від напасті та додавати здоров’я.

З військовою традицією це свято в українців пов’язано, мабуть, лише з тим, що цього дня всі чоловіки мають бути у козацьких та військових одностроях, при всіх нагородах та орденах. Та й тут не обходиться без стародавнього, власне українського…

“Ой вискочив козак з маку
Тай показав дівкам с…
А ви дівки не дівуйте
Та козака поцілуйте!”

Більш сучасні козацькі, чоловічі рефлексії з приводу  Маковія такі:

Гей-гей Січ іде, Красний Мак (у розумінні красивий, пр.ред.) цвіте
Кому прикре Наше  Слово, нам воно  святе”

Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього. Перший Спас

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram