Олександр Андрійович Івахненко – український художник, головний художній консультант по випуску ювілейних монет при Національному банку України, а також автор перших марок незалежної України. Народився 8 вересня 1931 року в селі Старопетрівка (нині Бердянський район Запорізька область). Батьки хлопчика жили бідно, все життя тяжко працювали. Попри все, мати чимало уваги приділяла духовному розвитку своїх дітей. Завдяки її старанням Сашко вже у п’ять років вільно читав та малював. У школі хлопчина також старанно вчився і закінчив два класи з похвальними листами. А далі вибухнула німецько-радянська війна. Вчитися не було змоги, німці окупували село. Проте Олександр вирішив опановувати грамоту самотужки і йому це вдалося. Він вчив по підручниках зарубіжну літературу, астрономію та історію. Ще в юному віці Івахненко почав писати повісті, але вони не збереглися. У 1944-му родина перебралася в Бердянськ.

Навчаючись у 10 класі Олександр серйозно задумався про вищу художню освіту. Щоб вступити до художнього інституту, юнак у вільний час малював з натури, ходив до музею і копіював фрагменти картин. Зрештою у 1949-му Івахненко став студентом Львівського державного інституту художньо-декоративного та прикладного мистецтва. Навчався на факультеті кераміки. За рік він зрозумів, що фарби та пензлі йому ближчі, а тому покинув виш. Олександр перебрався до Дніпропетровська (нині Дніпро) і вступив до художнього училища в клас живопису. Провчився не довго – призвали в армію. У 1954-му, після служби, повернувся і продовжив навчання.

Отримавши художню освіту Івахненко замешкав у Полтаві, де обійняв посаду старшого методиста з образотворчого мистецтва при обласному Будинку народної творчості. Там Олександр організував відкриття трирічної художньої студії історії мистецтва, анатомії малюнка та живопису. Програму навчання він розробив сам. Серед його учнів було чимало майстрів, які в майбутньому отримали звання “заслужений художник України”.

У 1960-му Івахненко вирішив поглибити свої знання і вступив до Харківського художнього інституту на факультет живопису, де і провів шість наступних років. Випускною роботою художника стало полотно “Соколовці”, яке згодом передали до музею. Ще за років студентства Олександр ілюстрував книжки для харківського видавництва.

У 1967 році художника відправили в Київ на Виставку передового досвіду народного господарства. Там він написав кілька панно та брав участь у різних художніх проєктах. Пізніше Олександр Андрійович став викладачем Київського державного художньо-промислового технікуму. У 1978-му увійшов до Спілки художників. У цей період він створив чимало акварелей та офортів до творів видатних українських письменників. За оздоблення збірки віршів Адама Міцкевича “Кримські сонети” художника відзначили Республіканським дипломом.

За часів незалежності України Івахненко отримав звання заслуженого діяча мистецтв. Із 1993-го працював доцентом на катедрі живопису Української академії мистецтв, а також виконував обов’язки заступника завідувача катедрою і секретаря державних екзаменаційних комісій.

Весною 1991-го Івахненко взяв участь в поході-реквіємі з нагоди 130-річчя від дня перепоховання Тараса Шевченка. До цього свята художник створив багато малюнків, які подарував музею Кобзаря у Каневі. Експозиція цих робіт відбулася у 1992-му.

Після прийняття Верховною Радою Української РСР Декларації про державний суверенітет України (16 липня 1990 року) Олександр Андрійович отримав замовлення на виготовлення поштової марки, присвяченої цим подіям. Художник запропонував кілька варіантів, які розглядалися в Міністерстві зв’язку та Верховній Раді.

На одному з ескізів художник зобразив дівчину – символ України. Вона була босонога, одягнена в довгу червону сорочку. Але такий варіант не припав до душі комісії, тому внесли деякі зміни. Босі ноги взули в чоботи, сорочку замінили плахтою. У вінок додали сині стрічки, а фон марки змінили на золотавий. Марку ввели в обіг 10 липня 1991 року.

У березні 1992-го вийшли марки до 500-річчя українського козацтва та 100-річчя від дня першого поселення українців у Канаді, які також створив Івахненко. Того ж року Олександр Андрійович виконав марку “XXV Олімпійські ігри в Барселоні”. Його робота увійшла в дванадцятку найкращих (загалом на конкурс подали 12 тисяч ескізів зі всього світу).

Івахненко також долучився до виготовлення низки ювілейних монет НБУ:

  • “50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років”;
  • “Незалежність”;
  • “Софія Київська”;
  • “Києво-Печерська Лавра”;
  • серія “Герої козацької епохи” тощо.

Івахненко у співавторстві зі Швецовим взяв участь в конкурсі на створення ордена Ярослава Мудрого п’яти ступенів. Його робота перемогла. Портрет Ярослава Мудрого Олександр Івахненко виконав з власної іконографії.

У 1997-му Олександр Андрійович разом із іншими працював над проєктом Великого державного герба України, але Верховна Рада не затвердила цю програму.

2001 року в Канівському національному меморіальному музеї Тараса Шевченка відбулася виставка творів художника “Підперезалася Україна козацьким поясом Дніпра”.

8 грудня 2003 року художник Олександр Івахненко відійшов у засвіти.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram